Рішення № 114993596, 17.11.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року Справа № 915/754/21(915/1081/23)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661) в особі: Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, буд. 8; адреса електронної пошти: kptvkg@meta.ua; ідентифікаційний код 31948866)

про: стягнення заборгованості,

(без проведення судового засідання),

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/11574 від 30.06.2023) про стягнення з Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" заборгованості за Договором №277 від 29.11.2018 на постачання питної води (водопостачання) в сумі 5305711,15 грн за березень-квітень 2023 року.

Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за Договором щодо оплати наданих послуг.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1081/23 та визначено головуючим у справі суддю Ткаченка О.В.

Ухвалою суду від 14.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою від 28.08.2023 суд постановив матеріали справи № 915/1081/23 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" про стягнення заборгованості передати головуючому судді, у провадженні якого перебуває справа №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство".

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №75 від 11.09.2023 призначено повторний автоматизований розподіл на підставі ухвали суду від 28.08.2023.

Згідно витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2023 головуючим у справі №915/1081/23 визначено суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 18.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866), їй присвоєно номер 915/754/21(915/1081/23) та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, визначено відповідачеві 5-денний строк для подання суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті спору.

Ухвалу суду від 18.09.2023 відповідачеві направлено на електронний кабінет у відповідності до приписів ч. 5 ст. 6 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах воєнного стану, на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

29 листопада 2018 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (далі - виробник, позивач) та Комунальним підприємством "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (далі - споживач, відповідач) був укладений договір № 277 (код 41110000-3) питна вода (водопостачання) (далі - Договір).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.06.2019 у справі № 915/23/19 вказаний договір визнано укладеним у редакції Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" з урахуванням протоколу розбіжностей до договору від 29.11.2018 № 277 (код 41110000-3) питна вода (водопостачання) в редакції Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", за винятком пунктів 7.4., 11.11., 11.12., 11.13.

Відповідно до предмету вказаного договору позивач, як виробник, бере на себе зобов`язання у 2019 році відпустити споживачу воду питної якості, згідно з Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується сплатити за використану питну воду питної якості (далі - питна вода) за встановленим тарифом в терміни, передбачені цим договором (п.1.1. Договору).

За умовами наведеного Договору:

- розрахунки за спожиту питну воду здійснюються по встановленим тарифам, діючим на період розрахунків.

Порядок встановлення і застосовування тарифів регулюється уповноваженими органами відповідно з вимогами чинного законодавства. При зміні тарифів розрахунки проводяться за новими тарифами з дня їх введення. Виробник письмово повідомляє Споживача про зміну тарифів. Повідомлення являється невід`ємною частиною договору.

Тариф на момент укладення даного договору складає 6,92 грн за 1 м3 води, без урахування ПДВ 20%. (п. 3.2 Договору);

- оплату за фактично спожиту питну воду Споживач проводить щомісячно на підставі пред`явлених Виробником рахунків на оплату протягом 30- календарних днів з дня отримання рахунку.

Розрахунковим періодом є один календарний місяць.

Виробник направляє Споживачу рахунки цінним листом з повідомленням про вручення.

Грошові кошти перераховуються Споживачем по платіжним реквізитам, вказаним у рахунку, пред`явленому Виробником до оплати (п. 4.1 Договору);

- сторони зобов`язані щомісячно, в перший робочій день місяця, наступного за розрахунковим, разом складати акт про обсяг питної води, відпущеної Споживачу за показниками приладів обліку, встановлених на межі експлуатаційної відповідальності Сторін (п. п. 6.1.6, 6.2.2 Договору);

- у Випадку порушення зобов`язань, що виникає з цього договору (надалі іменується "порушення договору", Сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. (п. 7.1 Договору);

- сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання не звільняє жодну із сторін від виконання взятих на себе зобов`язань по договору (п. 7.2 Договору);.

- за порушення строків виконання зобов`язання (в тому числі і за невиконання грошових зобов`язань) стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.4 Договору);

- термін дії даного договору з дати підписання його обома Сторонами, скріплення печатками та діє з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року включно, в частині постачання питної води, а частині розрахунку до повного розрахунку (п. 10.1 Договору);

- договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін письмово не заявить про необхідність його перегляду (п. 10.3 Договору).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

На виконання умов Договору позивач у березні-квітні 2023 року надав відповідачу послуги з водопостачання на суму 6058837,88 грн, що підтверджується: актами №АК.0.3104ц. 1513 від 03.04.2023 за березень 2023 року, АК.0.3104ц. 1518 від 01.05.2023 за квітень 2023 року та виставленими рахунками на оплату №РС,23-519 від 31.03.2023 на суму 3062019,85 грн, №РС,23-763 від 30.04.2023 на суму 2996818,03 грн (а.с. 9-11).

Відповідач, шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, частково погасив заборгованість за березень 2023 року у розмірі 380794,14 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за березень 2023 року становить 2681225,71 грн.

Шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, частково погасив заборгованість за квітень 2023 року у розмірі 372332,59 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за квітень 2023 року становить 2624485,44 грн.

Разом заборгованість за березень - квітень 2023 року становить 5305711,15 грн.

26.04.2022 найменування позивача з Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" змінено на Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виробника, до відповідача, як споживача про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання за укладеним між сторонами договором.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за послуги з водопостачання закон покладає на споживача.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не надав, доводи позивача не спростував.

З зазначеного витікає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 5305711,15 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, з відповідача належить стягнути на користь позивача 79585,67 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546) заборгованість за Договором №277 від 29.11.2018 за березень-квітень 2023 року в сумі 5305711,15 грн та витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 79585,67 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661)

в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546),

відповідач: Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866).

Судове рішення складено та підписано судом 17.11.2023.

Суддя В.О.Ржепецький