Постанова № 11499273, 23.09.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2а-4244/10/2370

23.09.2010 р. м. Черкаси

16 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.

за участю представників сторін:

-від позивача Ульянов С.М. довіреність від 16.09.2010р.;

Почтаренко Л.І., наказ №1 від 10.06.2010р.;

-від відповідача Савенко Ю.Н. довіреність №19010/10-017 від 16.07.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом підприємства споживчої кооперації «Пасаж-1»Черкаської обласної спілки споживчих товариств до державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

03.09.2010р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкаси (далі по тексту ДПІ у м. Черкаси) від 20.07.2010р. №0010191502/0, яким підприємству споживчої кооперації «Пасаж-1»Черкаської обласної спілки споживчих товариств (далі по тексту ПСК «Пасаж-1») нараховано суму податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в сумі 201318,00грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що підприємством було правомірно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість (далі ПДВ) сплачену постачальнику в ціні товару, про що свідчить належним чином отримана від контрагента-постачальника податкова накладна №78 від 01.04.2010р. Отже, позивач стверджує про протиправність висновків податкового органу про те, що ПСК «Пасаж-1»порушено передбачений Законом України «Про податок на додану вартість»порядок формування податкового кредиту, оскільки сама господарська операція не була предметом дослідження перевірки, а відповідальність до підприємства застосована лише за неподання податкової звітності контрагентом, тобто з підстав на які впливати позивач не міг.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи позов не визнала та пояснила, що ДПІ у м. Черкаси проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року. Перевіркою, в результаті автоматизованого співставлення даних податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, було встановлено, що позивач до складу свого податкового кредиту за квітень 2010 року відніс суму 201318,00грн. за податковою накладною отриманою від ТОВ «Мегатрансінвест», проте контрагентом позивача - ТОВ «Мегатрансінвест»звітність до податкового органу за квітень 2010 року не подавалась. Таким чином, представник відповідача стверджує про те, що у звязку з не підтвердженням ТОВ «Мегатрансінвест»своїх податкових зобовязань вказаних у податковій накладній, що виписана на адресу позивача, то і позивач не може пітверджувати свій податковий кредит цією податковою накладною.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності ПСК «Пасаж-1»з ПДВ за квітень 2010р., про що складено акт №4227/15-2/36543729 від 08.07.2010р. (а.с.9).

Висновками зазначеної перевірки встановлено завищення ПСК «Пасаж-1»податкового кредиту за квітень 2010р.на суму 201318,00грн. в результаті порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.07.2010р. №0010191502/0 про нарахування суми податкового зобовязання зі сплати ПДВ на суму 201318,00грн. (а.с.8).

В судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що господарська діяльність в ході камеральної перевірки не була предметом дослідження, а стосовно виявлених перевіркою арифметичних чи методологічних помилок, представник відповідача зазначила, що в даному випадку віднесення позивачем до свого податкового кредиту суми ПДВ, яку не підтверджує податкова звітність контрагента, і є арифметичною помилкою при заповненні податкової декларації, яка перевірялась.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшому Закон №168).

Податковий кредит відповідно до п. 1.7 Закону №168 сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Пунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Обовязковою умовою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 є підтвердження податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону №168, зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, податковим органом присвоюється індивідуальний податковий номер та видається свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за її заявою.

Згідно з пунктом 2 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»від 30.05.1997р. №165 (Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).

Отже, приймаючи до уваги, що як на час виписки податкової накладної №78 від 01.04.2010р. на адресу позивача, так і на час камеральної перевірки, ТОВ «Мегатрансінвест»було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, здійснення самої господарської операції не перевірялось, то висновки про не підтвердження відомостей наведених в такій податковій накладній судом вважаються як передчасні.

При цьому суд виходить з таких обставин. Так, у ході судового розгляду справи представник відповідача пояснила, що предметом камеральної перевірки були лише податкова звітність ПСК «Пасаж-1»з податку на додану вартість за квітень 2010р., а саме: декларація з податку на додану вартість подана 20.05.2010р. вх.№9001926145; додаток №5 до декларації «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; додаток №1 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р.; дані системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Отже, на підставі аналізі додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до декларації з ПДВ позивача, без фактичного дослідження господарської діяльності позивача у вказаний період контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПСК «Пасаж-1»п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Разом з тим, статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-XII від 04.12.1990р. передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставина неповної сплати чи неповного декларування платниками податків своїх податкових зобовязань може бути підставою для їх донарахування податковим органом за наслідками проведення документальних перевірок (невиїзних планових або позапланових), а не для перерахунку податкового кредиту контрагентів таких платників податку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

На підставі викладеного судом вбачається, що відповідачем рішення прийнято необґрунтовано, без врахування всіх фактичних обставин справи.

Керуючись статтями 86, 94, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов підприємства споживчої кооперації «Пасаж-1»Черкаської обласної спілки споживчих товариств до державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкаси від 20 липня 2010р. №0010191502/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства споживчої кооперації «Пасаж-1»Черкаської обласної спілки споживчих товариств судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Гриньковська

повний текст постанови виготовлений 28 вересня 2010р.