Постанова № 11499261, 20.09.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4084/10/2370 20.09.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Поштаренко О.І.,

за участю: представників позивача Школьної І.П., Майстренко Т.В. - за довіреністю та представника відповідача Шевченко А.Л. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж до державної інспекції з контрою за цінами в Черкаській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02.07.2010 року № 101, -

ВСТАНОВИВ:

Канівське комунальне підприємство теплових мереж (далі-позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області (далі-відповідач) про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02.07.2010 року № 101.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області прийняте рішення про застосування економічних санкцій від 02.07.2010 року № 101 в сумі 193044 грн. 07 коп.

Зазначене рішення прийняте на підставі акту перевірки Канівського комунального підприємства теплових мереж від 30.06.2010 року № 1322, у якому зазначено, що перевірку проведено у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.06.2007 року № 877 щодо фактичного надходження до бюджету суми економічних санкцій на загальну суму 193044 грн. 07 коп. у тому числі одержаної підприємством внаслідок порушення державної дисципліни цін та визначеної на підставі матеріалів перевірки (акт № 1184 від 16.05.2008 року суми необґрунтованої виручки в сумі 64348 грн. 02 коп.

Проте позивач за результатами перевірки проведеної у 2008 році отримав лише припис № 74 від 19.05.2008 року, у якому зазначено вимоги про усунення порушень і не було жодних вимог про сплату фінансових санкцій.

За таких обставин відсутні підстави для перерахування економічних санкцій за результатами перевірки, викладеними у акті від 16.05.2008 року № 1184.

Крім того, позивач вважає, що відповідач порушив строк застосування штрафів встановлений ст. 250 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх повністю.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог та надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області у травні 2008 року проведена перевірка Канівського комунального підприємства теплових мереж з питань правильності формування, встановлення та застосування тарифів на теплопостачання та гаряче водопостачання ( акт № 1184 від 16.05.2008 року)., під час якої встановлено отримання підприємством необґрунтованої виручки в розмірі 64348 грн. 02 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” від 03.12.1990 року № 507-ХІІ (далі Закон № 507-ХІІ) за порушення державної дисципліни цін стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.

Підприємство не заперечувало проти виявлених перевіркою порушень.

Відповідачу було надано лист Канівської міської ради від 16.05.2008 року № 1141, у якому зазначено, що відповідно до акту перевірки від 16.05.2008 року № 1181 Канівське КПТМ недофінансоване з бюджету на суму економічних санкцій.

Головним розпорядником коштів по Канівському КПТМ є Канівська міська рада.

У червні 2010 року відповідачем проведено перевірку Канівського комунального підприємства теплових мереж у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.06.2007 року № 877 щодо фактичного надходження до бюджету суми економічних санкцій на загальну суму 193044 грн. 07 коп. прийнятих та встановлених на підставі акту № 1184 від 16.05.2008 року.

При проведенні перевірки виконання вимог припису № 74 від 19.05.2008 року позивачем не надано первинні бухгалтерські документи, які б підтвердили фактичне надходження до бюджету суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 193044 грн. 07 коп.

На підставі зазначених матеріалів відповідачем було прийняте рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02.07.2010 року № 101.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував із зазначених підстав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 21.02.1992 року за № 8, ідентифікаційний код 02082657.

Стаття 4 Закону України „Про ціни і ціноутворення” № 507-XII від 03.12.1990 року (далі - Закон України № 507-XII) визначає повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Статтею 8 вказаного Закону України № 507-XII передбачено державне регулювання цін і тарифів та зазначено, що воно здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Стаття 13 Закону України № 507-XII встановлює, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обовязки і несуть відповідальність, передбачені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону. Господарські субєкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Стаття 14 Закону України № 507-XII визначає відповідальність за порушення державної дисципліни цін, а саме передбачає, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Основним завданням Державної інспекції з контролю за цінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 року є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, субєктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

У межах своєї компетенції Державна інспекція з контролю за цінами здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

В період з 22.06.2010 року по 30.06.2010 року на підставі посвідчення № 1322 від 21.06.2010 року головним державним інспектором державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Колісник М.В. проведена позапланова перевірка виконання Канівським комунальним підприємством теплових мереж приписів про виконання законних вимог- щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 19.05.2008 року № 74 та від 07.10.2009 року № 170.

Даною перевіркою встановлено, що підприємством усунено порушення формування та застосування цін (тарифів) на послуги теплопостачання шляхом приведення цін (тарифів) у відповідність до вимог постанови КМУ від 27.02.2007 року № 297 та не перераховано до бюджету економічні санкції за порушення державної дисципліни цін згідно з актом від 16.05.2008 року № 1184 на загальну суму економічних санкцій у розмірі 193044 грн. 07 коп.

Відповідно до Інструкції № 298/519 від 03.12.2001 року, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету, крім того стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Згідно п. 5 ч. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 року Державна інспекція з контролю за цінами приймає відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін.

За результатами перевірки державною інспекцією з контрою за цінами в Черкаській області прийняте рішення про застосування економічних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін від 02.07 2010 року № 101, яким вилучено у Канівського комунального підприємства теплових мереж в дохід державного бюджету 193044 грн. 07 коп., яке було направлено відповідачу для виконання в 10-денний строк.

Судом встановлено, що відповідачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 101 на загальну суму 193044 грн. 07 коп. прийнято 02.07.2010 року та направлено відповідачу для виконання в 10-денний строк. У встановлений законодавством термін відповідач економічні санкції не сплатив.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 „Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами”, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України № 1047/6238 від 03.12.2001 року, державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій визначені ст. 250 ГК України, в якій вказано, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Так як, порушення правил здійснення господарської діяльності відповідачем були виявлені позивачем під час проведення перевірки 16.05.2008 року, то станом на день прийняття рішення від 02.07.2010 року № 101 адміністративно-господарські санкції не підлягають до застосування.

Враховуючи те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Канівського комунального підприємства теплових мереж до державної інспекції з контрою за цінами в Черкаській області - задовольнити повністю.

Скасувати рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 02.07.2010 року № 101.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Канівського комунального підприємства теплових мереж судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяП.Г. Паламар