Рішення № 114991816, 07.11.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2023 р. Cправа № 902/1062/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Глоби А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк", 21009, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця І. Бевза, будинок 34

до відповідача 1 - Приватного підприємства "Агроцентр "Поділля", 22513, Вінницька область, Гайсинський район, місто Бершадь, вулиця Транспортна, будинок 18, ідентифікаційний код юридичної особи 38507551

до відповідача 2 - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 519 148,06 гривень

за участю представників:

від позивача - Михайлишена Л.Л., у порядку самопредставництва

від відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 10.08.2023 року надійшла позовна заява № 50702/1288 від 07.08.2023 (вх. № 1067 від 10.08.2023) Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" до Приватного підприємства "Агроцентр "Поділля" та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 519 148,06 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за кредитним договором № 1279/2021/ВОД-МСБ-ВКЛ від 06.07.2021 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 15.08.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/1062/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.09.2023 року о 12:00 год.

У судовому засіданні 14.09.2023 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/1062/23 до 03.10.2023 о 14:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

03.10.2023 до суду від представника позивача надійшла заява № 50702/1468/2023 від 28.09.2023 (вх. № 01-34/9270/23 від 03.10.2023) про долучення доказів на виконання вимог суду.

У судовому засіданні 03.10.2023 суд постановив ухвалу про долучення поданих по справі документів до матеріалів справи, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 03.10.2023 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/1062/23, призначено справу № 902/1062/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 07.11.2023 року о 10:00 год.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача. Відповідачі правом участі у судовому засіданні не скористалися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені ухвалою суду від 03.10.2023, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачам.

Відзиву відповідачами до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасників справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачі у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 07.11.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Агроцентр "Поділля" та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 519 148,06 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за кредитним договором № 1279/2021/ВОД-МСБ-ВКЛ від 06.07.2021 року.

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 06 липня 2021 року між АБ «Укргазбанк» та Приватним підприємством "Агроцентр "Поділля" укладено кредитний договір № 1279/2021/ВОД-МСБ-ВКЛ за умовами якого позичальнику відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень.

На виконання умов договору банком 07-08 липня 2021 року надано позичальнику кредит у сумі 499 981,36 гривень.

В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором 06.07.2021 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1279/2021/ВОД-МСБ-П, відповідно до пункту 1.2. якого поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

Позивач зазначив, що позичальник та поручитель не повернули у повному обсязі кредитні кошти та не сплатили у повному обсязі відсотки за користування кредитом та комісію.

Неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за кредитним договором стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку.

Відповідачі своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористалися, будь-яких заяв або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляли.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06 липня 2021 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - банк, позивач) та Приватним підприємством "Агроцентр "Поділля" (далі - позичальник, відповідач-1) було укладено кредитний договір № 1279/2021/ВОД-МСБ-ВКЛ (далі - кредитний договір) (т. 1 а.с. 9-18).

У розділі кредитного договору «Терміни, що застосовуються в договорі» зазначено, що:

Відновлювана кредитна лінія - форма кредиту, який надається окремими частинами (траншами), що не перевищують заздалегідь обумовленого загального ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією) та в межах якого позичальник може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку кредитування;

Плата за кредит - проценти за користування кредитними коштами та комісії, розмір яких встановлюється банком та сплачується позичальником у порядку та у строки, передбачені цим договором.

Положеннями пункту 1.1 кредитного договору сторони погодили, що банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) грн, а позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Цільове використання (мета) кредиту: поповнення обігових коштів (пункт 1.2. договору).

Пунктом 1.3.1. кредитного договору визначено, що надання кредиту здійснюється з 06 липня 2021 по 5 липня 2023 року (включно).

Згідно пункту 1.3.2. кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати кредит у строки дії ліміту кредитної лінії відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (Додаток 1 до цього договору) та у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 05 липня 2023 року (включно).

Згідно пункту 6.2.10 кредитного договору позичальник зобов`язаний на вимогу банку у випадках, передбачених п.6.3.3. цього договору та/або договорами забезпечення, зазначеними в п.2.1. цього договору, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі пені, штрафи.

Сторони визначили, що днем настання події припинення та датою прострочення фактичної заборгованості позичальника є:

- закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування визначеної в п.1.3. цього Договору;

- пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту - дата зазначена в такому письмовому повідомленні банку;

- звернення банку з позовом про дострокове стягнення кредиту, у тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно - наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви банку до відповідача(-чів) (пункти 7.5.2., 7.5.2.1, 7.5.2.2, 7.5.2.3 договору).

Кредитний договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача-1 та скріплено печатками сторін.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, 06 липня 2021 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - кредитор), громадянином ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) та Приватним підприємством "Агроцентр "Поділля" (далі - позичальник) було укладено договір поруки № 1279/2021/ВОД-МСБ-П (далі - договір поруки) (т. 1 а.с. 19-20).

Згідно пункту 1.1. договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору № 1279/2021/ВОД-МСБ-ВКЛ від 06 липня 2021 року, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше "05" липня 2023 р.:

- повернути кредит у розмірі 500 000,00 гривень у строк по 05 липня 2023 р. (включно).

- сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 14,2% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з базової ставки збільшеної на 5,0 (п`ять цілих нуль десятих) % річних;

- комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами,

- відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

У разі зміни умов кредитного договору, зокрема, але не виключно: у разі підвищення розміру процентів за користування кредитними коштами; відстрочення виконання зобов`язання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами; встановлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки за користування кредитними коштами в сторону збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору в обсязі, що встановлюється після внесених таких змін.

Поручитель надає свою згоду на зміни умов кредитного договору, які призведуть або можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності, а також підтверджує, що такі зміни не потребують отримання кредитором будь-якого додаткового погодження у майбутньому.

Поручитель зобов`язується у разі зміни умов кредитного договору, які призведуть або можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності укласти(-дати) додаткову(-і) угоду(-и)/договір(-и) про внесення змін до цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник (пункт 1.3. договору поруки).

Положеннями пунктів 2.1, 2.2 договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до позичальника та поручителя. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це позичальника/, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення позичальника до участі у справі. поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а) якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі кредитора.

Згідно пункту 5.1. договору поруки цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по 05 липня 2033 р. (включно).

Відповідно до пункту 5.2. договору поруки порука за цим договором припиняється у разі припинення забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором; якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване позичальником або поручителем.

Договір поруки підписано уповноваженими представниками позивача, відповідача-1, відповідачем-2 та скріплено печатками банку та позичальника.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 499 981,36 гривень, у свою чергу, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по рахунку ПП "Агроцентр "Поділля" за період з 06.07.2021 по 28.06.2023 (т. 1 а.с. 21-28, 50-58), розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 28.06.2023 (т. 1 а.с. 8).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем-1 умов кредитного договору, 06.10.2022 року позивач надіслав на адресу відповідача-1 лист-вимогу від 04.10.2022 року № 172/23415/2022, у якій з посиланням на пункт 6.3.3. кредитного договору вимагав повернути всю суму кредиту за кредитним договором протягом 30 днів від дати пред`явлення вимоги за реквізитами зазначеними у вимозі та повідомив, що днем настання події припинення є календарна дата, наступна за датою спливу тридцятиденного терміну від дати пред`явлення вимоги (т. 1 а.с. 59-61).

Невиконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредитних коштів стало підставою для направлення позивачем на адресу поручителя листа-вимоги від 07.11.2022 року № 172/27093/2022, у якій позивач вимагав від поручителя повернути всю суму кредиту за кредитним договором протягом 30 днів від дати пред`явлення цієї вимоги за реквізитами, зазначеними у вимозі (т. 1 а.с. 62-64).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист-вимогу отримано відповідачем-2 15.11.2022 року.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписок по рахунку вбачається, що за ПП "Агроцентр "Поділля" станом на 28.06.2023 року обліковується заборгованість за кредитним договором у розмірі 498 321,35 гривень за тілом кредиту, 18 869,95 гривень заборгованості за процентами, 1 956,76 гривень заборгованість за комісією.

Неналежне виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії за кредитним договором строк стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 1279/2021/ВОД-МСБ-ВКЛ від 06.07.2021 року у розмірі 519 148,06 гривень, у тому числі 498 321,35 гривень за тілом кредиту, 18 869,95 гривень за процентами, 1 956,76 гривень за комісією, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором та договором поруки.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем-1 договір відноситься до кредитних договорів, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Судом встановлено, що відповідач-1 (позичальник) за кредитним договором отримав від позивача у строкове платне користування кредитні кошти у розмірі 499 981,36 гривень, які повинен був повернути останньому у строк та на умовах, передбачених кредитним договором.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно пункту 1.3.2. кредитного договору відповідач-1 повинен був повернути кредит у повному обсязі до 05 липня 2023 року (включно).

З матеріалів справи вбачається, що банк у спірних правовідносинах відповідно до приписів пунктів 6.2.10, 6.3.3. кредитного договору скористався правом вимоги дострокового повернення кредиту з огляду на порушення позичальником обов`язків по сплаті строкових платежів, пред`явивши відповідачу-1 вимогу про дострокове повернення кредиту.

Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач-1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісії за договором належним чином не виконав, що підтверджується графіком погашення заборгованості, банківською випискою по особовому рахунку та розрахунком заборгованості за договором.

Доказів виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі матеріали справи не містять.

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, несплатою обов`язкових платежів у строки встановлені графіком зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії, суд погоджується з доводами позивача, що у останнього виникло право вимоги дострокового погашення заборгованості за кредитним договором.

Доказів, які б спростовували наявність заборгованості за кредитом у розмірі 498 321,35 гривень відповідач-1 суду не надав, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом у розмірі 498 321,35 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами та комісією судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями пункту 1.4. кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісії у розмірі та порядку, визначеному тарифами, які наведені в додатку 2 до цього договору та проценти за користування кредитними коштами в наступному розмірі:

За користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 цього договору, з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором, (строкова заборгованість) базова процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 14,2 % річних (п.1.4.1.договору).

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п. 1.3 цього договору, у т. ч. у строки визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії базова процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному у пункті 1.4.1. договору збільшеного на 5 % річних (п.1.4.2.договору).

Згідно пункту 3.3. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в пп.1.4.1 цього Договору. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком у валюті кредиту щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання цього договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, що визначені в п.7.5.2. цього договору.

Відповідно до пункту 3.4. кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, або в день зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове розірвання цього договору на рахунок в національній валюті IBAN № НОМЕР_2 , відкритий в АБ «Укргазбанк». У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.3.7. цього договору.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк, передбачений цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної у п.1.4.2. цього договору, до дати погашення простроченої заборгованості по кредиту, або настання події припинення визначеної в п. 7.5.2 цього договору.

У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк процентів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку, в порядку, визначеному в п. п. 3.10-3.11 цього договору.

Положеннями пункту 3.7. кредитного договору сторони погодили, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в пп.1.4.2 цього договору. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком у валюті кредиту щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення. Сторони узгодили, що в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п.7.5.2., а позичальник зобов`язується сплатити на користь банку платежі визначені в п.7.5. цього договору у випадку їх виникнення.

Згідно пункту 3.6. кредитного договору позичальник сплачує комісії банку. Комісії сплачуються позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені тарифами Додаток 2 до цього договору. У разі, якщо Тарифами за видачу банком відповідної довідки передбачено, що сплата за комісії здійснюється в день видачі банком такої довідки фактичне надання банком довідки здійснюється лише після сплати позичальником зазначеної комісії. У разі якщо останній день для сплати комісій припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Комісії нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день повного (в т.ч. дострокового) погашення кредиту згідно з умовами договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, що визначені в п.7.5.2. договору. Застосовується щодо комісій відносно яких нарахування здійснюється щомісячно та розраховується як процент річних.

Відповідно до пункту 1.2. Тарифів, що наведені у Додатку 2 за управління кредитними коштами встановлена комісія у розмірі 0,1 % від загального ліміту кредитної лінії, визначеної в п. 1.1. кредитного договору. Сплата здійснюється щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, а також в день закінчення строку, на який надано кредит.

Пунктом 4 статті 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 виснувала, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором та банківських виписок вбачається, що нарахування процентів та комісії здійснено позивачем у межах строку кредитування з урахуванням пред`явленої вимоги про дострокове повернення кредиту.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів та комісії за договором, суд дійшов висновку, що розрахунок процентів та комісії є вірним, відтак позовні вимоги про стягнення 18 869,95 гривень заборгованості за процентами та 1 956,76 гривень заборгованості за комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором № 1279/2021/ВОД-МСБ-ВКЛ від 06.07.2021 року у розмірі 519 148,06 гривень, у тому числі 498 321,35 гривень за тілом кредиту, 18 869,95 гривень за процентами, 1 956,76 гривень за комісією є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з відповідача-2 судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.

Положеннями статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

За приписами статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до пункту 1.2. договору поруки від 06 липня 2021 року № 1279/2021/ВОД-МСБ-П поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

За умовами пункту 1.3. договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору поруки у випадку невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до позичальника та поручителя. Поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а) якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі кредитора.

Із матеріалів справи вбачається, що взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та договором поруки у строк, визначений пунктом 2.2. договору поруки відповідач-2 не виконав.

Частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання (частина 4 статті 559 ЦК України).

Оскільки зобов`язання позичальника - Приватного підприємства "Агроцентр "Поділля" перед позивачем не виконані, поручитель - ОСОБА_1 як солідарний боржник відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник.

На дату звернення позивача з позовом, обставин припинення поруки з підстав визначених умовами договору поруки та чинним законодавством судом не встановлено.

Доказів, що спростовують розмір заборгованості або доказів щодо її повної сплати відповідачем-2 до суду не надано.

Приймаючи до уваги положення договору поруки щодо повної солідарної відповідальності відповідача-2 за виконання боржником зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з поручителя ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 519 148,06 гривень, у тому числі 498 321,35 гривень за тілом кредиту, 18 869,95 гривень за процентами, 1 956,76 гривень за комісією є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Судом враховано, що будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості за кредитним договором, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати заборгованості відповідачами до суду не надано.

Враховуючи, що відповідачами не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 06.07.2021 року № 1279/2021/ВОД-МСБ-ВКЛ у розмірі 519 148,06 гривень, у тому числі 498 321,35 гривень за тілом кредиту, 18 869,95 гривень за процентами, 1 956,76 гривень за комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 14791-179 від 03.08.2023 сплачено судовий збір у розмірі 7 787,22 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, витрати на сплату судового збору в сумі 7 787,22 гривень покладаються на відповідачів у рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Агроцентр "Поділля" (22513, Вінницька область, Гайсинський район, місто Бершадь, вулиця Транспортна, будинок 18, ідентифікаційний код юридичної особи 38507551) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) 519 148,06 гривень (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч сто сорок вісім гривень, 06 копійок) заборгованості за кредитним договором № 1279/2021/ВОД-МСБ-ВКЛ від 06.07.2021 року.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Агроцентр "Поділля" (22513, Вінницька область, Гайсинський район, місто Бершадь, вулиця Транспортна, будинок 18, ідентифікаційний код юридичної особи 38507551) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) 3 893,61 гривень (три тисячі вісімсот дев`яносто три гривні 61 копійку) судових витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) 3 893,61 гривень (три тисячі вісімсот дев`яносто три гривні 61 копійку) судових витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення направити позивачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС, відповідачам - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду електронні адреси: представника позивача - lmukhailyshena@ukrgasbank.com.

Повний текст рішення складено та підписано 17 листопада 2023 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС, lmukhailyshena@ukrgasbank.com;

3 - відповідачу 1, 22513, Вінницька область, Гайсинський район, місто Бершадь, вулиця Транспортна, будинок 18;

4 - відповідачу 2, АДРЕСА_1.