Постанова № 11499090, 30.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2010 року Справа № 2а-7183/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Островської О.П.,

при секретарі: Кулигіну А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу в сумі 4344,80 грн.,

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2010 року ДПІ у Словяносербському районі Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. ДП «Луганськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ від 08.04.2003 № 25370169Ю0043256. ВП «Шахта Вергелівська» є відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля» та перебуває на обліку в ДПІ в Словяносербському районі з 17.08.2003. Станом на 01.09.2010 за відповідачем обліковується борг зі сплати земельного податку в сумі 4344,80 грн., що підтверджується податковим розрахунком по земельному податку на 2010 рік від 25.01.2010 вх. № 431 на суму 6561,8 грн. ВП «Шахта «Вергелівська» нарахована пеня в сумі 0,72 грн. Відповідач не сплатив зазначені суми податкового боргу. Відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачеві було вручено першу податкову вимогу від 09.10.2009 № 1/212 та другу податкову вимогу від 02.12.2009 № 2/227. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 19637075 активи платника знаходяться в податковій заставі. Позивач просить звернути стягнення на активи ДП «Луганськвугілля» ВП «Шахта «Вергелівська» на суму податкового боргу по земельному податку в розмірі 4344,80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до Закону України «Про плату за землю» податок це платіж з юридичних та фізичних осіб за користування земельною ділянкою. Згідно статті 2 цього Закону використання землі в Україні є платним. Платіж за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі Закон № 2181) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Абзацом 1 пункту 5.1. ст. 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Судом установлено, що відповідач Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстрований як юридична особа управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003, про що зроблено запис 08.04.2003 в журналі обліку реєстраційних справ за № 25370169Ю0043256 (а.с. 5). Відособлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» є відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля», що підтверджується положенням про відособлений підрозділ (а.с. 6-8) та довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 12). На обліку в ДПІ в Словяносербському районі Луганської області ВП «Шахта «Вергелівська» ДП «Луганськвугілля» перебуває з 13.08.2003 (а.с. 13).

Станом на 01.09.2010 за відповідачем обліковується борг зі сплати земельного податку в сумі 4344,80 грн., що підтверджується податковим розрахунком по земельному податку на 2010 рік від 25.01.2010 вх. № 431 на суму 6561,8 грн. (а.с. 17).

Відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачеві було вручено першу податкову вимогу від 09.10.2009 № 1/212 на суму 421,80 грн. (а.с. 16) та другу податкову вимогу від 02.12.2009 № 2/227 (а.с. 15).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 19637075 активи платника знаходяться в податковій заставі (а.с. 18).

Податковий борг у добровільному податку сплачено не було.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даних випадках.

Керуючись ст. ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в дохід Державного бюджету України (р/р № 33212811700300, код казначейства 24046691, отримувач УДК у Словяносербському районі МФО 804013, банк ГУДКУ в Луганській області) податковий борг зі сплати земельного податку в розмірі 4344 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста сорок чотири грн. 80 коп.), звернувши стягнення на активи боржника.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 30 вересня 2010 року.

СуддяО.П. Островська