Рішення № 114988876, 16.11.2023, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1918/23

Номер провадження 2/298/331/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

Головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом поданий начальником Ужгородського ЦОК Я. Габор, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Закарпаттяенергозбут» звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , (далі відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

ТОВ «Закарпаттяенергозбут» є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №429, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та ОСОБА_1 , було укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання (споживання, оплата). В порушення вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, ОСОБА_1 належним чином не виконала свої обов`язки, не сплатила у повному обсязі вартість спожитої активної електричної енергії, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість перед Товариством на загальну суму 4867,369 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача та понесені судові витрати в сумі 2 684,00 грн.

Ухвалою суду від 25.10.2023 р. було відкрито провадження у справі за вказаним позовом, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в порядку ч.11 ст.128 ЦПК Українишляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення судового розгляду від неї не надходило, відзив на позов не подала.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1 та 2 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 та частиною 2 статті 78ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, ТОВ «Закарпаттяенергозбут» є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП №429 від 14.03.2018 провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

Відносини, пов`язані з постачанням електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, іншими нормативно-правовими актами та договорами, що укладені між відповідними учасниками такого ринку.

Згідно ч.4 ст 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії»постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до абз.13 п.1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим не побутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

Положеннями п.13 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії», а також положеннями п.7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви - приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , якій здійснюється постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 приєдналася до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом фактичного споживання електричної енергії по об`єкту, за вказаною адресою, та оплатою виставлених рахунків ТОВ «Закарпаттяенергозбут», що підтверджується абонентською книжкою особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с.6).

Так, згідно п. 2.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі Договір), Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору, а Постачальникв своючергу згіднопп.1 п.7.1.Договору має право отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору ( п. 6.2. Договору).

Згідно п. 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Положення п. 5.10 Договору передбачають, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 6 статті 1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця,якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Цивільні права та обов`язки виникають із підстав зазначених в договорі та іншому правочині, акті цивільного законодавства чи у зв`язку із завданням майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (ст.11 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК Україниза договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання вищезазначених вимог законодавства та взятих на себе зобов`язань, у ОСОБА_1 перед ТОВ «Закарпаттяенергозбут» утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 4 867,36 грн.,за період з листопада 2021року по вересень 2023 року, оплату якої остання у порядку та в строки, визначені Договором та ПРРЕЕ в добровільному порядку не здійснила, що стверджується абонентською книжкою особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 6).

Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях, сформованих у постанові ВСУ від 26.04.2016 у справі №6-2951цс15 та у постанові ВС від 06.11.2019 у справі №642/2858/16 (провадження №61-26204св18).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59 цс13 та від 18 листопада 2015 року у справі №6-582цс15, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, врахувавши встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

За змістом частини 1 статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2684,00 грн. судового збору, сума якого підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81,141,258-259,263-265,268,280,281 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (код в ЄДРПОУ: 41999833, адреса місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 18) суму заборгованості за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 в розмірі 4 867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Тарасевич П.П.