Ухвала суду № 114984517, 17.11.2023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9807/23

(1-кс/199/1251/23)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2023

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023041630001497 від 11.11.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, який не працює,

проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , судимий :

-08.08.2023р.Кіровським районнимсудом м.Дніпропетровська зач.2ст.15,ч.4ст.185КК Українидо покаранняу виглядіпозбавлення воліна строк5років,на підставіст.ст.75,76КК Українивід відбуттяпокарання звільненийз іспитовимстроком 3роки,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданим клопотанням під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

1.переховуватися відорганів досудовогорозслідування абосуду,оскільки ОСОБА_4 , звільненийвід відбуттяпокарання на підставіст.ст.75,76КК Україниз іспитовимстроком 3роки,підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років;

2.може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий, має не погашену у встановленому порядку судимість, в період іспитового строку на шлях виправлення не став, вчинив новий тяжкий умисний корисливий злочин, останній не має постійного джерела доходу, офіційно не працевлаштований.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрюваний полагався на розсуд слідчого судді при розгляді даного клопотання.

Як встановлено слідчим суддею, 10.11.2023 р. приблизно о 20:02 год. ОСОБА_4 прибув до магазину «Продукти-77», що належить ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219), який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, буд.8, з метою здійснення покупок. Перебуваючи у торгівельному залі даного магазину, серед представленого асортименту ОСОБА_4 побачив товар, який він визначив для себе предметом злочинного посягання. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, він почав рухатися по магазину та брати наступний товар: ліхтарик ручний арт.YMEF221122-4, вартістю 64 гривні 90 копійок, цукерки вагові ТМ «Конті» золота лінія, вагою 490 гр., вартістю 111 гривень 48 копійок , стартові пакети мобільного оператора «Vodafone» Pro Specsal у кількості 12 шт, вартістю 140 гривень за 1 шт. загальною вартістю 1680 гривень, стартові пакети мобільного оператора «Київстар» PP/4G/TYPE_30 у кількості 14 шт. вартістю 115 гривень за 1 шт., загальною вартістю 1610 гривень, який в подальшому сховав до лівої кишені одягнутої на ньому куртки. Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 оминув лінію касової зони магазину, не розрахувавшись за товар, та з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном намагався втекти, однак, був зупинений співробітником охорони магазину.

Смисними діями ОСОБА_4 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5865/23 від 16.11.2023 міг спричинити ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальний збиток на загальну суму 3466,38 грн.

17.11.2023 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 29 Конституції України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Аналіз приписів зазначених статей кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що лише за наявності обґрунтованої підозри та ризиків можливо застосування запобіжного заходу.

Правила оцінки доказів передбачені ст. 94 КПК України: слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На підтвердження доводів, зазначених у клопотанні, слідчим надані наступні документи (у копіях):

-витяг зЄРДР№12023041630001497 від 11.11.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 15,ч. 4 ст. 185 КК України;

-постанова про визначення групи прокурорів від 13.11.2023 р.;

-постанова про визначення слідчої групи від 11.11.2023 р.;

-рапорт інспектора - чергового ВП №1 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 ;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.11.2023 р.;

-протокол огляду місця події від 10.11.2023 р.;

-постанова поняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото,- кінозйомки, відеозапису від 11.11.2023 р.;

-постанова про визнання речових доказів від 13.11.2023 р.;

-довіреність;

-протокол допиту представника потерпілого від 11.11.2023 р.;

-постанова про визнання речових доказів та передачу їх на відповідальне зберігання від 11.11.2023 р.;

-протокол допиту свідка гр. ОСОБА_7 від 11.11.2023 р.;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2023 р.;

-довідка до протоколу від 11.11.2023 р.;

-протокол допиту свідка гр. ОСОБА_8 від 11.11.2023 р.;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2023 р.;

-довідка до протоколу від 11.11.2023 р.;

-протокол перегляду компакт диску з відеозаписами з камер відеонагляду, розташованих у приміщенні магазину «Продукти 77» ТОВ «АТБ Маркет», що розташований за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, буд. 8, від 13.11.2023 р.;

-інформація про особу ОСОБА_4 та вимога щодо судимості;

-постанова про зміну правової кваліфікації від 17.11.2023 р.;

-повідомлення про підозру тощо.

З приводу наявності обґрунтованої підозри, обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Такі факти та інформація існують, що встановлено слідчим суддею на підставі доказів обставин, на які слідчий посилається та долучений до клопотання.

Щодо іншої підстави застосування запобіжного заходу - ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбаченічастиною першою статті 177 КПК України, то наявність передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків слідчим доведена.

Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, слідчий суддя згідно вимог ст. 178 КПК України враховує:

1) той факт, що наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є достатньо вагомими;

2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється (від 5 до 8 років позбавлення волі);

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, який є особою працездатного віку, відсутні документально підтверджені відомості про наявність у підозрюваного тяжких невиліковних хвороб;

4) відсутність доказів про міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання;

5) відсутність у підозрюваного місця роботи;

6) майновий стан підозрюваного, який не має статків;

7) наявність судимості у підозрюваного (засуджений 08.08.2023 р. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки);

8) відсутність доказів про порушення підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, які застосовувалися раніше;

9) відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Тримання особи під вартою є настільки серйозним заходом, що його застосування є виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі, заходи було розглянуто і визнано недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, що можуть вимагати тримання відповідної особи під вартою.

Це означає, що відповідність позбавлення свободи національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин (див., наприклад, рішення у справах «Вітольд Літва проти Польщі» (Witold Litwa v. Poland), заява № 26629/95, п. 78, ECHR 2000-III, та «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 143, ECHR 2012) п. 93 рішення ЄСПЛ у справі «Заіченко проти України (№2)».

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За конкретних обставин даної справи застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, встановлених при розгляді даного клопотання, є недостатнім: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, про який йдеться у клопотанні слідчого.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Випадки, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, в даній справі відсутні.

Щодо розміру застави.

За ст. 182 КПК України (ч. 1 та ч. 2) застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Слідчий суддя керується приписами ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, за якими розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах … щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення по справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, в якому суд зазначив: «п.78 Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається у таких межах … щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням встановлених слідчим суддею відомостей про особу обвинуваченого, його майновий стан, тяжкість інкримінованого йому корисливого злочину, слідчий суддя вважає, що застава у визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Застава визначається в розмірі в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 51 780 грн. (20 х 2589).

Керуючись ч. 3 ст. 26, ст. 94, ч. 1 та ч. 2 ст. 110, п. 9 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132, п. 5 ч. 1 та ч. 4 ст. 176, ст.ст. 177, 178, п. 4 ч. 2 ст. 183, ст.ст. 186, 193, ч. 1 та ч. 4 ст. 196, ч. 1 ст. 197 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023041630001497 від 11.11.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити повністю.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023041630001497 від 11.11.2023 р. підозрюється увчиненні злочину,передбаченого ч. 2ст. 15,ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Сус ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 51780 (п`ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят) грн. з покладенням на нього обов`язків протягом двох місяців:

- не відлучатися з м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

зобов`язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду.

Попередити ОСОБА_4 , що в разі внесення застави та невиконання таких обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 16.01.2024 р.

Ухвала набирає чинності негайно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська ОСОБА_1