Постанова № 1149811, 12.11.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" листопада 2007 р. Справа № А9/403-07

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П.,

при секретарі Коваль Н.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінлайф», м. Бровари,

до Центральної регіональної митниці Державної митної служби України, м. Київ,

про визнання дій неправомірними, скасування довідки та зобов’язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача:Голуб М.В., довір. від 29.10.07р.,

відповідача:Павленко А.А., довір. №1-40/10-2950 від 24.04.07р., Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінлайф»(далі позивач, ТОВ «Вінлайф») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Центральної регіональної митниці Державної митної служби України (далі відповідач, ЦРМ ДМС України) про визнання дій неправомірними, скасування довідки та зобов’язання вчинити певні дії. Зокрема, позивач просить, визнати протиправними дії Центральної регіональної митниці щодо збільшення митної вартості, скасувати довідку від 16.10.2007р. № N МВ №06-15/7/2900 про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), зобов'язати Центральну регіональну митницю здійснити митне оформлення автомобіля «Мауbасh 62»за ціною заявленою в ВМД від 15.10.2007 №125040000/7/408620, а саме 450 000, 00 (чотириста п'ятдесят тисяч) доларів США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Вінлайф»акредитовано в зоні діяльності ЦРМ на митному посту «Бровари», як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Як зазначає позивач, з метою виконання статутних завдань спрямованих на формування статутного (складеного) капіталу ним за допомогою залучення іноземних інвестицій було ввезено до України легковий автомобіль «Мауbасh 62»(2007р. випуску, ідентифікаційний номер №WВVG78J4А001971). З метою представлення інтересів в ЦМР, позивач уклав договір ПП «Сомекс»про надання брокерських послуг з митного оформлення вантажів. Через ПП «Сомекс» 16.10.07р., як зазначається в позові, позивач отримав довідку про визначення митної вартості товарів від 16.10.2007р. за №NМВ №06-15/7/2900, відповідно до якої митницею було скореговано заявлену митну вартість, яка була збільшена з $ 450 000 доларів США до $ 619 871 доларів США при цьому не повідомивши позивача про підстави такого збільшення.

За твердженням позивача посадові особи відповідача не надали можливості Товариству у встановлений законодавством строк надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, хоча згідно п. 13 Положення встановлено, що декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

В подальшому, з метою зменшення витрат пов'язаних із зберіганням автомобіля під митним контролем, Товариством було подано ВМД від 22.10.2007 №125040000/7/415238 в режимі ІМ-74 (митний склад), яка цього ж дня була оформлена, про що свідчить особиста номерна печатка інспектора в графі ». На думку позивача, не відмовляючи в прийнятті митної декларації від 22.10.2007 №125040000/7/415238 та не видаючи картки відмови в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України ЦРМ фактично погодилася з заявленою позивачем митною вартістю.

Відповідач проти позову заперечує. Зокрема, відповідач у запереченнях на позов зазначає, що 15.10.2007р. на митному посту «Бровари»до митного оформлення в режимі «ІМ-40»був заявлений автомобіль «Мауbасh 62»та подано вантажну митну декларацію від 15.10.2007 №125040000/7/408620, декларацію митної вартості від 15.10.2007 №125040000/7/408620. Враховуючи сумніви, що виникли у інспектора митниці щодо заявленої декларантом митної вартості автомобіля «Мауbасh 62» відповідно до пункту 26 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, посадовою особою митного поста «Бровари»було направлено запит від 15.10.2007 №2099 до відділу контролю митної вартості митниці разом із наданими позивачем для митного оформлення документами, які зазначені у графі 44 ВМД від 15.10.2007 №125040000/7/408620. Зазначає, що митна вартість зазначеного автомобіля була добровільно заявлена декларантом за резервним методом (метод 6) відповідно до ДМВ-2 від 15.10.2007 №125040000/7/408620, що подавалася разом із ВМД від 15.10.2007 №125040000/7/408620. Стверджує, що митний брокер не надав пояснень стосовно обрання резервного методу для декларування та відмовився надати будь-які документи для підтвердження заявленої митної вартості, про що свідчить відповідний запис на звороті ДМВ, та зазначив, що згоден із скорегованою митницею митною вартістю. За таких обставин, як зазначає відповідач, 16.10.07 відділом контролю митної вартості Центральної регіональної митниці, використовуючи цінову інформацію Держмитслужби України було скореговано митну вартість та видано довідку про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) N МВ №06-15/7/2900 за резервним 6 методом, відповідно до якої, заявлену митну вартість, було збільшено з 450 000 доларів США до 619 871 доларів США. Крім наведеного, зазначає, що заявлена позивачем митна вартість, також не відповідала цінам, що склалися на відповідний товар на ринку імпорту на момент здійснення імпортної операції, у зв'язку з чим, визначення митної вартості для цілей митного оподаткування здійснювалося виключно у відповідності до статей 264-273 Митного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.07р. року відкрито провадження в адміністративній справі, в порядку підготовчого провадження призначено попереднє судове засідання на 07.11.07р., витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали. За письмовою згодою представників сторін в засіданні 07.11.07р. розпочато розгляд справи.

В засіданні 12.11.2007р. позивач вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позові та запереченнях на відзив відповідача. Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

ТОВ «Вінлайф»зареєстровано 06.08.2007р. у виконавчому комітеті Броварської міської ради Київської обл., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №0943993.

Відповідно до п. 9.9 Статуту ТОВ «Вінлайф» частка Закритого товариства «Ламонт СІ Мерітаймз Е.с. становить 87,40 % та формується за рахунок внесення майна (автомобілю) з зазначеною його договірною вартістю, а саме легковий автомобіль «Мауbасh 62»№ кузова WВVG78J4А001971 ціною 450000 доларів США, що до курсу НБУ становить 2272500,00 грн.

З метою виконання статутних завдань спрямованих на формування статутного (складеного) капіталу зазначений автомобіль було ввезено до України.

Позивача акредитовано в зоні діяльності Центральної регіональної митниці на митному посту «Бровари», як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. З метою представлення інтересів Позивача в Центральній регіональній митниці, Товариством було укладено Договір від 06.09.2007р з приватним підприємством «Сомекс»про надання брокерських послуг з митного оформлення вантажів.

Як свідчать матеріали справи, 15.10.2007р. до митного оформлення автомобіля «Мауbасh 62»митниці було надано вантажну митну декларацію (ВМД) від 15.10.2007 №125040000/7/408620, декларацію митної вартості (ДМВ) від 15.10.2007 №125040000/7/408620 та документи відповідно до переліку зазначеному в гр. 44 ВМД, а саме: попередня ВМД №125000000.7.057232.001 від 12.10.07р., уніфікована митна квитанція №2055 0810192 від 13.10.07р., накладна CMR №041762 від 28.09.07р., некласифікований зовнішньоекономічний договір - Статут від 01.10.2007р., довідка про декларування валютних цінностей №34198983 Броварської ОДПІ від 28.08.2007р., документ, що підтверджує надання пільг у сплаті мита –ЗУ від 19.03.1996р., інші некласифіковані документи – Лист інвест. №015/2007-01/10 від 01.10.2007р., лист зобов’язання від 15.10.2007р., картка обліку суб’єкта митниці №12500/04/2007/003246.

Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до п. 3 (здійснення митних процедур) Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації затвердженого наказом Державної митної служби від 20.04.2005р. N314 інспектором митного поста «Бровари», було направлено запит від 15.10.2007 №2099 до відділу контролю митної вартості Центральної регіональної митниці з метою підтвердження заявленої в ДМВ митної вартості.

Відповідно до довідки про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) від 16.10.2007р. №NМВ №06-15/7/2900, відповідно до якої митницею було скореговано заявлену митну вартість, яка була збільшена з $ 450 000 доларів США до $ 619 871 доларів США.

Відповідно до зазначеної довідки, перелік поданих до розгляду документів становлять: ВМД №125040000/7/408620 від 15.10.2007, ДМВ від 15.10.2007 №125040000/7/408620, попередня ВМД 125000000.7.057232.001 від 12.10.07р., уніфікована митна квитанція 2055 0810192 від 13.10.07р., накладна CMR 041762 від 28.09.07р., некласифікований зовнішньоекономічний договір - Статут від 01.10.2007р., довідка про декларування валютних цінностей 34198983 Броварської ОДПІ від 28.08.2007р., документ що підтверджує надання пільг у сплаті мита –ЗУ від 19.03.1996р., інші некласифіковані документи –Лист інвест. 015/2007-01/10 від 01.10.2007р., Зобов’язання –лист зобов’язання від 15.10.2007р., картка обліку суб’єкта митниці №12500/04/2007/003246.

В пункті 6 довідки, що оспорюється, - документи та матеріали, якими керувались при прийнятті рішення, здійснення митного огляду –зазначено «Джерело інформації: Цінова інформація держмитслужби».

В подальшому, ТОВ «Вінлайф»звернулося до ЦРМ з листом від 17.10.2007р. №12708/1-401 з проханням надати обґрунтовану відповідь з посиланням на нормативно-правові акти та джерела, згідно яких відповідачем було скоригована митна вартість у бік її збільшення.

У відповіді від 23.10.2007р., відповідач зазначає, що згідно п. 14 Постанови КМ України від 20.12.2006р. №1766 «Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження», якщо декларант відмовився від подання додаткових документів, митну вартість визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно з законодавством.

Перевіряючи відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України чи прийняте оскаржуване позивачем рішення (довідка) та вчинені дії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій протиправними та скасування рішення (довідки) з огляду на таке:

Відповідно до ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766 (далі - Порядок декларування митної вартості) визначено перелік документів, які декларант зобов'язаний подати до митниці для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом Позивача для підтвердження заявленої митної вартості було подано пакет документів для підтвердження митної вартості, що зазначений в гр. 44 ВМД №125040000/7/408620, а саме: декларацію митної вартості від 15.10.2007 №125040000/7/408620, товарно-транспортну накладну СМR №041762, статут ТОВ «Вінлайф», проформа інвойс №011/2007-28/09 дата 28.09.2007р.; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - інвойс № 15717 від 13.08.2007 р. та SWIFT від 21.08.07р., які підтверджують перерахування (сплату грошових коштів інвестором ТОВ «Вінлайф»(Закрите товариство «Ламонт СІ Мерітайм Ес. Ей.») за імпортований Товар у сумі 450 000, 00 (чотириста п'ятдесят тисяч) доларів США.

Крім того, як пояснив представник позивача в судовому засіданні та не заперечувалось представником митниці, позивачем додатково подавались витяги з каталогів країн експортерів товару з зазначенням в них ціни у сумі 450 000, 00 (чотириста п'ятдесят тисяч) доларів США.

Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості встановлено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу, декларант зобов'язаний додати додаткові документи. В свою чергу, посадова особа у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату прізвище та ставить свій підпис.

Як вбачається з наявної довідки визначення митної вартості від 16.10.2007р. №N МВ №06-15/7/2900 застосовуючи корегування митної вартості посадові особи Відповідача не надали можливості Товариству у встановлений законодавством строк надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, хоча згідно п. 13 Положення встановлено, що декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. Як вбачається з матеріалів справи графа «Для відміток митного органу»ДМВ не заповнена.

Отже, в порушення вимог Порядку декларування митної вартості, відповідачем конкретного переліку необхідних додаткових документів не було визначено, що фактично позбавило позивача можливості їх подання.

Твердження відповідача, що позивач погодився з скорегованою митницею митною вартістю Товару, не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідно до ст. 264 Митного Кодексу України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду, що Позивачем було зроблено. Крім того, позивачем 17.10.07р. на адресу Відповідача було направлено відповідного листа з проханням надати обґрунтовану відповідь на питання причин корегування ціни товару. Отже, на думку суду, саме своїми діями (не сплата митних платежів та ПДВ, подання відповідних листів з проханням роз'яснити причини зміни митної вартості товару та позов до суду) позивач висловив свою незгоду з скорегованою митною вартістю товару на відміну від відповідача.

Крім того, як свідчать матеріали справи, з метою зменшення витрат пов'язаних із зберіганням автомобіля під митним контролем, позивачем було подано ВМД від 22.10.2007 №125040000/7/415238 в режимі ІМ-74 (митний склад), яка цього ж дня була оформлена, про що свідчить особиста номерна печатка інспектора в графі ». При цьому, відповідно до заявлених в гр. 45 ВМД від 22.10.2007 №125040000/7/415238 даних, ТОВ «Вінлайф»було заявлено митну вартість у розмірі 2 272 500 грн.

Відповідно до ст. 212 Митного кодексу України митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

Відповідно до п. 2 Положення про вантажну митну декларацію затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09.06.1997 №574 прийняття вантажної митної декларації для оформлення являє собою закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на ВМД штампа «Під митним контролем»та реєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій.

Відповідно до ст. 80 Митного кодексу України, у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Центральною регіональною митницею у встановленому порядку, відповідно до ст. 80 Митного кодексу не було відмовлено позивачу у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган, картку відмови не видано.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем митна вартість легкового автомобілю «Мауbасh 62»і подані ним відомості про її визначення відповідно до ст. 264 Митного кодексу України базувались на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а отже, дії відповідача щодо збільшення митної вартості є неправомірними.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в тому числі, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги повністю доведеними матеріалами справи, відповідачем не спростовані, відповідно дії щодо збільшення митної вартості безпідставними та протиправними, оскаржуване рішення –довідку про визначення митної вартості від 16.10.2007р., необґрунтованим, прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, таким що підлягає скасуванню, а порушене право –захисту.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

В оскільки дії ЦРМ щодо збільшення митної вартості визнаються судом протиправними, а довідка про визначення митної вартості від 16.10.2007р. такою, що підлягає скасуванню, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити митне оформлення автомобіля «Мауbасh 62» за ціною заявленою в ВМД від 15.10.2007 №125040000/7/408620, а саме, 450 000, 00 (чотириста п'ятдесят тисяч) доларів США.

Судові витрати за усним клопотанням позивача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 9, 17, 86, 158, 160, 161, 162, 163, ч.4 ст. 167 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Центральної регіональної митниці Державної митної служби України щодо збільшення митної вартості.

3. Скасувати довідку Центральної регіональної митниці Державної митної служби України від 16.10.2007р. № N МВ №06-15/7/2900 про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки).

4. Зобов'язати Центральну регіональну митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення автомобіля «Мауbасh 62»(2007р. випуску, ідентифікаційний номер №WВVG78J4А001971) за ціною заявленою в ВМД від 15.10.2007 №125040000/7/408620, а саме, 450 000, 00 (чотириста п'ятдесят тисяч) доларів США.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Є.П. Євграфова