Постанова № 11497948, 28.09.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р.Справа № 34/76-10-2052

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду від 18.08.2010 року № 226)

При секретарі Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Зубарєва М.О., за довіреністю;

від відповідача: Сервецький С.К., за посвідченням; Грушанський А.В., за довіреністю;

від 3-ї особи: Зубарєва М.О., за довіреністю; Карпенчук О.Т., за посвідченням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної установи “Одеський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом”

на рішення господарського суду Одеської області від 06 липня 2010 року

по справі № 34/76-10-2052

за позовом Управління охорони здоров'я Одеської міської ради

до Комунальної установи “Одеський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальна установа “Міський психіатричний диспансер”

про стягнення 498481,4грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року Управління охорони здоров'я Одеської міської ради, звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальної установи "Міський психіатричний диспансер", про стягнення з Комунальної установи "Одеський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом" заборгованості на загальну суму 388633грн., з яких: заборгованість по орендній платі у сумі 256025,35грн., заборгованість по обов’язковим платежам у сумі 103566,15грн., 20163,75грн. пені за несвоєчасне внесення орендних платежів, 3% річних від простроченої суми у розмірі 8877,76грн.

01.07.10р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 331796,04грн., податок на землю у сумі 50528,73грн., ПДВ у сумі 76466,78грн., 28510,73грн. пені за невиконання грошових зобов’язань, 3% річних у сумі 11179,12грн.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Третя особа вважала позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно наданих письмових пояснень від 24.06.10 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06 липня 2010 року по справі № 34/76-10-2052 (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальна установа “Одеський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 06 липня 2010 року по справі № 34/76-10-2052, звільнити від сплат держмита та ІТЗ судового процесу, в зв’язку із тим, що відповідач є неприбутковою установою.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

03.09.2010 року до апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення., оскільки рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а підстави для його зміни та скасування відсутні.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

3-тя особа не скористалась своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача, але її представник в судових засіданнях апеляційної інстанції апеляційну скаргу вважає необґрунтованою.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін та 3-ї особи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 розпорядження міського голови від 22.05.2008р. №544-01р „Про передачу в оренду приміщення нежитлового фонду, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Хімічна, 5” в оренду Одеському обласному центру профілактики та боротьби зі СНІДом передано частину приміщення двоповерхової будівлі, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул.Хімічна, 5, площею –1406,41кв.м, під розміщення Одеського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом терміном до 30.04.2011р.

01.06.2008р. між Управлінням охорони здоров’я Одеської міської ради (Орендодавець) та Одеським обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІДом (Орендар) укладено договір №17/08 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Хімічна, 5 на першому поверсі загальною площею 1406,41кв.м, під медичну практику. Незалежна оцінка об’єкта оренди становить 6011020,26грн. (без урахування податку на додану вартість) Звіт про незалежну оцінку вартості об’єкта оренди складений станом на 20.03.2008р.

На виконання вимог договору між сторонами підписаний акт приймання-передачі приміщення від 01.06.08р., згідно якого Орендарю передано приміщення площею 1406,41кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 5, при передачі приміщення комісією встановлено, що (технічний стан приміщення та наявність майна): задовільний.

Відповідно до п.1.2 названого договору термін дії оренди встановлено з 01.06.2008р. до 25.05.2011р.

Порядок розрахунків визначено сторонами у розділі 2 зазначеного договору.

Згідно п.2.1. зазначеного договору орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.76 Закону України „Про державний бюджет України на 2008рік”, методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995р. з наступними змінами та доповненнями, та протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладення договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є власністю територіальної громади міста Одеси та знаходяться на балансі установ охорони здоров’я або оперативному управлінні Управління охорони здоров’я Одеської міської ради.

За пунктом 2.2. даного договору за орендоване приміщення орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 25824,65грн. з урахуванням індексу інфляції, який діяв з моменту здійснення експертної оцінки до моменту укладання договору оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України, наростаючим підсумком.

Відповідно до п.2.3. вказаного договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою, податок на додану вартість.

Пунктом 2.4. цього договору визначено, що за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, центральним опаленням, іншими комунальними послугами, а також за користування земельною ділянкою орендар зобов’язується сплачувати фактичні витрати відповідно до розрахунку.

Орендар вносить орендну плату, комунальні платежі та встановлені податки в загальній сумі за перший місяць після підписання договору 32588,66грн., щомісячно до 20 числа кожного поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.5 договору).

За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За несвоєчасне внесення плати за спожити комунальні послуги Орендар сплачує пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.п.5.2., 5.3. договору).

Додатковою угодою №1 від 01.01.2009р. до договору оренди №17/08 від 01.06.2008р., визначено сторонами договору комунальну установу ”Міська клінічна лікарня №1” –„Одержувач платежів” та комунальну установу „Міський психіатричний диспансер” –„Балансоутримувач”; п.2.8. розділу 2 договору викладено в наступній редакції: ”п.2.8. встановлену орендну плату Орендар зобов’язується щомісячно вносити на розрахунковий рахунок ”Одержувача платежів” для „Балансоутримувача” №35425028002479 МФО 828011 код 01998986, на підставі виставлених „Балансоутримувачем” розрахунків-рахунків”; у пунктах 2.7. розділу 2, підпунктах 4.5, 4.6, 4.7, 4.10 розділу 4, підпункті 5.5 розділу 5, підпункті 7.6 розділу 7 договору слова „Орендодавець” замінено на „Балансоутримувач”.

Також цією додатковою угодою, відповідно до рішення Одеської міської ради №3822-У від 25.12.08р.”Про пільги з орендної плати”, п.2.2 розділу 2 договору викладено в наступній редакції: „За орендоване приміщення орендар зобов’язується сплачувати орендну плату в розмірі 1(одна)грн. у місяць з 01.01.09р. по 31.12.09р.”.

Згідно п.5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання Орендарем обов’язків за цим договором, Орендар відшкодовує Орендодавцеві завдані збитки у відповідності з чинним законодавством.

На виконання умов договору, Балансоутримувачем КУ „Міський психіатричний диспансер” виставлялися відповідачу розрахунки-рахунки, які не були сплачені.

Внаслідок порушення орендарем умов договору оренди нежитлового приміщення №17/08 від 01.06.2008р. та додаткової угоди до нього №1 від 01.01.2009р., Управління охорони здоров'я Одеської міської ради та Комунальна установа "Міський психіатричний диспансер" неодноразово зверталися до Одеського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом з листами від 27.10.08р. №01-0711455, від 02.02.09р. №98/вих та від 19.09.08р. №337, від 03.10.08р. №360, від 20.01.09р. №26а відповідно, з вимогами негайного погашення заборгованості.

Посилаючись на несплату відповідачем орендної плати, Управління охорони здоров'я Одеської міської ради звернулося до суду із позовом та уточненням до нього про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з червня 2008р. по 30.06.10р. у сумі 331796,04грн., податку на землю у сумі 50528,73грн., ПДВ у сумі 76466,78грн., пені у сумі 28510,73грн., та 3% річних у сумі 11179,12грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно наданого позивачем розрахунку пені, остання розрахована на підставі ч.6 ст.232 Господарського кодексу України окремо за кожною сумою простроченого платежу помісячно за період з 20.06.2008р. по 30.06.2010р.

Колегія суддів перевірила правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги Управління охорони здоров'я Одеської міської ради про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з червня 2008р. по 30.06.10р. у сумі 331796,04грн., ПДВ у сумі 76466,78грн., відшкодування фактичних витрат податку на землю у сумі 50528,73грн., пені у сумі 28510,73грн., та 3% річних у сумі 11179,12грн., вважає їх правильними, рішення господарського суду про стягнення вказаних сум обґрунтованим.

У апеляційній скарзі йдеться про неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме: неотримання повідомлень суду про розгляд справи. Таке твердження не відповідає дійсності. Відповідач тричі повідомлявся про розгляд справи, про свідчать повідомлення про отримання ухвал суду (т.1, а.с.1203,123, т.2, аа.с.37).Тому колегія суддів не вбачає порушень процесуального права з боку господарського суду.

Що стосується неврахування пільг Відповідачу, то вони були враховані позивачем при складенні розрахунку, перевірені господарським та апеляційним судами.

Пільга, на яку посилається відповідач, була надана йому поза межами строку за яким проводилось стягнення, тобто з 13.07.2010 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, за час розгляду апеляційної скарги, не надав до апеляційної скарги навіть контррозрахунок суми боргу, а в своїй апеляційній скарзі просить суд «скасувати рішення господарського суду», не вказуючи на подальші правові наслідки такого скасування рішення, згідно ст.103 ГПК України.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що клопотання відповідача про звільнення його від сплат держмита та ІТЗ судового процесу, в зв’язку із тим, що відповідач є неприбутковою установою, не підлягає задоволенню, оскільки процесуальним законодавством та Декретом Кабінету Міністрів „Про державне мито” чітко передбачено порядок сплати державного мита, а також встановлений виключний перелік установ та організацій, які звільняються від сплати державного мита та ІТЗ судового процесу, до яких відповідач не відноситься.

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів, які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної установи “Одеський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” на рішення господарського суду Одеської області від 06 липня 2010 року у справі № 34/76-10-2052 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 04 жовтня 2010 року.

Головуючий суддя:                               М.В. Михайлов

Суддя:                                                                       В.М. Тофан

Суддя:                                                                       О.О. Журавльов