Рішення № 11497455, 28.09.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р. Справа № 11/111/10

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

01000, м.Київ-30, б-р Шевченко, 18),

в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Миколаївської філії Відкритого

акціонерного товариства «Укртелеком»

(56200, Миколаївська обл., смт. Березнегувате, вул. Леніна, 8, р/р26004102352 в МОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 22437619)

до відповідача: Березнегуватського управління водного господарства

(56200, Миколаївська обл., смт. Березнегувате, вул. Піонерська, 34, р/р35216014000298 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 04528212)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача:

від відповідача: Дістрянова С.В., дов. №01/251 від 13.09.2010р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 3851,94 грн.

В судовому засіданні 14.09.2010р. у відповідності до приписів ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 28.09.2010р.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає, мотивуючи це тим, що позивачем нараховано борг за період з вересня 2009 року по травень 2010р., тобто до початку дії договору №197 від 01.04.2010р., при цьому, в період дії спірного договору, відповідач не користувався телефоном, тому у позивача відсутні підстави нараховувати плату за надання послуг, які відповідач не використовував.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2010р. надав суду копію договору №197 від 20.02.2009р. про надання телекомунікаційних послуг, та пояснив, що даний договір було переукладено сторонами 01.04.2010р. за цим же номером, та на підставі договору від 20.02.2009р. відповідачу надавались ті ж послуги, що визначені в договорі від 01.04.2010р.

Позивач в судове засідання 28.09.2010р. не з’явився, причин неявки не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

22.09.2010р. від відповідача надійшла заява про розстрочення стягнення суми боргу та заперечення щодо стягнення пені, оскільки відповідач являється неприбутковою бюджетною організацією, тому кошторисом не передбачено оплату штрафних санкцій. В судовому засіданні 28.09.2010р. представник відповідача визнав існуючу заборгованість, та просить суд розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців частинами, визначеними згідно з наданим графіком.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали суд, –

в с т а н о в и в:

20 лютого 2009р. за №197 між сторонами було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до умов якого підприємство зв’язку зобов’язалось надавати споживачу телекомунікаційні послуги та безоплатні послуги, згідно з переліком, та забезпечувати безперебійне і якісне їх надання до споживача, а останній –своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору.

Пунктом 4.2,4.3 договору від 20.02.2009р. його учасники погодили, що споживач своєчасно сплачує телекомунікаційні послуги за спільно погодженою авансовою системою оплати.

Згідно з п.4.3 договору від 20.02.2009р., споживач зобов’язався своєчасно оплачувати надані послуги за сталою (без почасової оплати) величиною.

Виконуючи умови договору, позивач надав абоненту телекомунікаційні послуги за період з вересня 2009р. по березень 2010р. на загальну суму 4466,93 грн., що підтверджується рахунками –актами за телекомунікаційні послуги №197 від 30.09.2009р., №197 від 31.10.2009р., №197 від 30.11.2009р., №197 від 31.12.2009р., №197 від 31.01.2010р., №197 від 28.02.2010р., №197 від 31.03.2010р., направленими на адресу відповідача.

Відповідач, в порушення умов договору, за надані послуги електрозв’язку розрахувався частково, сплативши 1384,42 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 30.10.2009р. та від 06.11.2009р.

Залишок боргу складає 3082,51 грн.

01.04.2010р. даний договір було переукладено сторонами за цим же номером та з цих же підстав.

Умовами п.4.5 договору його учасники погодили, що система оплати наданих послуг місцевого телефонного зв’язку, яка застосовується Укртелекомом –без почасового обліку.

Згідно з умовами п.4.15 договору, при кредитному порядку оплати, оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

Виконуючи умови договору, позивач надав абоненту телекомунікаційні послуги за період квітень-травень 2010р. на загальну суму 427,7 грн., що підтверджується рахунками-актами за телекомунікаційні послуги №197 від 30.04.2010р., №197 від 31.05.2010р., направленими на адресу відповідача.

Відповідач, в порушення умов договору, за отримані послуги електрозв’язку не розрахувався.

Загальна сума заборгованості відповідача за надані телекомунікаційні послуги складає 3510,21грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що останній не користувався телекомунікаційними послугами, тому не повинен їх оплачувати, враховуючи наступне.

Пунктом 31 Правил про надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 09.08.2005 №720 зі змінами та доповненнями, передбачено право споживача на відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором.

Умовами договорів про надання телекомунікаційних послуг від 20.02.2009р. та від 01.04.2010р. передбачений порядок відмови від отримання телекомунікаційних послуг шляхом подання письмової заяви про таку відмову (п.п.3.1.2 договору від 20.02.2009р., п.6.1 договору від 01.04.2010р.).

За таких обставин, невикористання відповідачем наданих телекомунікаційних послуг не може вважатись такою відмовою без дотримання передбаченого договорами порядку відмови від телекомунікаційних послуг.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2010р., належним чином оформлений, підписаний керівником та головним бухгалтером Березнегуватського управління водного господарства, згідно з яким за останнім обліковується заборгованість в сумі 3510,21 грн.

На день розгляду справи відповідач не надав доказів погашення боргу в сумі 3510,21 грн.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.36 Закону України «Про телекомунікації»та п.5.2 договору про надання послуг електрозв’язку, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.09.2009р. по 01.07.2010р. (303 дн.) у загальному розмірі 215,61 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Приписами п.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Умови договору (п.5.2) не містять положень щодо періоду нарахування пені, а передбачають лише обов’язок боржника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожний день прострочення оплати.

Таким чином, при укладанні договору про надання послуг електрозв’язку, сторонами не було враховано положень Господарського кодексу України, які в даному випадку є домінуючими та обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання.

Суд також не приймає до уваги заперечення відповідача щодо не включення до суми боргу пені, в зв’язку з тим, що сплата штрафних санкцій не передбачена кошторисом, оскільки обов’язок своєчасно оплачувати надані телекомунікаційні послуги як і обов’язок сплатити обумовлену пеню у випадку несплати за надані послуги покладено на відповідача умовами договорів від 20.02.2009р. та від 01.04.2010р. з його відома та за його згодою. Будь-яких зауважень або заперечень при підписанні відповідачем названих договорів зазначено не було, змін до договорів сторони не вносили.

За таких обставин, пеня підлягає стягненню з врахуванням приписів ст.232 Господарського кодексу України за період 01.09.2009р. по 01.03.2010р. в сумі заявленій заявником за цей період –103,45 грн., оскільки суд самостійно не може збільшити її розмір.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.09.2009р. по 01.07.2010р. на загальну суму 63,53 грн. та втрати від інфляції за період з вересня 2009р. по липень 2010р. у сумі 62,59 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частково.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог.

Однак, враховуючи те, що відповідач є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється в межах затвердженого кошторису, приймаючи до уваги, що відповідач не уникає від відповідальності, визнав існуючий борг та погоджується оплачувати його в межах наявного фінансування, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, а також наведених вище обставин, суд вважає, що клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду підлягає задоволенню, та визнає за необхідне, можливе та доцільне, на підставі п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України розстрочити виконання рішення суду згідно з наданим відповідачем графіком.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Березнегуватського управління водного господарства, 56200, Миколаївська обл., смт. Березнегувате, вул. Піонерська, 34, (р/р35216014000298 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 04528212) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 Миколаївської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», 56200, Миколаївська обл., смт. Березнегувате, вул. Леніна, 8, р/р26004102352 в МОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 22437619) 3510,21 грн. основного боргу, 103,45 грн. пені, 62,59 грн. збитків від інфляції, 63,53 грн. –3% річних, 99,03 грн. держмита та 229,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Розстрочити виконання рішення суду на шість місяців згідно наступного графіка: у жовтні 2010р. –474,33 грн., у листопаді 2010р. –500,0 грн., у грудні 2010р. –600,0 грн., у січні 2011р. – 700,0 грн., у лютому 2011р. –800,0 грн., у березні 2011р. –1003,45 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя