Рішення № 11497417, 07.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.10                                                                                           Справа№ 10/113(10)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД» м. Львів

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Свитязь Транс» м. Львів

Про стягнення 865610,55 грн.                     

           Суддя Довга О.І.

           Секретар Марочканич І.М.

Представники :

від позивача : Сесюк Ю.П. - довіреність № 1226 від 30.06.2010 року

від відповідача : не з‘явився

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору :

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД» м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь Транс» м. Львів про стягнення 865610,55 грн.

13.07.2010 року , за вх. № 13274, ТзОВ «КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД» подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить: припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу за поставлені нафтопродукти в сумі 366000,00 грн., та стягнути з Відповідача на користь Позивача основний борг в сумі 438521,12 грн.; пені –20245,46 грн.; інфляційні нарахування –5678,55 грн.; проценти річних від простроченої суми - 35165,42 грн.

Судові витрати Позивач просить віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свитязь Транс» м. Львів.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відповідно до поданого клопотання просить припинити провадження у справі в зв‘язку з погашенням суми заборгованості, та відмовити в стягненні пені та штрафу в зв‘язку з відсутністю боргу.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне:

Згідно зі ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов‘язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача (відповідачів) має бути покладено відповідальність за порушення матеріального права. У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії ( ст.36 ГПК).

Справа розглядається за правилами ГПК України, оскільки за даним спором, позивач та відповідач, які є юридичними особами, виступають як суб‘єкти господарювання, правовідносини, які між ними виникли із Договору поставки № ОПТ 505 від 18.05.2009 року, який сторони уклали вільно, відповідно до норм Цивільного кодексу України, під час укладення цього договору його сторони вільно домовлялися про зміст та обсяг прав та обов‘язків за договором, зазначений договір є цивільним (господарським), а кожний суб‘єкт цього договору виступає як рівний один одного.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.

01 січня 2010 року між ТзОВ «КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД» та ТзОВ «Свитязь-Транс» було укладено Договір № СК/ЛВ/510 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС.

Відповідно п. 2.1 вищевказаного Договору Позивач (Продавець) зобов‘язується передавати у власність Покупця (Відповідач) через АЗС, що розміщені на території України з використанням смарт-карт паливно-мастильні матеріали, а Покупець зобов‘язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість.

На день звернення Позивача з позовом в суд заборгованість Відповідача становили 804521,12 грн.

За час розгляду спору заборгованість Відповідачем перед Позивачем погашена повністю.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) однією з підстав виникнення зобов'язань є договір.

Відповідно до ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За нормами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами;

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до закону, договору.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно з ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 9.2 Договору - «У випадку не проведення розрахунків Покупцем згідно умов Розділу 4 даного Договору, Покупець зобов‘язується на користь Продавця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Покупець зобов‘язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості».

На день розгляду спору така заборгованість становить 20245,46 грн.

Відповідно до статі 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов’язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 35165,42 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5678,55 грн.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на Відповідача.

Враховуючи наведене, а також ст. 509, 526 ЦК України та ст. ст. 4, 33,34,35,44,49, п.10 ст. 65, ст. 66, 67, 75, п.1 ст. 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»м. Львів ( м. Львів, вул. Федьковича,27, кв. 2, код ЄДРПОУ 30162644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД»( м. Луцьк, вул. Кременецька,38, код ЄДРПОУ 33681103, МФО 380281) пені – 20245,46 грн.; інфляційні нарахування –5678,55 грн.; проценти річних від простроченої суми - 35165,42 грн., 8656,11 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення суми основного боргу - провадження у справі припинити.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя Довга О.І.