Рішення № 11496943, 29.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.10 р.                     Справа № 34/63                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бонус” м. Маріуполь

про стягнення заборгованості у сумі 15847,28грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бонус” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 15847,28грн., з яких 7923,64 грн. – сума заборгованості за поставлену теплову енергію, 7923,64грн. – пеня.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2010р. позовні вимоги Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бонус” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 15847,28грн. задоволені повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 11.05.2010р. у справі № 34/63 скасовано справу направлено на новий розгляд.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії № 171-01 від 01.11.2007р., акт на включення опалення, рахунки.

Під час нового розгляду 20.09.2010р. позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про зменшення позовних вимог, де останній просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5594,28грн. та пеню в розмірі 5594,28грн. від стягнення судових витрат – державного мита в розмірі 158,47грн. та витрат по інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн. відмовляється.

Також, заявою від 29.09.2010р. позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача лише суму боргу в розмірі 5594,28грн.

З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги відповідача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.09.2010р. № 02-62/26390 та № 02-62/263389.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.11.2007р. між Комунальним комерційним підприємством “Маріупольтепломережа” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Бонус” (Споживач), був укладений договір № 171-01 на відпуск теплової енергії.

Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник подає теплову енергію для об’єктів Споживача, перерахованих в додатку до договору.

Дислокацією до договору № 171-01 від 01.11.2007р. сторони погодили об’єкти теплопостачання, а саме агентство нерухомості за адресою: пр. Строителей, 89 – 22,23, площею 86,74грн.; агентство нерухомості за адресою: пр. Победи, 39-41, площею 44,50м2, агентство нерухомості за адресою: вул. 50 років СССР, 44-51, площею 45,10м2. Загальна опалювальна площа 176,34м2, гаряче водопостачання 0,33м3.

Згідно до п. 2.2. договору нормативна тривалість опалювального періоду 183 дня. Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється виконкомом Міськради. В разі збільшення опалювального періоду понад нормативного Споживач оплачує всю вартість фактично отриманої теплової енергії.

Відповідно до п. 3.1. договору Постачальник зобов’язується забезпечувати безперебійне постачання теплової енергії об’єктів Споживача в відповідності з умовами договору.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що Споживач зобов’язується щомісячно сплачувати послуги тепло споживання в відповідності з об’ємами тепло споживання.

Кількість теплової енергії, що відпускається Споживачу розраховується теплопостачанню організацією відповідно до підключених розрахункових або проектними тепловими навантаженнями опалювальних приміщень (будівель) в відповідності з „Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та суспільних споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204”, а при наявності засобів обліку – за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі Споживача (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено що Споживач, за отриману теплову енергію, здійснює оплату по фіксованим тарифам, затвердженим Маріупольським виконкомом міської Ради, в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії в продовж всього опалювального періоду.

Згідно до п. 4.6. договору в разі зміни тарифів, нові є обов’язковими для застосування сторонами.

Відповідно до п. 4.2. договору витрати гарячого водопостачання та тепла визначаються розрахунком, який здійснюється на підставі довідок споживача, проектна теплопостачання споруди.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що в разі не оплати рахунку у вказаний строк Споживачу нараховується пеня відповідно Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня. Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності пеня нараховується в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686-ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожен день прострочки.

Договір укладений строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені по взаємній згоді сторін в письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляду (п. 5.1. договору).

Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим за висновками суду останній є діючим.

Додатковою угодою № 3 до договору № 171-01 від 01.10.2005р. сторонами вносилися зміни до умов договору та дислокації.

В підтвердження виконання договору з боку позивача надано акти про включення центрального опалення від 15.10.2009р. та від 15.10.2008р., який підписаний з обох сторін без зауважень.

Позивачем за надані послуги виставлялися рахунки, зокрема від 26.01.2009р. на суму 1879,36грн., від 24.02.2009р. на суму 1879,36грн., від 23.03.2009р. на суму – 79,13грн., від 24.04.2009р. на суму 1222,03грн.. від 26.11.2009р. на суму 2215,95грн., від 24.12.2009р. на суму 1851,29грн., від 25.01.2010р. на суму 1974,78грн., а всього на загальну суму 10943,64грн.

Вказані рахунки були направлені та вручені відповідачу, про що свідчать реєстри про вручення та реєстри про направлення, що додані до матеріалів справи.

За отримані послуги з теплопостачання відповідач розрахувався частково в сумі 5349,36грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованості в розмірі 5428,49грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 5428,49 грн. не представив, заявлені вимоги на спростував, у зв’язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у зв’язку з вище викладеним.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає вимоги позивача такими що підлягають задоволенню.

Провадження в частині стягнення судових витрат припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відмовою позивача від стягнення.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бонус” м. Маріуполь про стягнення 5428,49 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бонус” (87516, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Строителей, 89/22, р/р 26008188711001 в МФ „Приватбанк”, МФОГ 335429, ЗКПО 30073350) на користь Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубовой, 1, р/р № 260033480234100 в ПАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 33760279) заборгованість в розмірі 5428,49грн.

Провадження у справі в частині стягнення судових витрат, а саме державного мита в розмірі 158,47грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн. припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя