Ухвала суду № 114946408, 16.11.2023, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2430/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова Сумщина» (місцезнаходження: с. Могриця, вул. Садова, б. 34, Сумського району Сумської області) про стягнення заборгованості за договорами оренди земельних ділянок

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Сумського районного суду Сумської області перебуває вказана цивільна справа.

15.11.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти (в тому числі, які знаходяться на банківських рахунках), які належать ТОВ «Зернова Сумщина» (код ЄДРПОУ 42092848).

Заявлені вимоги мотивує тим, що ціна поданого ОСОБА_1 позову складає 12263,93 дол. США (еквівалент за офіційним курсом НБУ 444474, 75 грн), що є великою сумою та у разі невиконання рішення суду про її стягнення з відповідача це призведе до втрати цих значних коштів. Також зазначає, що на даний час проти ТОВ «Зернова Сумщина» відкрито шість виконавчих проваджень, що свідчить про невиконання ним своїх зобов`язань перед контрагентами та державою, а тому ця інформація дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Суддя, вивчивши заяву про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом першим частини першоїстатті 150ЦПК України передбачено, що позов забезпечується - накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (вид забезпечення позову).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, із урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Разом із тим, у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз`яснено, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інтереси осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Водночас законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, суд може накласти арешт лише на грошові кошти, що належать відповідачеві. Тобто, суд має перевірити, які конкретно грошові кошти належать відповідачеві і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями частини першоїстатті 151 ЦПК Українипередбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За таких обставин, законодавством передбачений обов`язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.

Із наведеного слідує, що відомості про те, на яких рахунках та в яких банківських установах перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.

Накладення судом арешту на рахунки відповідача чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банках або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

При цьому, відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Також потенційно може виникнути ситуація, коли буде накладено арешт на рахунки, що використовуються товариством для виплати заробітної плати, для обліку коштів соціального страхування, тобто є рахунками зі спеціальним режимом використання чи можуть бути порушені права інших осіб у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти може обмежити права працівників на отримання заробітної плати та позбавити товариство можливості сплачувати податки, збори та обов`язкові платежі до бюджетів різних рівнів.

Отже, заходи забезпечення позову, які просить вжити представник позивача, можуть перешкодити не лише господарській діяльності відповідача, а й порушити права інших юридичних чи фізичних осіб, які не є відповідальними за спірними правовідносинами.

Таким чином, суд вважає, що заявником не надано достовірних відомостей та належних і допустимих доказів на підтвердження заяви про забезпечення позовів та доводів необхідності застосування даних заходів, наявності об`єктивних обставин необхідності охорони матеріально-правових інтересів позивача та неможливість виконання судового рішення в майбутньому.

На підставі викладеного, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.149-150,153,157,183,222,257,258-261,351-355 ЦПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпеченняпозову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Л.М. Гончаренко