Ухвала суду № 114932308, 08.11.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40570/23

Провадження № 1-кс/761/26377/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

з участю прокурора ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 , про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятин Полтавської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №72022000420000075 від 25.10.2022 року -

В С Т А Н О В И В :

03 листопада 2023 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 , про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №72022000420000075 від 25.10.2022 року.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72022000420000075 від 25.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб створила стійку, ієрархічно структуровану злочинну організацію, до якої входять службові особи ТОВ «ЙЕ Енергія» (код ЄДРПОУ 38863790), ТОВ «Регіональна Газова Компанія» (код ЄДРПОУ 37401646), керівники підконтрольних газорозподільних компаній, що входять в Групу компаній «Регіональна Газова Компанія», діяльність якої спрямована на заволодіння та протиправне використання коштів тарифу, які передбачені на закупівлю природного газу для покриття виробничо-технологічних витрат газорозподільних мереж, а також на ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування в особливо великих розмірах, шляхом виведення вказаних грошових коштів у «тіньовий» обіг за рахунок проведення безтоварних операцій по закупівлі природнього газу та фінансування інших видів операційної діяльності Групи компаній «Регіональна Газова Компанія» (виплата дивідендів, надання фінансової допомоги, штучне збільшення обігових коштів, тощо), учасником якої був ОСОБА_4 .

16.06.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та у легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто у здійсненні фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

03.10.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 15.11.2023 включно, з можливістю внесення застави в сумі 40 260 000 грн.

У клопотанні детектива наведені посилання на перелік доказів, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому дій та обґрунтованість пред`явленої останньому підозри, а саме заявою про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , розсекреченими протоколи за результатами проведення НСРД, висновком експерта, аудиторським звітом від 04.08.2023 № 05-21/3 Державної аудиторської служби України за результатами державного фінансового аудиту діяльності ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за період з 05.02.2019 по 31.12.2022, іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.

Крім того, в обґрунтування неможливості запобігання ризикам уникнення підозрюваного від досудового розслідування та суду, необхідності подальшого тримання підозрюваного під вартою, слідчий посилається на обов`язкове врахування характеру та ступеню суспільної небезпечності вчиненого підозрюваним злочину, який є особливо тяжким та передбачає покарання до 12 років з конфіскацією майна. При цьому ОСОБА_4 зважаючи на імовірну тяжкість покарання у майбутньому, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_14 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 заперечував, подав до суду письмові заперечення, вказав, що варто звернути увагу на перекваліфікацію та те що підозра не обґрунтована, зазначив, що ризики не доведені, підозрюваний міг поїхати за кордон, оскільки має трьох дітей. Між тим, повідомив, що розмір застави є занадто великим та таким, який нереально сплатити.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника, заперечував щодо задоволення клопотання про продовження відносно нього строку тримання під вартою, вказав, що не розуміє в чому його звинувачують.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, прокурора, який обґрунтував клопотання та просив про його задоволення, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72022000420000075 від 25.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

16.06.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та у легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто у здійсненні фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

03.10.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 15.11.2023 включно, з можливістю внесення застави в сумі 40 260 000 грн.

Слідчий суддя, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, а також повідомлення про підозру ОСОБА_4 , вважає доведеним зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 з інкримінованим кримінальним правопорушенням, що підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що вірогідність причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження застосування до нього запобіжного заходу, з метою здійснення подальшого розслідування.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вимоги ст. ст. 177, 178 КПК України передбачають, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину повинна бути підтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.

Між цим, факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Враховуючи викладенне, посилання захисника, на те, що підозра повідомлена ОСОБА_4 є необґрунтованою, слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Крім того, зважаючи на імовірну тяжкість майбутнього покарання, слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Крім того, існує ризик того, що підозрюваний взмозі знищити, спотворити чи сховати будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено всі обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії, направлені, в тому числі, на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочину.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Не доведено прокурором наявність таких ризиків, як вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, оскільки, на думку слідчого судді, такі ризики є сумнівними та розцінюються, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.

При цьому, слідчий суддя враховує те, що здійснюються заходи до встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та осіб, які можуть бути причетні до вказаного кримінального провадження, досудове слідство триває.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При продовженні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_4 , його вік та стан здоров`я, міцність його соціальних зв`язків у тому числі, постійного місця проживання у м.Києві, його репутацію, а також спосіб його життя та поведінку, які на думку суду, не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості.

Оскільки слідчим суддею встановлено ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, сховання або спотворення будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення та наявності у підозрюваного спеціальних знань військової служби.

Також, з урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 06 січня 2023 року.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме те, що визначення розміру застави є правом слідчого судді, а не обов`язком, слідчий суддя вважає за доцільне залишити визначений розмір застави підозрюваному при застосуванні запобіжного заходу.

Так при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважає не лише на обсяг повідомленої підозри, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема його вчинення в умовах військового стану, статус діючого військовослужбовця у підозрюваного, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у розмірі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 32 208 000 (тридцять два мільйони двісті вісім тисяч) гривень гривень, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання (у м. Києві), в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 49, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , визначити строком на 60 днів, а саме до 06 січня 2024 року включно.

Визначити заставу в розмірі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 32 208 000 /тридцять два мільйони двісті вісім тисяч / гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою /заставодавцем/ на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач: ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UA 128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2023 року у справі 761/40570/23, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1. не відлучатися за межі Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2. повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

3. прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

4. утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді обов`язків в межах строку досудового розслідування.

В решті вимог - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1