Рішення № 114913617, 30.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/19561/23

Провадження № 2/752/7011/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.10.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

за участю секретаря - Ящука Д.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 7 497,07 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та отримує пенсію. Управлінням було проведено перевірку правильності нарахування пенсії відповідачу з 01.07.2019 при відпрацюванні списків кандидатів на Індивідуально масовий перерахунок з 15.01.2021, що призвело до невірного розміру пенсії. На підставі аналізу проведених перерахунків, пенсійну справу приведено у відповідність до норм чинного законодавства, у зв`язку із чим виникла переплата пенсії за період з 01.07.2019 по 31.05.20202 у сумі 7 497,07 грн. На адресу відповідача було направлено лист з вимогою відшкодування надміру виплачених коштів Відповідач відмовляється повертати позивачу безпідставно отримані грошові кошти у добровільному порядку.

Ухвалою Голосіївського районного суд у м. Києва від 25.09.2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони повідомлялись належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, із заявами про розгляд справи за участю сторін або розгляд справи в порядку загального позовного провадження не звертались.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення заявлених Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Вказує на відсутність в його діях недобросовісності набуття грошових коштів.

Заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні від відповідача не надходило.

На підставі положень статей 274-279 ЦПК України та з урахуванням відсутністю заперечень відповідача, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З наданих до суду позивачем матеріалів вбачається, що з 01.07.2019 по 31.05.2020 позивачем було здійснено перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 .

Внаслідок вказаних перерахунків розмір пенсії відповідача змінювався.

При проведенні перерахунку ОСОБА_1 підсумок переплаченої пенсії склав 7 497,07 грн. Така помилка нарахування була допущена позивачем у результаті переведення ОСОБА_1 із пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника.

Правовою підставою заявлених позивачем вимог є положення статті 1212 ЦК України, відповідно до приписів якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Водночас стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким. Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

За змістом диспозиції цієї норми правильність зроблених розрахунків, за якими була здійснена виплата, та сумлінність поведінки одержувача презумуються, а отже тягар доказування рахункової помилки та/або недобросовісності дій набувача покладається на особу, яка заявляє вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів.

Підстави та механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено ч. 4 ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Аналогічне положення міститься і в Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, відповідно до якого суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ч. 4 Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що зобов`язання з повернення надміру виплачених пенсій виникають лише при наявності однієї з трьох умов, а саме: рахункової помилки з боку платника пенсії, недобросовісності з боку набувача, подання страхувальником недостовірних даних.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку Управління, так і надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні зазначеної в позовній заяві суми, позивачем не було надано до суду.

Враховуючи викладене, зважаючи, що виплата відповідачу пенсії була проведена органом Пенсійного фонду України добровільно, на підставі відповідного рішення, при цьому фактів недобросовісності з боку відповідача або подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення заявлених вимог.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України та, з огляду відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову не відшкодовуються відповідачем.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя