Ухвала суду № 114854508, 10.10.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 225/3352/18

Провадження № 1-кп/761/561/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участі учасників судового провадження

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22017000000000352 від 21.09.2017 по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України

ВСТАНОВИВ

До Шевченківського районного суду м. Києва на підставі ухвали Верховного Суду про визначення суду, який буде здійснювати розгляд кримінального провадження, надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні та здійснення судового розгляду у спеціальному судовому провадженні.

Захисник ОСОБА_6 , щодо клопотання прокурора про призначення обвинувального акту до судового розгляду заперечував, зазначив, що відсутні відомості про те, що обвинувачена обізнана про кримінальне провадження щодо неї, водночас, клопотань щодо колегіального розгляду справи не заявив.

Обвинувачена до суду не прибула, про час та місце проведення підготовчого судового засідання, повідомлялася шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр» №199 від 04 жовтня 2023 року), а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва та Офісу Генерального прокурора, у зв`язку із чим з урахуванням положень ч. 2 ст. 314 КПК України суд ухвалив про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов до наступних висновків.

Щодо клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження слід вказати на таке.

Статтею 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, статтею 42 КПК України визначено права та обов`язки обвинуваченого, зокрема і право брати участь під час судового розгляду.

Водночас можливість судового розгляду справи у кримінальному проваджені у разі неприбуття обвинуваченого за викликом суду шляхом здійснення спеціального судового провадження передбачена у ч. 3 ст. 323 КПК України.

Так, за змістом абз. 1 цієї частини передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

У свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається серед переліку певних злочинів й посилання на ст. 258-3 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_8 .

З урахуванням матеріалів долучених до клопотання прокурором про здійснення спеціального судового провадження, суд вважає наявними обставини, які свідчать про переховування обвинуваченої на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що дає можливість суду провести судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Також суд вважає, що подальший розгляд кримінального провадження № 22017000000000352 шляхом здійснення спеціального судового провадження не порушуватиме права обвинуваченої на справедливий суд, з огляду на таке.

Встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 повідомлялась про підозру, а також неодноразово викликалась до слідчого, прокурора та до суду у встановлений законом спосіб, шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а також шляхом розміщення інформації на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та сайті Шевченківського районного суду, однак ні до слідчого, прокурора чи суду не з`являвся, жодних клопотань, заяв, скарг не подавала.

Як визначено ч.5 ст.139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 27.09.2017 оголошена у регіональний, державний, міждержавний та міжнародний розшук.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 29.05.2018 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 258-3, здійснення повідомлення останньої в порядку і спосіб визначений КПК України про розгляд обвинувального акта щодо неї, тривалий період переховування ОСОБА_7 від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також фактичні дані, відповідно до яких ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території України, суд вважає за необхідне здійснювати спеціальне судове провадження у зазначеному кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів враховує і те, що Кримінальний процесуальний закон України надає обвинуваченим всі необхідні можливості в рамках спеціального судового провадження, щодо необхідності дотримання яких у справах за відсутності обвинуваченого (in absentia), висловлюється у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема, надає право обвинуваченим за бажанням бути присутніми при розгляді кримінального провадження, право виробити лінію захисту, право на юридичну допомогу, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Водночас із урахуванням того, що за матеріалами, наданими прокурором суду обвинувачена переховується на тимчасовоокупованій території, повістки за останнім відомим місцем іі проживання залишаються без відправлення, оскільки поштове сполучення з тимчасово-окупованою територією припинено. Також це питання, не врегульовано і виходячи із положень ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Водночас за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Вказані положення процесуального закону судом були дотримані, як і інші вимоги закону в цій частині, оскільки повістки неодноразово були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр», надсилалися і стороні обвинувачення для їх публікації на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та були опубліковані на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду м. Києва.

Також вирішуючи питання щодо дійсного ухилення обвинуваченої під час кримінального провадження щодо неї колегія суддів враховує висновки судів вищої інстанцій, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року на підставі аналізу положень ч. 1 ст. 281 КПК колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження».

У постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 242/3982/16-к зазначено, що «за таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, відповідно до яких органом досудового розслідування вичерпано всі можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 про підозру, та належним чином виконані вимоги закону щодо вручення письмового повідомлення про підозру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Виходячи з тих заходів, які були вжиті органом досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1, Верховний Суд не знаходить підстав вважати, що останній не був повідомлений про наявність кримінального провадження відносно нього. У зв`язку з цим він мав можливість отримувати інформацію щодо часу і місця судового розгляду кримінального провадження, оскільки відповідні повістки публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Він також мав можливість взяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якщо б мав таке бажання. Поряд з цим, для захисту інтересів ОСОБА_1 державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предмет. розгляду суду касаційної інстанції».

З урахуванням викладеного та конкретних обставин даного провадження, колегія суддів приходить до висновку про можливість здійснювати подальший розгляд даної провадження у формі спеціального судового провадження з дотриманням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, у тому числі із урахуванням практики ЄСПЛ та Верховного Суду, та що такий розгляд не призводить до порушення ст. 6 Конвенції, положень Конституції України, та положень КПК України.

В той же час, суд вважає наголосити на тому, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 323 КПК України, якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, таким чином обвинувачена не позбавлена можливості протягом судового провадження з`явитися до суду, має закріплені у законі підстави для оскарження рішень, які прийняті чи будуть прийняті у межах даного кримінального провадження судом, а також на перегляд рішення, яким закінчитеся судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Положеннями ст. 291 КПК України визначено вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта.

Відтак дослідивши зміст та форму обвинувального акта, враховуючи відсутність клопотань про його повернення прокурору, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, істотних порушень при його складанні та щодо реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню цього обвинувального акта до судового розгляду не колегією суддів не встановлено.

З урахуванням ухвали ВС від 15.04.2019 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 підсудне Шевченківському районному суду міста Києва.

Підстав для закриття кримінального провадження під час підготовчого судового засідання не встановлено, таких клопотань від учасників до суду не надходило.

Судове засідання у цьому кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.

Частиною 2 ст. 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Санкція ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років.

Водночас, з урахуванням того, що підготовче судове провадження здійснюється за відсутності ОСОБА_7 , у зв`язку з чим суд позбавлений можливості роз`яснити обвинуваченій право на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду, а захисник такого клопотання не заявив, тому суд дійшов висновку, що судовий розгляд кримінального провадження № 22017000000000352 від 21.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, слід здійснювати суддею одноособово.

Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження.

Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Керуючись ст.ст. 291, 297-1, 314-316, 323, 369-372 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №22017000000000352 від 21.09.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, на 09 год. 45 хв. 13 жовтня 2023 року.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 задовольнити.

Здійснювати Шевченківським районним судом міста Києва спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №22017000000000352 від 21.09.2017 року за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 258-3 КК україни за відсутності обвинуваченої (in abcentia).

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Повідомлення про виклики обвинуваченій ОСОБА_7 про час та місце судових засідань, щодо рішення про здійснення судового спеціального провадження відносно неї, а також інформацію про про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

У випадку якщо підстави про спеціальне судове провадження перестануть існувати, подальший судовий розгляд розпочати спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Судді

____ ______ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3