Рішення № 114845543, 11.10.2023, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

11.10.2023

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1678/23

Провадження № 2/553/2448/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Зубань Н.Л.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання умов кредитного договору недійсними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із згаданим позовом до відповідача, в якому прохає визнати недійсними (нікчемними) умови Договору кредиту №Z64.22090.008454445 від 10.08.2021 в частині п.1.9 та Додатку №1 до цього Договору за обслуговування кредитної заборгованості та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Заявлені вимогиобґрунтовує тим,що міжнею та Акціонерним товариством«Ідея Банк»укладено договір кредиту №Z64.22090.008454445 від 10.08.2021 на суму 149999,00 грн, дата повернення кредиту становить до 10.08.2026, на період прострочення платежу за договором діє процентна ставка 15, яка нараховується на прострочену суму кредиту, що вказана у п.1.7.

Відповідно до п.1.9 під час користування кредитом відповідач надає позивачу послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), за надання яких встановлена плата, відповідно до графіку щомісячних платежів за кредитом, як «Обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами банку. Тарифи є невід`ємною частиною ДКБОФО та розміщені на веб-сайті банку.

Згідно графіку щомісячних платежів Додатку №1 до Договору №Z64.22090.008454445 від 10.08.2021 загальна сума за обслуговування кредитної заборгованості становить 241495,38 грн. Позивач вважає нікчемним умови договору, а саме, в частині п. 1.9 та Додатку №1 до цього Договору за обслуговування кредитної заборгованості, з посиланнями на норми ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.11,12 Закону України «Про споживче кредитування» та правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 №496/3134/19.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 03.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копію позовної заяви з додатками та копію ухвали відповідачем отримано 27.07.2023.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, сторони до суду не з`явились. Позивач надала суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом 11.10.2023 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.08.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Нью Файненс Сервіс» укладено договір кредиту та страхування № Z64.22090.008454445, згідно умов якого банк відкрив банківський рахунок та надав позичальнику кредит на наступних умовах: 1.1. тип кредиту зустрічна пропозиція; 1.2. сума кредиту 149999,00 грн; 1.3. процентна ставка та тип, % річних 15-змінювана; 1.4. строк кредиту, місяців 60; 1.5. договора супровідних послуг - № Z64.22090.008454445.

Сторони обумовили, що строк дії договору та дата повернення кредиту становлять до 10.08.2026, повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок відкритий у банку, на період прострочення платежу за договором діє процентна ставка 15, яка нараховується на прострочену суму кредиту.

Згідно із п.1.9 договору встановлено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги зі щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБОФО - https://ideabank.ua/uk/about/publik-contracts), за надання яких встановлена плата відповідно до графіку щомісячних платежів за кредитом (далі Додаток1), як «Обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами Банку. Тарифи є невід`ємною частиною ДКБФО та розміщені на сайті банку.

Згідно із додатком №1 до Договору графіку щомісячних платежів, у графі 7 визначено платежі за обслуговування кредитної заборгованості, в сукупному розмірі 241195 грн.

Згідно п. 9.8.2 ДКБОФО - https://ideabank.ua/uk/about/publik-contracts (в редакції станом на 10.08.2021, за користування кредитом позивальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно до закінчення строку Договору кредиту, в терміни та в розмірах, визначених згідно з Графіком за Договором кредиту, що включає в себе:

- надання інформації за рахунками Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в Контакт-центрі Банку, шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу за Договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

-- надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника;

-- опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

На момент укладення сторонами договору 10.08.2021 діяли положенняЗакону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VІІ, що набрав чинності 10.06.2017. Вказаний Закон є спеціальним законом, який регулює кредитні правовідносини у сфері споживчого кредитування.

В п. 3 ч. 3 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону зазначено, щоЗакон України «Про захист прав споживачів»застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Так, відповідно до ч.ч. 1-2ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

З наведеної вищест. 11 Закону України «Про споживче кредитування»вбачається, що один раз на місяць споживач має отримати вказану інформацію безоплатно.

З врахуванням положеньст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», плата за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Як встановлено ч.5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Згідно п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. ч. 1-4ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частина 3 визначає, які умови договору є несправедливими. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Отже, несправедливим є положення договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту.

Згідно ч. ч. 1, 2ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, положення кредитного договору в частині обов`язку позичальника здійснювати плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно один раз на місяць, є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), де зазначено, що: відповідно до абзацу третього частини четвертоїстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.

Пунктом 1.9 кредитного договору від 10.08.2021 № Z64.22090.008454445 позивачу встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.

Таким чином, враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги Банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пункту 1.9 Договору та Додатку №1 до цього Договору щодо обов`язку позичальника (позивача) сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним.

Звертаючись до суду позивач прохає визнати недійсними (нікчемними) умови Договору кредиту №Z64.22090.008454445 від 10.08.2021 в частині п.1.9 та Додатку №1 до цього Договору за обслуговування кредитної заборгованості.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так i від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 338/180/17 (провадження №14-144цс18), № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), № 910/3907/18 (провадження№ 12-46гс19). Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (пункт 98 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)).

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 71-73 постанови від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс19) дійшла таких висновків: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України); якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтepecy позивача; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) сформульовано висновки про те, що такий cnociб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад,з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Судове рішення щодо правових наслідків недійсного правочину, в якому суд у мотивувальній частині робить висновки щодо дійсності чи нікчемності правочину, відповідає зазначеному принципу.

Таким чином позовні вимоги про визнання недійсними (нікчемними) умов договору не підлягають задоволенню саме у зв`язку із обранням неналежного способу захисту порушеного права.

Керуючись ст.ст.263-265, ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання умов кредитного договору недійсними відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .Відповідач:Акціонерне товариство «Ідея Банк», ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих