Ухвала суду № 11483827, 14.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010 року м. КиївК-18266/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Пилипчук Н.Г.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007

у справі№ 5/532-13/78А

за позовомПриватного підприємства „СТОМА”

доДержавної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

провизнання нечинними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „СТОМА” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 19656/10/23-4 від 04.09.2006, № 19656/10/23-4/1 від 23.11.2006, № 19656/10/23-4/2 від 29.12.2006, № 19656/10/23-4/3 від 27.02.2007, № 27068/10/23-4 від 23.11.2006, № 27065/10/23-4/3 від 27.02.2007 та рішення № 25848/10/25-0 від 08.11.2006 „Про результати розгляду первинної скарги”.

Постановою господарського суду Львівської області від 17.04.2007 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007 постанову господарського суду Львівської області від 17.04.2007 скасовано, прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено, визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 19656/10/23-4 від 04.09.2006, № 19656/10/23-4/1 від 23.11.2006, № 19656/10/23-4/2 від 29.12.2006, № 19656/10/23-4/3 від 27.02.2007, № 27068/10/23-4 від 23.11.2006, № 27065/10/23-4/3 від 27.02.2007 та рішення позивача № 25848/10/25-0 від 08.11.2006 „Про результати розгляду первинної скарги”.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007, а постанову господарського суду Львівської області від 17.04.2007 залишити без змін.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем проведено невиїзну позапланової перевірку позивача з питань правових відносин з приватним підприємством „Раж” за березень 2005 року, та складено акт № 496/23-0/32568053 від 18.08.2006.

За результатами перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення рішення № 19656/10/23-4 від 04.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56666,67 грн., а також нараховане штрафні (фінансові) санкції в сумі 24566,34 грн. від суми відшкодованого на момент перевірки та прийняття рішення ПДВ, податкове-повідомлення рішення за № 19656/10/23-4/1 від 23.11.2006, яким повторно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56666,67 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24566,34 грн. від суми відшкодованого на момент перевірки та прийняття рішення ПДВ, податкове повідомлення-рішення №27068/10/23-4 від 23.11.2006, яким збільшено на 3767,00 грн. штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість, податкове-повідомлення рішення за № 19656/10/23-4/2 від 29.12.2006, яким втретє зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56666,67 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24566,34 грн. від суми відшкодованого на момент перевірки та прийняття рішення ПДВ, податкове повідомлення-рішення №19656/10/23-4/3 від 27.02.2007, яким вчетверте зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56666,67 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24566,34 грн. від суми відшкодованого на момент перевірки та прийняття рішення ПДВ, податкове повідомлення-рішення №27065/10/23-4/3 від 27.02.2007, яким повторно збільшено на 3767 грн. штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство „Раж” видавало податкові накладні: податкова накладна №437 від 28.02.2005 на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн., №465 від 01.03.2005 на суму 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00 грн., і №472 від 02.03.2005 на суму 255000 грн., в т.ч. ПДВ 42500 грн.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пп. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки та судом апеляційної інстанції не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування податку на додану вартість.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007 у справі № 5/532-13/78А слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007 у справі № 5/532-13/78А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Н.Г. Пилипчук

О.В. Карась

А.О.Рибченко

Суддя М.О. Федоров