Ухвала суду № 114837740, 01.08.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 635/9822/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явилась,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» (далі - відповідач, ПрАТ «СК «Глобал Гарант»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача шкоду в розмірі 25 000,00 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 14.01.2021 року на 462 км + 700 м автошляху М-03 Київ-Харків Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля КАМАЗ 5320, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом ГКБ, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), та автомобіля марки Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3 , в результаті якої автомобілям завдано механічних пошкоджень.

Автомобіль марки Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 05.06.2020 року.

Відповідно до інформації МТСБУ автомобіль КАМАЗ 5320, державний номерний знак НОМЕР_1 , є забезпеченим транспортним засобом на підставі полісу № 200912601, страховик - ПрАТ «СК «Глобал Гарант».

14.01.2021 року ОСОБА_1 повідомила страховика про ДТП, а 19.01.2021 року направила заяву на виплату страхового відшкодування.

Після набрання чинності постановою Харківського районного суду Харківської області від 08.04.2021 року у справі № 635/2429/21 її копія 20.04.2021 року направлена ОСОБА_3 , який на той час був уповноваженою особою страховика, що підтверджується відомостями з відкритих джерел.

17.05.2021 року позивач звернулась до страховика із заявою, в якій просила письмово надати інформацію щодо стану розгляду заяви на виплату страхового відшкодування та розрахунок страхової виплати із зазначенням суми страхового відшкодування, належного до виплати.

Станом на день звернення до суду з цим позовом страховик не надав інформації та не виплатив страхове відшкодування.

Відповідно до Звіту № 55/2021 про оцінку автомобіля марки Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_3 , розмір матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження транспортного засобу, дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та становить 58 447,32 грн.

На підставі п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вимогу про виплату страхового відшкодування пред`явлено до страховика тягача - автомобіля КАМАЗ 5320, державний номерний знак НОМЕР_1 ; розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, становить 25 000,00 грн. (50 000,00 грн. : 2).

Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст.ст. 22, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13.12.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Глобал Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Згідно зі ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2022 року прийнято до свого провадження, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Глобал Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.04.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2022 року розгляд справи відкладено на 03.10.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року розгляд справи відкладено на 20.01.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2023 року розгляд справи відкладено на 04.05.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.05.2023 року розгляд справи відкладено на 01.08.2023 року.

Позивач у судове засідання не з`явилась; про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином; подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/4993/23 про банкрутство ПрАТ «СК «Глобал Гарант».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 року у справі № 910/4993/23 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «СК «Глобал Гарант» (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 28-В; ідентифікаційний код 30930046) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року відкрито провадження у справі № 910/4993/23 про банкрутство ПрАТ «СК «Глобал Гарант». Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до ПрАТ «СК «Глобал Гарант» в розмірі 6 113 216,94 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тищенко О.І. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 318 від 28.02.2013). Встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Тищенко О.І. в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника. Постановлено офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «СК «Глобал Гарант» у встановленому законодавством порядку. Заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Встановлено розпоряднику майна боржника строк до 29.06.2023 для подачі до Господарського суду міста Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. Встановлено розпоряднику майна боржника строк до 10.07.2023 для проведення інвентаризації майна боржника.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року, серед іншого, відкрито провадження у справі № 910/4993/23 про банкрутство ПрАТ «СК «Глобал Гарант»; постановлено офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «СК «Глобал Гарант» у встановленому законодавством порядку.

Суд звертає увагу, що з моменту оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному вебпорталі судової влади України цей факт є загальновідомим, який відповідно ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягає доказуванню.

У п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КзПБ), прийнятим відповідно до Закону України від 18.10.2018 року № 2597-VІІІ та введеним в дію з 21.10.2019 року. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства у цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо).

Особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що врегулювання правовідносин неплатоспроможності боржника вимагає поєднання в одній процедурі як цивільних, так і адміністративних правовідносин щодо його майна (майнових прав) з метою якнайповнішого задоволення у ній вимог кредиторів - приватних осіб та контролюючих органів з грошовими вимогами до боржника у черговості, визначеній КзПБ.

Отже, при врегулюванні відносин неплатоспроможності законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об`єднавши їх в єдине провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною законом черговістю та пропорційністю. Зазначене дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної).

Застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, КзПБ розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Частиною 3 ст. 7 КзПБ визначено процесуальні наслідки щодо необхідності надіслання до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство та який розглядає спір по суті, матеріалів справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, з прийняттям КзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, вже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб`єктами приватноправових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 904/1693/19, від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17, від 15.05.2019 року у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 року у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 року у справі № 289/718/18, від 19.06.2019 року у справі № 289/718/18, від 19.06.2019 року у справі № 289/2210/17, а також у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 року у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 року у справі № 334/5073/19.

Частиною 3 ст. 7 КзПБ передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, ЦПК України передбачено лише можливість передачі справи іншому суду у зв`язку з її непідсудністю, а не у зв`язку з її юрисдикцією іншому суду.

Разом з тим, зі змісту норм КзПБ убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.

При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, суд установив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 року у справі № 50/311-б, від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17.

З урахуванням зазначених позицій Верховного Суду та спрямованості КзПБ, яким передбачено концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, суд дійшов висновку, що розгляд позовної заяви ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Глобал Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди має здійснюватися Господарським судом міста Києва у межах справи про банкрутство ПрАТ «СК «Глобал Гарант».

За таких обставин, справу № 635/9822/21-ц необхідно передати для розгляду в межах справи про банкрутство до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство ПрАТ «СК «Глобал Гарант».

На підставі викладеного, керуючись п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 186, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 635/9822/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди - передати на розгляд до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В) для розгляду судом, в провадженні якого перебуває справа № 910/4993/23 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 01.08.2023 року.

Суддя Є.С. Хайнацький