Ухвала суду № 11483571, 07.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2010 року м. КиївК-14330/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську на постанову господарського суду Луганської області від 22.03.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2007

у справі№ 12/44пн-ад

за позовомДержавної податкової інспекції у м. Лисичанську

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Атлант”

третя особа: Державний реєстратор Лисичанської міської ради

провизнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Лисичанську звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант” про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Постановою господарського суду Луганської області від 22.03.2007 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2007 постанову господарського суду Луганської області від 22.03.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 22.03.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2007, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсним запису про державну реєстрацію від 27.05.2005, реєстр № 1 381 105 0001 000499 товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант”, і/код № 13377479 та припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант” № 93112: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Казанська, 56 і/код № 13377479.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема статтями 10, 11 і 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.

Так, згідно з пунктом 17 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення субєктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 38 зазначеної вище норми Закону встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації.

Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом (ст. 110 ЦК України). Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути предявлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Доказів того, що при реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант” відбулись порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, податковий орган не надав.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську на постанову господарського суду Луганської області від 22.03.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2007 у справі № 12/44пн-ад слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську відхилити.

Постанову господарського суду Луганської області від 22.03.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2007 у справі № 12/44пн-ад залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко Суддя М.О. Федоров