Постанова № 11482136, 14.09.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3662/10/2370 14.09.2010 р. м. Черкаси

12 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гараня С.М., суддів Смілянця Е.С., Холода Р.В.,

при секретарі Лисенко С.С.,

за участю:

представника позивача приватного малого підприємства «Зодчий»Збіглея І.В. за довіреністю,

представників відповідача державної податкової інспекції у місті Черкаси Долецького Ю.В., Левенець А.М. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного малого підприємства «Зодчий»до державної податкової інспекції у місті Черкаси, державної податкової адміністрації в Черкаській області, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та скасування акту перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та скасування акту перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проведеною невиїзною документальною перевіркою з питань повноти визначення податку на додану вартість при здійсненні операцій з контрагентами товариствами з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ремстройсервіс», «Торгівельний Дім «Елкопром-Нова»та «Сьомий Буд Трест»встановлені факти заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість. За результатами перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 1050627 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 525314 грн. З цим позивач не згідний, оскільки підставою такого висновку щодо порушень з боку позивача податкового законодавства та сплати податку на додану вартість зазначених контрагентів, є начебто не підписання ними відповідних податкових накладних. Однак товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ремстройсервіс», «Торгівельний Дім «Елкопром-Нова»та «Сьомий Буд Трест»не визнані в установленому законом порядку фіктивними, скасування їх реєстрації не проводилася. Крім того відносно позивача були порушені кримінальні справи, постанови про порушення яких були скасовані в судовому порядку. А проведена судово-бухгалтерська експертиза підтвердила законність формування податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з товариствами з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ремстройсервіс», «Торгівельний Дім «Елкопром-Нова»та «Сьомий Буд Трест».

Представники відповідача проти позову заперечували з мотивів того, що проведеною перевіркою з питань повноти визначення податку на додану вартість при здійсненні операцій з контрагентами товариствами з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ремстройсервіс», «Торгівельний Дім «Елкопром-Нова»та «Сьомий Буд Трест»встановлений факт відсутності здійснення господарських операцій з названими підприємствами, що підтверджується показами їх керівників. А тому відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення про визначення сум податкового зобовязання з податку на додану вартість та штрафними санкціями.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.06.2010 р. державною податковою адміністрацією в Черкаській області проведена невиїзна документальна перевірка приватного малого підприємства «Зодчий»з питань повноти визначення податку на додану вартість при здійсненні операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Ремстройсервіс», «Торгівельний Дім «Елкопром-Нова»та «Сьомий Буд Трест»за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р. (акт від 24.06.2010 р. № 12/35-22788939).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення у сумі 1050627 грн.

Перевіркою з питання відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Ремстройсервіс», встановлено, що відповідно використаних при перевірці документів, а саме: податкових накладних, актів приймання виконаних підрядних робіт та протоколу допиту директора ТОВ «Будівельна компанія «Ремстройсервіс»ОСОБА_4, встановлено, що в перевіряючому періоді позивач отримав від контрагента будівельні роботи на загальну суму 887782 грн., на що виписано податкові накладні. На виписаних ТОВ «Будівельна компанія «Ремстройсервіс»(постачальник) та отриманих МП «Зодчий»податкових накладних в рядку «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»зазначені прізвище та ініціали ОСОБА_4 та скріплені печаткою ТОВ «Будівельна компанія «Ремстройсервіс».

Відповідно до протоколу допиту директора ТОВ «Будівельна компанія «Ремстройсервіс»ОСОБА_4, як зазначено в акті перевірки, останній на прохання знайомого по імені Станіслав зареєстрував за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Будівельна компанія «Ремстройсервіс». Після цього він жодного документа, який би стосувався фінансово-господарської діяльності підприємства не підписував, угод з іншими юридичними особами в тому числі і приватним малим підприємством «Зодчий»не укладав.

Перевіркою питання взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Елкопром-Нова»встановлено, що відповідно використаних при перевірці документів, а саме: податкових накладних, платіжних доручень та протоколу допиту ОСОБА_5, встановлено, що в перевіряємому періоді приватне мале підприємство «Зодчий»отримало від контрагента будівельні роботи на загальну суму 3307600 грн., на що виписано податкові накладні. На виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Елкопром-Нова»(постачальник) та отриманих МП «Зодчий»податкових накладних в рядку «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»зазначені прізвище та ініціали ОСОБА_5 та скріплені печаткою підприємства.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Елкопром-Нова»він не реєстрував, а про те, що являється його директором та головним бухгалтером дізнався вперше від працівників податкової міліції, і відповідно, фінансово-господарською діяльністю не займався.

Перевіркою питання взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»встановлено, що відповідно використаних при перевірці документів, а саме: податкових накладних, платіжних доручень та протоколу допиту ОСОБА_6, встановлено, що в перевіряємому періоді позивач отримав від контрагента будівельні роботи на загальну суму 887782 грн., на що виписано податкові накладні. На виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»(постачальник) та отриманих позивачем податкових накладних в рядку «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»зазначені прізвище та ініціали ОСОБА_6 та скріплені печаткою підприємства.

Перевіркою встановлено, що товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ремстройсервіс», «Торгівельний Дім «Елкопром-Нова»та «Сьомий Буд Трест»зареєстровані в установленому законом порядку, не визнані в установленому законом порядку фіктивними, скасування їх реєстрації не проводилася.

На підставі акту перевірки від 24.06.2010 р. № 12/35-22788939 державною податковою інспекцією у місті Черкаси було винесене податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 р. № 0000093500/0 яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем 1050627 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 525314 грн.

10.01.2009 р. державною податковою інспекцією у місті Черкаси проведено планову виїзну перевірку малого приватного підприємства «Зодчий»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р. (акт від 01.10.2010 р. № 15/23-2/22788939).

Перевіркою повноти визначення податкових зобовязань за вказаний період встановлено заниження податку на додану вартість на суму 56982 грн. Інших порушень податкового законодавства не встановлено.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Перевіркою встановлено, що приватне мале підприємство «Зодчий» на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване платником податку на додану вартість, і цей факт не заперечується сторонами по справі.

Підпунктом 11.2. статті 11 Закону № 334/94-ВР передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином формування позивачем валових витрат при здійсненні господарських операцій за період діяльності з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р., відбулося відповідно до вимог Закону № 334/94-ВР.

Надані на перевірку документи бухгалтерської звітності, а саме акти приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) за відповідні періоди, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, частиною 2 статті 9 якого передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Заперечення виникло лише в частині підпису первинних документів посадовими особами товариств з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ремстройсервіс», «Торгівельний Дім «Елкопром-Нова»та «Сьомий Буд Трест», засновники яких пояснили, що ніяких документів, які б засвідчували відносини з малим приватним підприємством «Зодчий» не підписували.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначені Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.5. статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Послуги підряду були отримані позивачем від контрагентів по договорах підряду, про що свідчать первинні бухгалтерські документи, які були досліджені при проведенні перевірки податковим органом.

Дослідити первинні бухгалтерські документи, що послужили підставою для прийняття державною податковою інспекцією у місті Черкаси рішення щодо визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в судовому засіданні було неможливим по причині їх вилучення працівниками податкової міліції, про що свідчать надані суду докази, а саме: постанова Придніпровського районного суду міста Черкаси від 20.01.2009 р. про надання дозволу на проведення обшуку в офісному приміщенні малого підприємства «Зодчий»та протоколом обшуку від 22.01.2009 р. відповідно до якого була виявлена та вилучена фінансово-господарська документація позивача.

Щодо твердження представників відповідача щодо недійсності договорів підряду, заключених позивачем з товариствами з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ремстройсервіс», «Торгівельний Дім «Елкопром-Нова»та «Сьомий Буд Трест», що на їх думку є фіктивними, та як наслідок порушення приватним малим підприємством «Зодчий»податкового законодавства, оскільки відповідальність за таке порушення є окремим видом юридичної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від15 травня 2003 року № 755-IV (далі Закон № 755-IV).

Відповідно до вимог частини 1 статті 4 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 38 Закону № 755-IV встановлено, що суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 755-IV державний реєстратор у день державної реєстрації припинення юридичної особи відповідно до статей 36 - 39 цього Закону зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, що є підставою для зняття юридичної особи з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

Відповідно наданих відповідачем витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 03.09.2010 р. зареєстровані: товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ремстройсервіс»зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією міста Києва 31.01.2007 р., ідентифікаційний код 34880921, директор ОСОБА_4; товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Елкопром-Нова»Голосіївською районною державною адміністрацією міста Києва 20.11.2006 р., ідентифікацій код 34714360, директор ОСОБА_5; та товариство з обмеженою відповідальністю «Сьомій Буд Трест»Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, 13.03.2007 р., ідентифікаційний код 34961481, директор ОСОБА_6.

Згідно частини 4 статті 91 Цивільного Кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Актом перевірки від 24.06.2010 р. № 12/35-22788939 встановлено, що господарські операції з названими контрагентами позивачем здійснювалися в період перебування їх на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і на момент розгляду справи в суді реєстрація цих юридичних осіб не скасована.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Чинне на момент виникнення правовідносин законодавство не містить норм щодо відповідальності сторін за договором відносно неправомірних дій однієї із його сторін.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача санкцій за невідповідність закону відображених у податковому обліку іншою стороною по договору податкової звітності, а тому позов приватного малого підприємства «Зодчий»до державної податкової інспекції у місті Черкаси, державної податкової адміністрації в Черкаській області, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення підлягає до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування акту невиїзної документальної перевірки від 24.06.2010 р. № 12/35-22788939 суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обовязковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обовязків,їх зміни чи припинення.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р. №327, акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання

Таким чином акт перевірки не створює юридичних наслідків для платника податків, не містить обовязкового для нього припису.

З підстав викладеного суд вважає, що обставини якими позивач обґрунтовує свою незгоду з висновками акту перевірки як і неправомірність дій щодо її проведення та складання акту перевірки можуть бути лише обґрунтуванням для оспорювання рішення, дій субєкта владних повноважень, які створюють юридичні наслідки для позивача, тобто в даному випадку визначення відповідачем сум податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного малого підприємства «Зодчий»до державної податкової інспекції у місті Черкаси, державної податкової адміністрації в Черкаській області, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та скасування акту перевірки - задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкаси від 29.06.2010 р. № 0000093500/0.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь приватного малого підприємства «Зодчий»1 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

ГоловуючийС.М. Гарань

СуддіЕ.С. Смілянець

Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлений 20 вересня 2010 року.