Рішення № 114818901, 10.11.2023, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1687/23

провадження № 2/136/359/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2023 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Рипюк Т.П., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2023 позивач ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки. За життя, 24.03.2003, ОСОБА_2 було складено заповіт, яким вона заповіла своїм синам: ОСОБА_1 (позивачу по справі) та ОСОБА_3 в рівних долях усе майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, все те, що за законом буде належати їй і на що вона буде мати право за законом. Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Скитківської сільської Ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області від 24.03.2003, зареєстровано в реєстрі за №55. Даний заповіт не змінено та не скасовано. Про наявність даного заповіту позивач не знав. Покійна мати до дня смерті та на день смерті постійно проживала в с. Сулківка, Хмільницького району Вінницької області, а позивач проживав у с. Скитка Вінницього району Вінницької області. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивача ОСОБА_3 . Позивач дізнавшись в червні 2023 року, що померла мати за життя залишила заповіт на його ім`я, звернувся до нотаріуса з питання оформлення спадщини, на що отримав роз`яснення, щодо звернення до суду оскільки строк для подачі заяви про прийняття спадщини закінчився. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 06.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, проте представник подав до суду заяву про визнання позову та просив про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак останній у своїй заяві просив суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

З огляду на те, що в підготовче судове засідання сторони не з`явились, а відповідач визнав позов у повному обсязі, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази в цілому, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Сулківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 13.11.2018 (а.с. 4). За життя, 24.03.2003 ОСОБА_2 склала заповіт (а.с. 7), яким вона заповіла своїм синам: ОСОБА_1 (позивачу по справі) та ОСОБА_3 в рівних долях усе майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, все те, що за законом буде належати їй і на що вона буде мати право за законом. Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Скитківської сільської Ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області від 24.03.2003, зареєстровано в реєстрі за №55. Даний заповіт не змінено та не скасовано. (а.с. 7).

Родинні зв`язки між спадкодавицею ОСОБА_2 та позивачем підтверджуються свідоцтвом про народження останнього (а.с. 18).

Відповідно до довідки Сулківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 14.02.2019 за №33 (а.с. 9), слідує, що дійсно ОСОБА_1 за свій рахунок здійснюва поховання своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про, що у виконкомі Сулківської сільської ради зроблений актовий запис про смерть №9 від 13.11.2018 і похована на кладовищі в с. Нова Сулківка Хмільницького району Вінницької області.

Згідно довідки Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.07.2023 за №659 (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . На ім`я ОСОБА_2 було виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,2201 га, яка розташована на території Скитківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого Скитківською сільською Радою народних депутатів від 01.02.2002, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №50 (а.с. 11).

Крім того, згідно довідки Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.07.2023 за №658 (а.с. 19) вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті були зареєстровані та проживали: сестра ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (не родич).

Також, відповідно до довідки Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 05.09.2023 за №739 (а.с. 20) слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 на момент смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Разом з нею проживав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (не родич).

Представник позивачау позовівказав,що причиною пропускустроку дляподання заявипро прийняттяспадщини післясмерті ОСОБА_2 єте, що були причини пов`язані з об`єктивними, непереборними істотними труднощами, які не залежали від позивача. Так після смерті матері протягом шести місяців він пережив важку втрату досить близької йому людини, отримав важкий психологічний стрес, крім того він не знав про наявність заповіту, ніхто йому про його існування не повідомляв, а тому вказане не дало йому можливості вчасно звернутись до нотаріуса, що послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом. Копію заповіту він знайшов лише в червні 2023 року при прибиранні у будинку покійної матері серед інших документів.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено в ст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Однак після відкриття спадщини позивач, незнаючи про наявність заповіту, пропустив шестимісячний строк для подання заяви до нотаріуса.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

У відповідності до норм ЦК України, спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, тобто фактично, спадкова маса, що залишилася після смерті спадкодавця, належить позивачу, однак юридично залишається не оформленою, а визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є єдиним можливим способом оформити спадкове майно за законом.

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру, слідує що спадкова справа за померлою ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася. Спадкоємці, які спільно проживали на час смерті із померлою, а саме сестра ІНФОРМАЦІЯ_5 померла, а інша особа, яка проживала зі спадкодавцем не є родичем останньої, що підтверджується довідками органу місцевого самоврядування, що додані до позовної заяви. Інший син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8) та спадщину після смерті матері не приймав.

Як свідчить судова практика щодо визначення поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, до поважності пропуску строку відносять необізнаність спадкоємця про наявність заповіту та водночас вочевидь відсутність у спадкоємця свідоцтва про смерть спадкодавця. Така позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Суд вважає, що встановлені причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є поважними причинами пропуску такого строку і обставинами, які перешкоджали позивачу вчасно прийняти спадщину.

Крім того, відповідач визнав пред`явлені до нього позовні вимоги під час судового розгляду і суд зауважує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду в ході судового розгляду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визначення позивачу додаткового двохмісячного строку для подання заяви в органи нотаріату про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 04325957) про визначення додаткового строку для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий двохмісячний строк для подання заяви в органи нотаріату про прийняття спадщини по спадкуванню за заповітом після смерті рідної матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець