Рішення № 114802370, 09.11.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/4526/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення йому пенсії відповідно до вислуги років, що становить 23 роки 09 місяців 24 дні, яка обчислена на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії її календарна вислуга років, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах становить 23 років 09 місяць 24 дні, тому вважає, що має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Вказує, що для призначення пенсії, були надані всі необхідні документи, тому відмова відповідача є протиправною.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 26.04.2023, що підтверджується розпискою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

09.09.2015 наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 87 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас, вислуга років на день звільнення складала у календарному обчисленні 19 років 00 місяців 07 днів, у пільговому обчисленні 23 роки 09 місяців 24 дні.

20.03.2021 позивач звернувся до Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України із заявою про підготовку та направлення подання разом з матеріалами, які підтверджують періоди проходження служби, для призначення позивачу пенсії за вислугу років) (а.с. 15-17).

Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України листом № Н-9346/22 від 15.04.2021 відмовив позивачу у праві на звернення до органів пенсійного фонду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі №620/6651/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2022, визнано протиправною відмову Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документів щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов`язано Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документи для розгляду питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

На виконання рішення суду документи щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років було направлено Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області.

Згідно протоколу №113 від 25.10.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки ОСОБА_1 на день звільнення зі служби не мав визначеної Законом необхідної вислуги років для призначення пенсії ( 22 календарних років і більше), про що повідомлено позивача листом від 07.11.2022 (а.с.12-14).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону.

Так, згідно пункту «а» статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Так, згідно статті 17-1 Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 15 пункту «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі Постанова № 393) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони.

Статтею 17 Закону визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, військовослужбовцям за контрактом. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Вирішуючи справу № 805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі № 805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону і положенням цього Закону не суперечить.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 805/3923/18-а.

Отже, є необґрунтованим висновок відповідача про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм права, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування часу проходження служби до вислуги років у пільговому обчисленні 23 років 09 місяць 24 дні та, як наслідок, на призначення пенсії за вислугою років.

Згідно з пунктом б частини першої статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії відповідно до цього Закону призначаються: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

З урахуванням зазначеного, зважаючи, що відповідачем невірно було визначено вислугу років позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене протоколом від 25.10.2022 № 113 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Крім того, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2021 у справі № 620/6651/21, яка набрала законної сили з дати її прийняття, у мотивувальній частині судом зроблено висновок, що матеріалами справи підтверджено, що 09.09.2015 наказом Управління МВС України на Південно Західній залізниці №87 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас, вислуга років на день звільнення складала у календарному обчисленні 19 років 00 місяців 07 днів, у пільговому обчисленні 23 роки 09 місяців 24 дні.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1073,60 грн

Керуючись статтями 14, 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене протоколом 25.10.2022 № 113, про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2023 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА