Ухвала суду № 114802368, 09.11.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року ЧернігівСправа № 620/11467/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку пенсії, з 03.12.2021, ОСОБА_1 , з урахуванням премії до свята, яка зазначена в довідці № 09-39/3529 від 05.12.2019;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати пенсію ОСОБА_1 , з урахуванням премії до свята, яка зазначена в довідці № 09-39/3529 від 05.12.2019.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 12.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

ГУ ПФУ в м. Києві, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, зазначає, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 620/5549/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з 03.12.2021 на пенсію державного службовця відповідно до п.10 Перехідних положень Закону України від10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату від08.11.2019 №09-43/1716 та від05.12.2019 №09-39/3529; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перевести з 03.12.2021 ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п.10 Перехідних положень Закону України від10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату від08.11.2019 №09-43/1716 та від05.12.2019 №09-39/3529. Рішення суду 07.06.2023 ГУ ПФУ в м. Києві виконано, проте не враховано премію до свята у розмірі 18467,00 грн, вказану у довідці № 09-39/3529 від 05.12.2019. Вважають, що позивач оскаржує дії відповідача щодо неналежного виконання ним рішення суду від 15 вересня 2022 року у справі № 620/5549/22.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі №620/5549/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з 03.12.2021 на пенсію державного службовця відповідно до п.10 Перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату від 08.11.2019 №09-43/1716 та від 05.12.2019 №09-39/3529; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перевести з 03.12.2021 ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п.10 Перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату від 08.11.2019 №09-43/1716 та від 05.12.2019 №09-39/3529.

Рішення суду набрало законної сили 06.04.2023.

ГУ ПФУ в м. Києві рішення суду 07.06.2023 виконано, проте не враховано премію до свята у розмірі 18467,00 грн, вказану у довідці № 09-39/3529 від 05.12.2019.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження по справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.

За змістом статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно положень частин першої, другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина восьма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, приписами частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність спеціальних правових норм Кодексу адміністративного судочинства України (статті 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 у справі № 440/1810/19, від 18.05.2022 у справі № 480/2378/21.

Проаналізувавши предмет позову у справі, яка розглядається, суд дійшов висновку, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі №620/5549/22 щодо не врахування премії до свята у розмірі 18467,00 грн, вказану у довідці № 09-39/3529 від 05.12.2019.

Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Отже інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому свідчать про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо обрахунку пенсії, з 03.12.2021, з урахуванням сум, визначених у довідці № 09-39/3529 від 05.12.2019.

Проте суд зауважує, що такі позовні вимоги вже були вирішені судом у справі №620/5549/22.

Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення або про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Заявлений у даній справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до повторної перевірки зазначеного вище дій суб`єкта владних повноважень.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» визначено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення суду.

Пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на те, що є рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому провадження у справі, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі 620/11467/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що, у відповідності до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття провадження у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297та підпунктом 15.5 пункту 15РозділуVII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій