Постанова № 11479907, 20.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2010 р.Справа №2а-6945/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»

до Державної податкової інспекції в м. Керчі

про визнання частково недійсними податкові повідомлення-рішення.

за участю представників:

від позивача Бузнякова О.С. - пред-к, дов. від 02.07.2010 р.

Климачева Л.С. - пред-к, дов. від 19.11.2008 р.

від відповідача Шутенко К.П. - пред-к, дов. № 19395/10/10-0 від 17.09.2010 р.

Міронюк Т.І, - пред-к,дов. № 4491/10/10-0 від 10.02.2010р.

Сутність спору: Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом , в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі (далі відповідач) №0002272301/0 від 27.11.2009 р., №0002272301/1 від 23.12.2009 р., №0002272301/2 від 11.03.2010р., № 0002272301/3 від 21.05.2010р. в частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 11493,66 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4205,64 грн. Вимоги мотивовані тим, що зазначені повідомлення-рішення в частині нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 11493,66 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4205,64 грн. прийняти відповідачем без зясування всіх обставин по справі, в наслідок чого ним необґрунтовано зроблений висновок про те, що позивач не сплатив у повному обсязі збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідач 13.07.2010р. надіслав до суду заперечення на позов (вих.№14275/10/10-0 від 29.07.2010р.), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Під час судових засідань позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладений у позові.

Представники відповідача вважали, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р.

За результатами зазначеної перевірки 19.11.2009 р. був складений акт №1813/23-1/01125554, в якому зроблений висновок про порушення позивачем, зокрема, п.4,п.8 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМ України № 303 від 01.03.99 р. та п.п.6.1 та п.п. 6.4 п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» від 19.07.99 р. № 162/379, в результаті чого встановлено заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р. всього на загальну суму 11639,02 грн., в т.ч. за 3 квартал 2008 р. -152,79 грн., за 4 квартал 2008 р. 9159,97 грн., за 2 квартал 2009 р. 2326,26 грн.

На підставі акту №1813/23-1/01125554 відповідачем 27.11.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002272301/0, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 15844,66 грн., з яких 11639,02 грн. - за основним платежем, 4205,64 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Позивач відповідно до пункту 5.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000662301/0 від 04.03.2008 р.

Відповідач 23.12.2009 р. прийняв рішення № 20302/10/25-0 про відмову у задоволенні скарги позивача.

За результатами розгляду скарги, на підставі акту №1813/23-1/01125554 відповідачем 23.12.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002272301/1, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 15844,66 грн., з яких 11639,02 грн. - за основним платежем, 4205,64 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Позивач оскаржив рішення відповідача до ДПА в АРК.

ДПА в АРК 04.03.2010 р. прийняла рішення № 509/10/25-023 про відмову у задоволенні скарги .

Відповідачем 11.03.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0002272301/2, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 15844,66 грн., з яких 11639,02 грн. - за основним платежем, 4205,64 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Позивач 22.03.2010 р. надіслав до ДПА України скаргу, в який просив скасувати рішення відповідача та ДПА в АРК.

ДПА в Україні 12.05.2010 р. прийняла рішення № 4519039/6/25-0215, яким залишила без змін податкові повідомлення рішення відповідача, прийняти на підставі акту № 1813/23-1/01125554.

Відповідачем 21.05.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0002272301/3, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 15844,66 грн., з яких 11639,02 грн. - за основним платежем, 4205,64 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначені в Законі України «Про відходи».

У ст. 1 вказаного Закону визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про відходи» за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою КМУ № 303 від 01.03.1999 р. затверджений Порядок встановлення нормативу збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (далі Порядок № 303), яким визначені єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення .

У п.2 Порядку № 303 зазначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів.

Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів (п. 3 Порядку № 303).

У акті перевірки №1813/23-1/01125554 від 19.11.2009 р. було зафіксовано, що на підставі наданих до перевірки первинних документів (обігово-сальдових відомостей, актів списання товарно-матеріальних цінностей, відомостей на списання матеріалів із складу електрогосподарства порту по техобслуговуванню, актів утилізації відходів), за період , що перевірявся , позивач утворював та розташовував відходи відпрацьованих ламп люмінесцентних (1 класу небезпеки), кількість яких перевищувала встановлені ліміти. За підсумками податкового органу було встановлено не відображення в податкових розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища утилізацію в 3 кв. 2008 р. 11 штук, в 4 кв. 2008 р. - 233 штуки, в 2 кварталі 2009 р. 137 штук, в наслідок чого зроблений висновок про заниження позивачем збору за розміщення відходів відпрацьованих ламп люмінесцентних (1 класу небезпеки) на суму 11493,66 грн.

Проведеною перевіркою відображення показників за 3,4 квартали 2008 р., за 1,2 квартали 2009 р. встановлено заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 11639,02 грн.

Під час розгляду справи позивачем надані документи, яки свідчать про те , що він, починаючи з 2009 р., веде облік відходів у журналі обліку відходів та упакованих матеріалів та тари за формою № 1-ВТ, у попередніх періодах був оформлений журнал первинного обліку утворення відходів, в якому також відображені відомості за 3,4 квартали 2008 р. На підставі відомостей, яки зафіксовані у зазначених журналах платник податків розраховував суму збору за розміщення відходів - відпрацьованих ламп люмінесцентних (1 класу небезпеки).

Судом встановлено, що після придбання ламп позивач розміщував їх на складі, отримання їх здійснювалось згідно з відомостями списання зі складу, в подальшому лампи встановлювались на обєктах порту. Після закінчення терміну використання лампи замінювались, про що складались відповідні довідки, відпрацьовані лампи зберігались у відведеному місці, у подальшому передавались на утилізацію, їх кількість не перевищувала встановленого ліміту у обсягах 660 одиниць на рік. Для розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища позивач використовував дані по утворенню відходів, яки були зафіксовані в журналах.

Надані позивачем документи свідчать про те, що в період часу, який перевірявся, відповідачем було здано на утилізацію відпрацьованих ламп люмінесцентних (1 класу небезпеки) у кількості, яка не перевищувала встановлені йому ліміти. Саме зазначені відомості у застосовувались ним для встановлення розміру збору за забруднення навколишнього природного середовища.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що відображені у зазначених вище документах відомості не відповідають кількості відпрацьованих ламп люмінесцентних (1 класу небезпеки) фактично зданих платником податків на утилізацію у період часу, який перевірявся.

Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що податковим органом необґрунтовано нарахований позивачу збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 11493,68 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 4035,64 грн., в наслідок чого існують підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень у зазначеній .

Під час судового засідання, яке відбулось 20.09.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 27.09.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі № 0002272301/0 від 27.11.2009 р, №0002272301/1 від 23.12.2009 р., № 0002272301/2 від 11.03.2010 р., 0002272301/3 від 21.05.2010 р. в частині нарахування податкового зобовязання у сумі 11493,68 грн. та штрафних санкцій у розмірі 4035,64 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Керченського морського торговельного порту» (м.Керч, вул. Кірова 28) 3,40 судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.