Рішення № 114791269, 12.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.10.2023Справа № 910/10566/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/10566/23

за позовом публічного акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"

до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь",

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 17 000 грн та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: Лисий М.С.;

відповідачів: Ярошенко А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк» (далі - позивач, Укргазбанк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 17 000 грн за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах від 16.12.2016 №30004298/16 (далі - Договір) до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - Банк «Київська Русь», відповідач-1), який перебуває в процедурі припинення та про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, відповідач-2) позачергово включити кошторис витрат Банку «Київська Русь» з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Укргазбанк за Договором, з яких: заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі строкова у розмірі 500 грн, заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі прострочена у розмірі 16 500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням умов Договору в частині сплати заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/10566/23; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.08.2023.

15.08.2023 від Банку «Київська Русь» надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову повністю.

15.08.2023 від Фонду надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову повністю.

15.08.2023 позивач подав суду заяву про зміну предмету позову та позовну заяву у новій редакції, які прийняті судом до розгляду протокольною ухвалою від 17.08.2023.

У підготовчому засіданні 17.08.2023 оголошено перерву до 19.09.2023.

24.08.2023 позивач подав суду відповідь на відзиви.

04.09.2023 від Банку «Київська Русь» надійшов до суду відзив на заяву про зміну предмету позову та на позовну заяву у новій редакції, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову повністю.

04.09.2023 від Фонду надійшов до суду відзив на заяву про зміну предмету позову та на позовну заяву у новій редакції, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову повністю.

11.09.2023 позивач подав суду відповідь на відзиви відповідача-1 та відповідача-2.

Суд протокольної ухвалою від 19.09.2023 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.10.2023.

У судовому засіданні 12.10.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 12.10.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 16.07.2015 №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.07.2015 №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банк «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію відповідача-1 провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

В газеті Голос України від 23.07.2015 №131 (6135) опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації відповідача-1 та призначення уповноваженої особи Фонду на таку ліквідацію.

Відповідно до Рішення Виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1706 ліквідатором Банку «КИЇВСЬКА РУСЬ» призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Білу Ірину Володимирівну.

16.12.2016 Укргазбанком і Банком «КИЇВСЬКА РУСЬ» в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію відповідача-1 укладено Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах.

В подальшому Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 13.07.2020 №1335 з 16 липня 2020 року відкликаються повноваження ліквідатора Банк «КИЇВСЬКА РУСЬ», делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 грудня 2018 року №3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».

Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації Банк «КИЇВСЬКА РУСЬ» здійснюватиметься безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» (далі - Закон №590) та відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).

Слід зазначити, що відповідно до даних з ЄДР Банк «КИЇВСЬКА РУСЬ» перебуває в стані припинення, відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті НБУ, Банк «КИЇВСЬКА РУСЬ» перебуває в режимі ліквідації, дані обставини є публічними та загальновідомими.

Позивач вказує, що ним у повному обсязі виконано зобов`язання передбачені умовами Договору, у свою чергу, відповідач-1 зобов`язання за Договором не виконав, а саме не сплатив заборгованість у загальному розмірі 17 000 грн.

У свою чергу, відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що:

- рішенням виконавчої дирекції Фонду від 29.04.2021 №427 затверджено ліквідаційний баланс відповідача-1 станом на 26.03.2021 та звіт про виконання ліквідаційної процедури, а отже, на думку відповідача-2, відповідно до частини третьої статті 53 Закону вважається завершеною;

- відповідно до приписів частини першої статті 52 вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням заяви про зміну предмету позову, виходячи з такого.

22.01.2019 відповідач-1 в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку «КИЇВСЬКА РУСЬ» звернувся до позивача із заявою про приєднання до умов договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, в якій Банк «КИЇВСЬКА РУСЬ» приєднуючись до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах засвідчив, що він ознайомився з умовами та тарифами, які розміщені на сайті в мережі інтернет за адресою: https://www.ukrgasbank.com

Так, підписуючи Заяву на приєднання до Договору, Депонент погоджується з розміром Тарифів, встановлених Депозитарною установою на дату укладення Договору та порядком внесення змін до них. Депозитарна установа має право змінювати Тарифи протягом дії цього Договору.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих відповідачу згідно з Договором, належним чином відображаються в акті-рахунку прийому-здачі депозитарних послуг за певний період, котрий підписують сторони Договору.

На підставі Договору було відкрито рахунок у цінних паперах.

Відповідно до пункту 2.1 Договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, Договір укладається виключно шляхом приєднання до нього в цілому особи, що виявила бажання укласти Договір.

Договір вважається укладеним після отримання Депозитарною установою від Депонента заповненої та підписаної Заяви про приєднання та її реєстрації. У разі, якщо Депонент вже має відкритий рахунок у цінних паперах, з моменту набрання чинності Договору, втрачає чинність за взаємною згодою Сторін договір про відкриття рахунку в (у) цінних паперах або договір про обслуговування рахунка в цінних паперах, який був раніше укладений між Депозитарною установою та Депонентом та правовідносини, що виникли між Сторонами у зв`язку з відкриттям рахунку продовжуються на умовах Договору. Умови Договору застосовуються Сторонами з урахуванням того, що Депоненту вже відкритий рахунок у цінних паперах Депоненту (пункт 2.5 Договору).

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що з моменту реєстрації Депозитарною установою Заяви про приєднання, їй присвоюється індивідуальний номер, що є також індивідуальним номером Договору, і акцепт вважається закінченим, після чого один екземпляр Заяви про приєднання повертається Депоненту.

Відповідно до підпункту 5.1.11 пункту 5.1 Договору Депонент зобов`язаний відслідковувати зміни Договору, Тарифів, Внутрішніх документів Депозитарної установи, які змінюються, шляхом відвідування сайту Депозитарної установи.

Пунктом 8.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання Депонентом Заяви про приєднання згідно форми, що наведена у Додатку №4 до Договору, яка є невід`ємною частиною Договору. Договір укладений строком на 5 (п`ять) років і набуває чинності з дати акцептування Публічної пропозиції. У разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання цього Договору не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього Договору, Договір вважається кожного разу продовженим на 5 (п`ять) років на тих самих умовах

Згідно з пунктом 3.1 Договору Депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством України, Внутрішніми документами Депозитарної установи та цим Договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах Депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах Депонента на підставі розпоряджень Депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством України, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору Депозитарна установа має право отримувати від Депонента своєчасно та в повному обсязі плату за надання Послуг Депозитарною установою згідно умов Договору та Тарифів (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до підпункту 5.1.4 пункту 5.1 Договору Депонент зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Послуги Депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими Договором та Тарифами, встановленими Депозитарною установою.

Слід зазначити, що розділом 6 публічної частини (далі - Публічна частина) зазначених Договорів, яка розміщена на веб-сайті позивача за посиланням https://www.ukrgasbank.com/securities/custodian/ врегульовані правовідносини щодо вартості послуг та порядку розрахунків.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.5, 6.8 та 6.14 Публічної частини Депонент оплачує Послуги Депозитарної установи згідно з Договором та відповідно до Тарифів (Додаток №1 до Договору), встановлених Депозитарною установою. Тарифи Депозитарної установи є обов`язковими для Депонента. Оплата. Депонентом Послуг Депозитарної установи здійснюється щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались Послуги Депозитарної установи з урахуванням попередньої оплати відповідно до пункту 6.7 Договору згідно з Актом-рахунку (Додаток №2 до Договору), який надається особисто або надсилається Депозитарною установою Депоненту засобами поштового зв`язку або в інший спосіб за домовленістю Сторін не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались Послуги Депозитарної установи. Депозитарна установа має право відмовити Депоненту у взятті до виконання розпорядження на закриття рахунку в цінних паперах Депонента, у разі наявності у нього заборгованості за надані Послуги Депозитарної установи.

Пунктами 7.7, 7.8 Публічної частини усі спори, що виникають з Договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає вирішенню в судах України або у порядку встановленому чинним законодавством України.

Розділом 8 Публічної частини врегульовані правовідносини щодо строку дії Договору, порядку внесення змін до нього та припинення дії.

Відповідно до пунктів 8.2, 8.2.1, 8.2.2 Публічної частини Сторона, яка вважає за необхідне змінити Договір, направляє пропозиції про це іншій Стороні Договору. Депозитарна установа розміщує пропозиції (односторонній письмовий правочин) на сайті Депозитарної установи та повідомляє Депонента про це одним або декількома з наступних способів, за вибором Депозитарної установи:

- направлення інформації поштою за адресою місцезнаходження Депонента, що зазначена в анкеті рахунку в цінних паперах;

- надсилання SMS-повідомлення на номер мобільного телефону Депонента, вказаний Депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;

- надсилання електронного повідомлення на адресу електронної пошти, вказану Депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;

- надсилання електронного повідомлення через будь-які канали передачі повідомлень, що відправляються через програмний додаток типу Viber, Telegram, WhatsApp тощо, який може бути встановлений на мобільних, планшетних пристроях та персональному комп`ютері Депонента.

Депонент - шляхом направлення відповідного письмового повідомлення.

Пунктами 8.3 - 8.5 Публічної частини визначена можливість розірвання Договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, процедура та умови такого розірвання, зокрема, кожною із Сторін в односторонньому порядку, за згодою Сторін, за відповідним рішенням суду.

Відповідно до підпунктів 8.4.1 - 8.4.3 пункту 8.4 Договору він може бути розірваний тільки за умови відсутності на рахунку в цінних паперах Депонента цінних паперів, у наступних випадках:

- в односторонньому порядку передбаченому підпунктом 8.3.1 Договору, за умови закриття рахунка в цінних паперах Депонента Депозитарною установою відповідно до підпункту 4.2.8 Договору;

- в односторонньому порядку за умови закриття рахунка в цінних паперах Депонента Депозитарною установою відповідно до підпункту 4.2.9 Договору;

- у разі закриття рахунку в цінних паперах на підставі відповідного розпорядження Депонента.

Також, слід зазначити, що Рішенням Оперативного штабу від 27.12.2022, протокол №226, затверджено Положення про депозитарну діяльність депозитарної установи АБ «УКРГАЗБАНК» (далі - Положення).

Відповідно до пункту 7.2 Положення Рахунок у цінних паперах не може бути закритий, якщо на ньому обліковуються права на цінні папери та/або існує заборгованість депонента перед Депозитарною установою по оплаті за послуги Депозитарної установи.

Згідно з пунктом 7.4 Положення у випадку анулювання цінних паперів, реєстрація випуску яких скасована НКЦПФР, внаслідок якого Депозитарною установою здійснено за відповідним розпорядженням/повідомленням Центрального депозитарію списання прав на цінні папери з рахунку (рахунків) в цінних паперах, який (які) обслуговувався на підставі договору про відкриття/обслуговування рахунку в цінних паперах власників(ам), укладеного Депозитарною установою з емітентом, в разі ненадання відповідного розпорядження емітентом на закриття рахунку(ів) у цінних паперах власнику(ам) протягом З (трьох) місяців з дня списання прав на цінні папери з рахунку(ів) в цінних паперах власника(ів) (далі - дата списання) рахунок може (можуть) бути закрито Депозитарною установою протягом 5 (п`яти) років з дати списання за розпорядженням керівника Депозитарної установи або уповноваженої ним особи, якщо інше не встановлено умовами договору з емітентом.

Слід зазначити, що станом на дату подання позовної заяви Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 №30004298/16 не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони позивача продовжує здійснюватися; доказів протилежного суду не подано

Позивач направляв на адресу відповідача-1 лист-вимогу від 21.12.2020 №12803 щодо сплати заборгованості за Договором та акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах за період 01.07.2020 по 30.04.2023.

Втім, вказана вимога була залишена без відповіді та належного реагування, заборгованість за Договором не сплачена.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України "Про депозитарну систему України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

У статті 4 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" власник рахунка у цінних паперах - це особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною першою статті 194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарний облік цінних паперів - це облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями- кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №917/1746/20).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Станом на 05.05.2023 заборгованість за Договором складає 17 000 грн, з яких:

- 500 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі строкова;

- 16 500 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі прострочена.

Слід зазначити, що наявність та розмір заборгованості підтверджується випискою/особовим рахунком, актами-рахунками прийому-здачі депозитарних послуг, розрахунком заборгованості.

Відповідно до статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Частиною третьою статті 53 Закону визначено, що ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як зазначено вище за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відповідача-1 не внесені записи про припинення юридичної особи, а в реєстрі наявні відомості про перебування у стані припинення.

З огляду на викладене, Банк «КИЇВСЬКА РУСЬ» не вважається ліквідованим і, відповідно, відсутні підстави вважати припиненими зобов`язання відповідача-1 за Договорами згідно зі статтею 609 ЦК України.

Крім того, слід зазначити, що Договір укладений в процесі ліквідації відповідача-1 і підписаний Уповноваженою особою Фонду.

Як встановлено вище, за рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 13 липня 2020 року №1335 процедура ліквідації відповідача-1 здійснюється безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України №590-ІХ та відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону.

Відповідно до статті 3 Закону Фонд є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 37 Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку він ухвалює обов`язкові для банків рішення, а з іншого здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку.

Розділом VIII Закону визначено правові засади ліквідації банків, зокрема, повноваження ФГВФО під час здійснення ліквідації банку; проведення інвентаризації майна банку, що ліквідується; формування ліквідаційної маси; продаж майна банку, що ліквідується.

Повноваження Фонду під час здійснення ліквідації Банку, зокрема, щодо прийняття в управління майна (у тому числі коштів) банку, продажу такого майна, здійснення інших повноважень визначені статтею 48 Закону.

Відповідно до пунктів 1, 3, 5, 8 частини першої статті 48 Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема: здійснює повноваження органів управління банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Такі повноваження Фонду під час здійснення ліквідації Банку включають і вчинення необхідних дій щодо продажу фінансових інструментів, погашення та скасування реєстрації випуску облігацій, подання розпоряджень щодо закриття рахунків в цінних паперах тощо.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, відповідно до частини третьої статті 46 Закону допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов`язань, пов`язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку (пункт 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону оплата витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідації, проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом. До цих витрат, зокрема, належать: 1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії та інформації про продаж майна (активів) банку; 2) витрати, пов`язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку; 3) витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку; 4) витрати на проведення аудиту; 5) витрати на оплату послуг осіб, залучених Фондом для забезпечення здійснення покладених на Фонд повноважень; 6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку.

Тобто спеціальною нормою Закону встановлено, що певні виплати проводяться протягом всього часу ліквідаційної процедури банку як в порядку черговості, так і позачергово (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №910/7040/19).

Пунктом 6.8 глави V (Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації) Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 (далі - Положення) передбачено, що оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

Отже, оскільки заборгованість перед позивачем на підставі Договорів виникла в процесі ліквідації відповаідача-1, пов`язана із здійсненням Фондом ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та, не виключно, повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат Банку «КИЇВСЬКА РУСЬ», затвердженого Фондом, відповідно до статті 52 Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку виконує повноваження органів управління банку (пункт 1 частини першої статті 48 Закону).

Отже, із моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій.

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини п`ятої 5 статті 12 Закону Виконавча дирекція Фонду має повноваження на затвердження кошторису витрат Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; на затвердження кошторису витрат банку, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку.

Затвердження Виконавчою дирекцією Фонду кошторису витрат банку, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку є складовою виконання повноважень органів управління банку.

Слід зазначити, що Фонд (його уповноважена особа) у таких правовідносинах виконує не владні правлінські функції, а здійснює представництво інтересів банку-відповідача як сторони відповідного договору (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18.04.202018 у справі №826/7532/16, від 23.05.2018 у справі №811/568/16),

Окрім вимоги про стягнення коштів, заявлено вимоги до Фонду про зобов`язання скласти та позачергово включити в кошторис витрат Банку «КИЇВСЬКА РУСЬ» суму позачергової заборгованості перед Укргазбанком, а також зобов`язання позачергово затвердити відповідний кошторис, що ходить до повноважень Фонду, який бере участь в даних правовідносинах у статусі органу, що здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку.

Слід зазначити, що задоволення таких вимог призведе до ефективного захисту прав та інтересів позивача (близький за змістом правовий висновок, викладений Верховним Судом від 17.06.2020 у справі №910/7040/19).

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані позивачем докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача-2.

.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 17 000,00 грн і зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (код 24214088; 04071, м. Київ, вул. Хорива,11а) на користь публічного акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (код 23697280; 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) 17 000 (сімнадцять тисяч) грн заборгованості за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 №30004298/16.

3. Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код 21708016; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) скласти та позачергово включити в кошторис витрат публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (код 24214088; 04071, м. Київ, вул. Хорива,11а) суму позачергової заборгованості на користь публічного акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (код 23697280; 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 №30004298/16 у розмірі 17 000 грн, з яких: 500 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі строкова; 16 500 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі прострочена.

4. Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код 21708016; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) позачергово затвердити кошторис витрат публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (код 24214088; 04071, м. Київ, вул. Хорива,11а) з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь публічного акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (код 23697280; 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 №30004298/16 у розмірі 17 000 грн, з яких: 500 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі строкової; 16 500 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі простроченої.

5. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код 21708016; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) на користь публічного акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (код 23697280; 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.11.2023.

Суддя Ігор Курдельчук