Рішення № 11477236, 30.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року                                                                      Справа №09/1608

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представника позивача –Варфоломеєва І.Є. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Державної екологічної інспекції в Черкаській області м. Черкаси до дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Умань»ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»м. Умань про стягнення 3216,40 грн., -

                                                            ВСТАНОВИВ :          

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача в доход бюджету 3216,40 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного використання підземної води.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 01.01.2009 року по 27.04.2010 року відповідачем самовільно використано 690 куб. м підземної води, чим порушено вимоги ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України, ст.ст.16, 56 Кодексу України про надра, відповідальність за що передбачена ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був повідомлений про місце та час розгляду справи в установленому порядку, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду 19.08.2010 року.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

                    На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

                    У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

                    Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

11 листопада 2009 року державним інспектором з ОНПС Черкаської області Осокіним А.В. винесено припис №234, у якому, серед іншого, зобов’язано начальника агроцеху № ДП «Ілліч-Агро Умань»Корінного Л.А. отримати дозвіл на спеціальне водокористування, з терміном виконання до 11.02.2010 року (відповідно до ст.44 Водного кодексу України).

28 квітня 2010 року державним інспектором з ОНПС Черкаської області Осокіним А.В. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в ДП «Ілліч-Агро Умань». Перевірка проведена в присутності начальника агроцеху №2 Корінного Л.А.

Проведеною перевіркою встановлено, що припис №234 виконано частково, дозвіл на спеціальне водокористування не отриманий, дозвіл (ліцензія) на користування надрами (підземними водами) відсутній, що є порушенням ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України та ст.ст. 16, 21, 23, 56 Кодексу України про надра. За результатами перевірки складений акт.

При перевірці директором відповідача Ковальчуком М.П. надана довідка №92 від 28.04.2010 року про використану воду із свердловин за 2009, 2010 роки ДП «Ілліч-Агро Умань»агроцеху №2 с.Томашівка Уманського району, згідно якої у період з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року використано 500 куб.м. води, у період з 01.09.2009 року по 27.04.2010 року –190 куб.м.

За результатами перевірки відносно Корінного Л.А. складений протокол №002408 від 28.04.2010 року про адміністративне правопорушення, яке виразилось у невиконанні припису №234 від 11.11.2009 року, а також здійсненні самовільного водокористування та самовільного користування надрами (підземними водами).

Постановою державного інспектора з ОНПС Черкаської області Осокіна А.В. від 30.04.2010 року №002009 на Корінного Л.А. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 714,00 грн.

Листом від 07.05.2010 року №2122/03 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області повідомило позивачу, що від ДП «Ілліч-Агро Умань»агроцех №2 клопотання про отримання дозволу на спеціальне водокористування не надходило, дозвіл не надавався.

На підставі акту перевірки позивачем здійснено розрахунок збитків, заподіяних відповідачем внаслідок самовільного використання води.

При розрахунку збитків за період з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року позивачем використовувалась Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджена Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 року №290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 р. за №44/6332. Розмір збитків за вказаний період становить 374,00 грн.

При розрахунку збитків за період з 01.09.2009 року по 27.04.2010 року використовувалась Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року №389, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за №767/16783. Розмір збитки за вказаний період становить 2842,40 грн.

У добровільному порядку відповідач не відшкодував завдані збитки.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення із відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземної води.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Державна екологічна інспекції України є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується, організовує та здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, громадянами (пункти 1, 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. №1520 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.13 Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань утворює свої територіальні органи - державні екологічні інспекції в областях.

Згідно п.5 Положення Держекоінспекція має право, у тому числі, давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень (пп.6); вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пп.8).

З огляду на викладені норми законодавства, позивач має право здійснювати перевірки дотримання природоохоронного законодавства та звертатись до суду із позовами про відшкодування збитків, завданих внаслідок його порушення.

Відповідно до п.9 ст.44 та ст.49 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст.16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

В порушення зазначених норм законодавства відповідач протягом січня 2009 року –квітня 2010 року здійснював самовільне використання підземної води.

Відповідно до приписів статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 цього Закону, в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Позивачем здійснений розрахунок збитків на підставі затверджених Методик, розрахунок судом перевірений, він зроблений вірно.

Відповідно до п. 7 ст. 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди.

З огляду на викладені норми чинного законодавства та оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 3216,40 грн. збитків, заподіяних державі в результаті самовільного використання підземної води.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в доход Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Умань»ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Черкаська область, м.Умань, вул. Енергетична, 21, ідентифікаційний код 34571712:

- в доход бюджету через Державну екологічну інспекцію у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21368342 для зарахування на розрахунковий рахунок Томашивської сільської ради №33111331700447, ОКПО 22809216, отримувач –УДК в Уманському районі, банк отримувача –ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100 (відшкодування збитків) –3216,40 грн. збитків, заподіяних державі в результаті самовільного використання підземної води;

- в доход Державного бюджету України через Уманську об’єднану державну податкову інспекцію, м. Умань, площа Леніна, 1, ідентифікаційний номер 21367259 для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк –ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200 символ звітності банку 095 –102,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через відділ Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції, м.Умань, вул.Урицького, 29, для зарахування на реєстраційний рахунок №31216264700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050003 –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

          Повне рішення складено 30 вересня 2010 року.