Рішення № 114770719, 08.11.2023, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р. Справа153/1783/20

Провадження2-п/153/2/23-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство«УНІВЕРСАЛ БАНК»звернулося досуду ізпозовом до ОСОБА_1 простягнення заборгованості.Свої вимогимотивує тимщо вжовтні 2017року АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК» запустивновий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.Після перевіркикредитної історіїна платіжнихкартках monobankза заявоюклієнтів встановлюєтьсякредитний ліміт.Особливістю проектуmonobankє те,що банківськеобслуговування здійснюєтьсядистанційно безвідділень.Попередня ідентифікаціявідбувається задопомогою завантаженнякопії паспортата РНОКППв мобільнийдодаток,а видачаплатіжної карткипісля верифікаціїфізичної особиздійснюється абоу точцівидачі,або спеціалістомБанку,що виїжджаєза адресою,зазначеною клієнтом.Разом ізвстановленням наплатіжній картцікредитного лімітунадається послуга переведеннявитрати урозстрочку.За рахунокздійснення зазначеноїоперації стаєдоступним попередньовикористаний кредитнийліміт.Умови обслуговуваннярахунків фізичноїособи вАТ «УНІВЕРСАЛБАНК» опублікованіна офіційномусайті Банкута постійнодоступні дляознайомлення запосиланнямhttps://www.monobank.ua/terms. 23.07.2019 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank». Відповідно до умов договору банком позичальнику було оформлено кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 20000 гривень. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з «Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком договір про надання банківських послуг «Monobank», що підтверджується підписом у Анкеті-заяві. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок ОСОБА_1 . Відповідач, в свою чергу, порушив зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість станом на 02.11.2020 в розмірі 25130 гривень 55 копійок, яка складається з: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) 25130 гривень 55 копійок; заборгованість за пенею та комісією 0 гривень. Добровільно сплатити заборгованість відповідач не бажає. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» №б\н від 23.07.2019 у розмірі 25130 (двадцять п`ять тисяч сто тридцять) гривень 55 копійок та судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

20.10.2023 за вх.№6292 відповідач ОСОБА_1 надав відзив, в якому зазначив, що він дійсно використовував рахунок, відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в тому числі кредитні кошти, які надавались банком в односторонньому порядку без укладення письмових договорів та без визначення умов використання кредитних коштів, строків їх повернення, штрафних санкцій за несвоєчасне внесення платежів та таке інше, що є істотними умовами кредитного договору. Відстежити використання кредитних коштів не було можливим, адже в застосунку зазначалось лише загальну суму коштів, які знаходяться на рахунку. Відповідно до довідки про рух коштів по картці від 11.09.2023 баланс на кінець періоду (11.09.2023) складає 16633,98 гривень. Однак, з вказаною сумою він не згоден, адже в переліку операцій по картці міститься інформація, згідно якої банк в односторонньому порядку нарахував судові витрати 2102 гривні та неодноразово застосовував «відповідальність за порушення грошових зобов`язань» та «списання відсотків», про які він не був обізнаний. Жодних заяв, в яких би були зазначені основні умови надання кредиту, він не підписував, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. Але Велика Палата Верхового Суду вважає, що в даному випадку неможливо застосовувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Тому без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Відповідач вважає, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ним АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» дотримався вимог, передбачених частиною другою ст.11 Закону №1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження із споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та стягнути на його користь понесені судові витрати.

31.10.2023 за вх.№6471 позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до п.3 Анкети-заяви від 23.07.2019 підписанням договору боржник підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірники у мобільному додатку. Також підтвердив, що вказані документи зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія. Договір є обов`язковим для виконання. Боржник не звертався до Банку з непогодженням про зміни Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а, отже, з ними погодився. У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підписанням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 23.07.2019, а також засвідчив, що він повідомлений Банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення, про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства. У випадку, коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank» шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок «Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку «Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank» та подальше проведення банківських операцій і у тому числі отримання кредиту. Використання кредитних коштів підтверджується випискою. У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. Поповнення, які проводив відповідач, свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а, отже, повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів. Просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

09.02.2021 Ямпільським районним судом Вінницької області ухвалено заочне рішення у справі. Позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 25130,55 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат щодо судового збору.

26.09.2023 за вх.№5775 відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.09.2023 ОСОБА_1 поновлено процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 09.02.2021, прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 09.02.2021.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 11.10.2023 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено частково. Скасовано заочне рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 09.02.2021 по цивільній справі №153/1783/20 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 09 годину 00 хвилин 08 листопада 2023 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені в порядку ст.ст. 128, 130 ЦПК України.

01.12.2020 за вх.№7337, представником позивача ОСОБА_2 надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують. Не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 08.11.2023 за вх.№6607 надав письмову заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність.

У відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2019 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ Універсал Банк. Відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту і отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. Відповідач погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 : засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором; визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях; підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (а. с. 8).

Отримання відповідачем від позивача грошових коштів, відповідно до зазначеної вище Анкети-заяви, підтверджується розрахунком заборгованості за договором б/н від 23.07.2019, з якого встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримав грошові кошти та вносив кошти на погашення за наданим кредитом, однак, не виконав своїх зобов`язань в повному обсязі та допустив заборгованість станом на 02.11.2020 у розмірі 25130 (двадцять п`ять тисяч сто тридцять) гривень 55 копійок, яка складається з: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 25130 гривень 55 копійок (а.с.6-7).

До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» (а. с. 9-23).

З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту встановлено, що ОСОБА_1 29 липня 2019 року був встановлений кредитний ліміт 3 000 грн., 11 серпня 2019 року 5 000 грн., 13 серпня 2019 року 15 000 грн., 12 жовтня 2019 року 20000 грн., 26 жовтня 2019 року - 13900 грн. (а. с. 177).

Із виписки руху коштів по картці (рахунок НОМЕР_1 ) за період з 23.07.2019 по 02.11.2020 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 активно користувався відкритим рахунком, в тому числі використовував кредитні кошти (а. с. 170-175).

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно з умовами Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно з п. п. 2.2. п.2 Розділу І Умов, відповідно до ст.628 ЦК України договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

П.п. 3.1., 3.4., 3.5. пункту 3 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі - Картка, або Платіжна картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг Monobank (далі - Договір). Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.

Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу II Умов.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов`язався надати та надав грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч.2 ст.1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно із ч.1 ст.633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст.634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електроннукомерцію» (далі - Закон).

Згідно із п.6 ч.1 ст.3Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Накладеним у застосунку «Monobank» електронного цифрового підпису відповідач погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, без накладення якого проведення будь-яких операцій є неможливим, в тому числі отримання кредиту. Також він підтвердив, що отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.

Послідовність укладення договору про надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в рамках проекту «Monobank» передбачає, що без ознайомлення із зазначеними документами подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви позичальник ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 23 липня 2019 року, а також засвідчив із використанням електронно-цифрового підпису, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Доводи відповідача про те, що він не узгоджував з позивачем розміру відсотків, щомісячних платежів, а тому їх списання було неправомірним відхиляються судом, адже з виписки про рух коштів слідує, що відповідач активно користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість, а тому є достатні підстави для висновку про доведеність факту того, що сторони погодили розмір таких платежів. Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів того, що він звертався до позивача з вимогою про надання роз`яснень щодо умов кредитування, натомість протягом тривалого часу він виконував умови договору, що свідчить про їх розуміння та погодження.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі №478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц).

Враховуючи вказані обставини, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме: суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.07.2019 станом на 02.11.2020 в розмірі 25130 (двадцять п`ять тисяч сто тридцять) гривень 55 копійок, яка складається з: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 25130 гривень 55 копійок.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжним дорученням №CF_5009 від 18.11.2020, за правилами ст.141ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279ЦПК України і на підставі ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 634, 1048-1050, 1052, 1054, 1055 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.07.2019 станом на 02.11.2020 в розмірі 25130 (двадцять п`ять тисяч сто тридцять) гривень 55 копійок, яка складається з: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 25130 гривень 55 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352) понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 08.11.2023.

Суддя Р.В. Швець