Рішення № 11475839, 16.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.10                                                                                           Справа№ 22/155

за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів

до відповідача Комунального підприємства „Бориславводоканал”, м.Борислав

про стягнення 126689,27 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Нирка М.М. (довіреність № 03-3820 від 30.11.09р.)

від відповідача: Новіков С.В. (довіреність № 12 від 03.09.10р.)

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів до Комунального підприємства „Бориславводоканал”, м.Борислав про стягнення 126689,27 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 27.07.2010р. призначив розгляд справи на 09.09.2010 р. В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 16.09.2010р..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав викладених у запереченні на позовну заяву, просить у позові відмовити.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Уповноваженими представниками позивача відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства „Бориславводоканал”, за наслідками якої складено акт № 100 від 21-26.05.2010 р.

Згідно акту перевірки встановлено, що в період з 01.01.2010р. по 21.05.2010р. відповідач здійснював самовільний забір поверхневих вод та часткову подачу вод в мікрорайон „Тустановичі” з локального водозабору „Валька” без дозволу на спеціальне користування. За цей період відповідач відібрав та використав з водозабору „Валька” 35400 тис. м3 води, що є порушенням ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, ст.20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”. Станом на 02.01.2010 року підприємство не має дозволу на спеціальне водокористування.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних державі відповідачем, внаслідок самовільного водокористування з 14.09.2009р. по 21.05.2010 р. розрахований відповідно "Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.06.2009р. за № 767/16783, склав 126689,27 грн.

02.06.2010 р. позивач на адресу відповідача направив претензію № 03-1887 про оплату завданих державі збитків, яка останнім залишена без розгляду та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 126 689,27 грн. і на день розгляду справи у суді відповідачем не погашена.

В заперечення позовних вимог відповідач посилається на ту обставину, що 12.01.2009 р. виконкомом Бориславської міської ради прийнято рішення № 3 про повне відновлення хлораторної на локальному забору „Валька” до 01.11.2009р. за рахунок субвенцій у місцевому бюджету на 2009 р. У випадку належного проведення даних робіт відповідач мав би змогу підготувати всі необхідні документи для отримання дозволу на спеціальне водокористування. Однак, через дефіцит коштів, вказані роботи проведені не були, тому відповідач через незалежні від нього причини не зміг отримати дозвіл на спеціальне водокористування. Крім того, вважає, що розмір збитків, який проведений за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389, зареєстрована Мінюстом України 14.06.2009р. за № 767/16783 є безпідставним, оскільки дана Методика розроблена для визначення розміру збитків лише у випадку забруднення водних об’єктів, поверхневих чи підземних вод, а жодних фактів такого забруднення позивачем не виявлено.

Такі доводи відповідача до уваги судом не беруться, оскільки відповідно до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування ( крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м. )розраховується за висзначеною формулою 23:

З с.в. = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на

спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м; Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/куб.м, що діє в регіоні на момент виявлення порушення, 100 –коефіцієнт (1,439 –додаток № 2 до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008р. № 309-VI; для підприємств житлово-комунального господарства застосовується коефіцієнт 0,3).

Відповідно до п. 1.2. Методики № 389 від 20.07.2009р., Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з

порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Відповідно до 1.4. Методики, ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Наведена Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання в процесі їх діяльності внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України, Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Відповідно до ст.35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, природних територій та об’єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів є Міністерство навколишнього природного середовища та ядерної безпеки. Наказом Міністерства, в областях, містах Києві та Севастополі,

створено державні екологічні інспекції, які відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства №548 від 19.12.2006р., є спеціальним підрозділом Міністерства навколишнього природного середовища. На інспекції, серед інших, покладається завдання із здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про

охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.

Повноваження інспекції поширюються на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за:

а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів, екологічною та в межах своєї компетенції радіаційною безпекою, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання, фізичними особами;

б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об’єктів рослинного та тваринного світу.

Відповідно до Положення (п.п. 1, 6, 7, 9) інспекція має право: обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об’єкти з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ст. 49 Водного кодексу України).

Пунтом 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума збитків, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 126689,27 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства „Бориславводоканал”(82300 м.Борислав, вул.В.Великого, 229 А, ) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (одержувач коштів: місцевий бюджет м.Борислав, р/р 33111331700012 в УДК м.Борислав, ЄДРПОУ 22402093, МФО 825014, код платежу 24062100) 126689 грн. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

3.          Стягнути з Комунального підприємства „Бориславводоканал”(82300 м.Борислав, вул.В.Великого, 229 А) в доход державного бюджету 1266,89 грн. державного мита та 326,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя