Рішення № 11475802, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.09.10                                                                                           Справа№ 12/114(10)

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Джус Р.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів,

про: стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений природній газ в сумі 574583,85 грн.

З участю представників:

від позивача : Працьовита С.М. (довіреності у справі);

від відповідача : Станько М.М. ( довіреність у справі).

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. За клопотанням представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: Позов заявлено Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений природній газ в сумі 574583,85 грн.

Обставини справи: Ухвалою суду від 08.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено слухання на 28.09.2010 року.

В судове засідання 28.09.10р. з’явилися представники сторін, надали пояснення по суті предмету спору.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Представник відповідача подав відзив в якому суму основної заборгованості визнав повністю та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99% і розтермінувати виконання рішення суду на 2 роки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем (ДК «Газ України»НАК „Нафтогаз України”) та відповідачем (ВАТ по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”) було укладено договір поставки природного газу від 30.10.2009р. № 20-06/09-1813 для подальшої реалізації цього газу релігійним організаціям для опалення культових споруд. За умовами договору позивач зобов’язався передати у власність відповідачу в 2009 році природний газ, за наявності його обсягів, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

На виконання умов договору позивач протягом жовтня-грудня 2009 р., передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 493580,61 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу (а.с. 23-35). Факт отримання природного газу відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ, що передається в жовтні-листопаді 2009 року, здійснюється покупцем до 20 листопада 2009 року. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого природного газу не виконав, і на момент звернення до суду його заборгованість перед позивачем становить 493580,61 грн.

За неналежне виконання договірних зобов’язань, позивач нарахував відповідачу:

-          пеню в сумі 46785,03 грн. за період з 03.03.10р. по 01.09.10р.;

-          інфляційні витрати в сумі 24284,95 грн. за період з грудня 2009р. по березень 2010р.;

-          3% річних в сумі 9933,26 грн. за період 21.11.2009р. по 01.09.2010р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (ДК «Газ України»НАК „Нафтогаз України”) та відповідачем (ВАТ по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”) було укладено договір поставки природного газу від 30.10.2009р. № 20-06/09-1813 для подальшої реалізації цього газу релігійним організаціям для опалення культових споруд. За умовами договору позивач зобов’язався передати у власність відповідачу в 2009 році природний газ, за наявності його обсягів, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

На виконання умов договору позивач протягом жовтня-грудня 2009 р., передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 493580,61 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу (а.с. 23-35) та відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ, що передається в жовтні-листопаді 2009 року, здійснюється покупцем до 20 листопада 2009 року. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого природного газу не виконав, і на момент звернення до суду його заборгованість перед позивачем становить 493580,61 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого природного газу не виконав, і на момент звернення до суду його заборгованість перед позивачем становить 493580,61 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 493580,61 грн., то суд вважає, що вони є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення.

          Відповідно до п. 7.2 договору, за несвоєчасну оплату спожитого газу покупець зобов’язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

          Пунктом 7.6 договору передбачено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобов’язань, позивач нарахував відповідачу:

-          пеню в сумі 46785,03 грн. за період з 03.03.10р. по 01.09.10р.;

-          інфляційні витрати в сумі 24284,95 грн. за період з грудня 2009р. по березень 2010р.;

-          3% річних в сумі 9933,26 грн. за період 21.11.2009р. по 01.09.2010р.

У поданому відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99% та розтермінувати виконання рішення суду на два роки. Таку позицію відповідач обґрунтовує тим, що на даний час підприємство перебуває у надзвичайно складному матеріальному становищі, оскільки тільки рішеннями господарських судів на користь позивача стягнуто понад 200 млн.грн., а доходи товариства на сьогоднішній день покривають фактичні витрати товариства лише на 75%.

Стягнення вказаної заборгованості за твердженнями представника відповідача призведе до банкрутства товариства.

Суд заслухавши пояснення представників сторін щодо зменшення розміру штрафних санкцій та розтермінування виконання рішення суду, прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, Господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Позивачем не подано суду жодних доказів, які б вказували на понесені ним (кредитором) збитки.

Таким чином, враховуючи, що відповідач має велику кредиторську заборгованість перед своїми постачальниками газу, а також велику дебіторську заборгованість споживачів, які отримали газ від відповідача, суд прийшов до висновку, що нараховані позивачем штрафні санкції у вигляді пені слід зменшити на 15%.

Таким чином до стягнення підлягають штрафні санкції в наступному розмірі:

-          пеню в сумі 46785,03 грн. –15% = 39767,28 грн.

-          інфляційні витрати в сумі 24284,95 грн.

-          3% річних в сумі 9933,26 грн.

Щодо розтермінування рішення суду на два роки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. 3.4. ст.3 даного закону, процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2011 року.

Відповідно до п. 3.7 ст.3 даного закону, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Оскільки, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процесі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», виходячи з наведених вище положень чинного законодавства, стягнення даної суми заборгованості з ВАТ «Львівгаз»в примусовому порядку до 1 січня 2011року заборонено. Тобто, відповідач може погашати дану заборгованість виключно в добровільному порядку.

Таким чином, станом на дату прийняття даного рішення відсутні підстави для розтермінування виконання рішення суду.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 567566,10 грн. з яких: 493580,61 грн. –основний борг, 39767,28 грн. –пеня, 24284,95 грн. –інфляційні витрати, 9933,26 грн. –3% річних.

Судові витрати суд покладає на винну сторону відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 5908,78 грн. з яких: 5675,66 грн. державного мита та 233,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 193, 233 ГК України, ст.526, ,612,625 ЦК України, 4-3,33, 35,44,49, 82-85,116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково .

          2. Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” ( 79039, м. Львів, вул. Золота,42, код ЄДРПОУ 03349039 ) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ , вул. Шолуденка,1 , код ЄДРПОУ 31301827) –493580,61 грн. –основного боргу, 39767,28 грн. – пені, 24284,95 грн. –інфляційних витрат, 9933,26 грн. –3% річних, 5675,66 грн. державного мита та 233,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Наказ видати у відповідності до статті 116 ГПК України.

В судовому засіданні 28.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.09.2010 року.

Суддя                                                                                                     Запотічняк О.Д.