Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 212/7053/23
2/212/2759/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районнийсуд містаКривого РогуДніпропетровської області,у складіголовуючого: судді- ДехтаР.В., заучасті секретарясудового засіданняЗюркевич В.В.,розглянувши всудовому засіданні,в залісуду м.КривогоРогу цивільнусправу впорядку спрощеногопозовного провадженняза позовом ОСОБА_1 до публічного Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2023 року адвокат Коваленко Р.А., який діє в інтересах позивача звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпроптеровської області із вказаним позовом, який в подальшому уточнив, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4501 вчинений 03.08.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною, стягнути з відповідача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829) безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 12820,00 грн. та судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 03.08.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. вчинено виконавчий напис № 4501 в якому звернуто стягнення з позивача згідно з яким ОСОБА_1 , має заборгованість, перед АТ « Перший Український Міжнародний Банк» яка на час вчинення виконавчого напису складає 54991,19 грн. з витратами, пов`язаними з вчиненням нотаріальних дій.
Позивач вважає, що приватний нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, помилково вважав цю заборгованість безспірною, не повною мірою перевірив наявність документів, які підтверджують безспірність заборгованості та здійснив виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений. Також зазначає, що вона не отримувала повідомлення про зміну кредитора.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 4501 від 03.08.2017 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 54991,19 грн.та стягнути з відповідача ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829) безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 12820,00 грн.
18 вересня 2023 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2023 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву позивача ОСОБА_1 , вхідний номер №23186/23 від 16 жовтня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»; треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів..
Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі з матеріалами позовної заяви, уточнену позовну заяву, однак відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило. З клопотанням про зменшення витрати на правову допомогу, зазначених у позовній заяві відповідач не звертався.
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, не надала письмових пояснень щодо позову.
Третя особа Приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна письмових пояснень щодо позову не надала.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коваленко Р.А. у судовому засіданні позовні підтримав, просив його задовольнити та надав пояснення, аналогічні викладеним у уточненму позові.
Представником позивача також надано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та надані докази на підтвердження таких витрат.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Так, письмовими матеріалами справи встановлено, що виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню № 4501 від 03.08.2017 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 54991,19 грн.
У виконавчому написі зазначено, що нотаріус на підставі статті 87-91Закону України«Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172, пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ за Кредитним договором № GP -5639932 від 17 грудня 2013 року укладеного між Акціонерним товариством «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 . Стягнуто на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк», з ОСОБА_1 сумму, яка на час вчинення виконавчого напису складає 54991,19 грн. з витратами, пов`язаними з вчиненням нотаріальних дій.
25.04.2019 року приватним виконавецем Виконавчого округу міста Києва Юхименко О. Л. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58994604 в порядку примусового виконання виконавчого напису № 4501, вчиненого 03.08.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 54991,19 грн. Боржником у вказаному виконавчому провадженні зазначена ОСОБА_1 , стягувачем ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України«Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України22лютого 2012року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.
Відповідно до статті 87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88Закону України«Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172 (надалі - Перелік документів).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Пронотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що, здійснюючи свою діяльність, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Стаття 50Закону України«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, з огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Слід відзначити, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для застосування положень статей 87,88Закону України«Про нотаріат» суд перевіряє доводи боржника, зокрема, чи є заборгованість боржника перед стягувачем безспірною.
Незважаючи на те, що суд позбавлений можливості встановити, чи були надані нотаріусу документи, передбачені переліком, за яким проводилось стягнення у безспірному порядку, оскільки приватним нотаріусом не надано такої інформації, суд вважає, що в даному випадку при вчиненні виконавчого напису за № 4501 від 03.08.2017 року - приватний нотаріус не переконався у безспірності заборгованості боржника - позивача по справі, та порушив процедуру видачі виконавчого напису нотаріуса з огляду на наступне.
Відповідно до ст.129Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Так, суд не має можливості перевірити подані відповідачем нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису з об`єктивних причин, зокрема відсутності спростувань від сторони відповідача.
Водночас, зважаючи на відсутність будь-яких спростувань зі сторони відповідача, суд вважає доведеною позицію сторони позивача та погоджується, що підстави вважати заборгованість безспірною на момент вчинення виконавчого напису були відсутні.
Крім того, ПАТ «ПУМБ» не надано доказів надіслання та вручення боржнику письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором, не надано доказів повідомлення позивача про укладення договору ввідступлення прав вимоги за кредитним договором, а також відсутнє повідомлення боржника про звернення ПАТ «ПУМБ» до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.
При цьому, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження №44380св18).
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №201/4198/17 (провадження №61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18).
Відповідачем не надано доказів, що Кредитний договір № GP -5639932 від 17 грудня 2013 року укладеного між Акціонерним товариством «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 був посвідчений нотаріально.
Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчиненого на підставі угоди, яка не була нотаріально посвідчена, чим було порушено вимоги Переліку № 1172, що в свою чергу є порушенням вимог ст.87 Закону «Про нотаріат».
Отже, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року по справі № 645/1979/15-ц.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не надано належних доказів безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, доказів, що заявлена сума в межах строку позовної давності, чим порушено норми ЗУ «Пронотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зазначене вище дає суду підстави для визнання спірного виконавчого напису № 4501 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час вчинення вимог статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» та Переліку документів.
Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначене вище дає суду підстави для визнання спірного виконавчого напису № 4501 таким, що не підлягає виконанню, і з підстав недотримання приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» та Переліку документів.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» безпідставно набутих коштів, суд зазначає наступне.
Згідно зістаттею 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (стаття 1213 цього Кодексу).
Аналіз статті 1212ЦК України цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутністю правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Оскільки, як вбачається зматеріалів справи, з пенсії позивача ОСОБА_1 у період з 01.06.2019 року по 30.04.2022 року проведено стягенення грошових коштів у сумі 12820,00 грн. - погашення боргу на користь відповідача - АТ «Перший Український Міжнародний Банк», вони підлягають поверненню на користь позивача, як безпідставно набуті.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 року у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.
Такм чином, судом встановлено, що виконавчий напис, на підставі якого з позивача утримувались суми стягнень у вищевказаному розмірі, під час здійснення виконавчих дій, будучи визнаним таким, що не підлягає виконанню, втратив свою силу, що в свою чергу стало підставою для повернення відповідачем - стягувачем безпідставно набутих коштів.
Що стосується розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст.133ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст.137ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із ст.141ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст.137ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Відповідно до ч. 3 ст.141ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Суд встановив, що позивачу надані послуги правової допомоги в розмірі 10500 грн. підтверджується ордером адвоката Коваленко Р.А., договором від 13.09.2023 року про надання професійної правничої допомоги адвокатом Коваленко Р.А., де визначено, що адвокатський гонорар за надані послуги позивачу визначається за домовленістю сторін, додатковою угодою від 13.09 2023 року до вказаного договору, якою було визначено обсяг та вартість послуг адвоката Коваленко Р.А., актом виконаних робіт від 08.11.2023 року з деталізацією обсягу виконаних робіт адвокатом та їх вартості.
Витрати на надану професійну правничу/ правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад усправах № 923/560/17,№ 329/766/18,№ 178/1522/18, № 925/1137/19, № 212/6015/22.
З огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру, а також були дотримані критерії розумності їх вартості.
Від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Враховуючи, що суд повністю задовольнив заявлені позовні вимоги, то витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 10500 грн. підлягають стягненню в повному обсязі з відповідача на користь ОСОБА_1 , як такі, що були доведені відповідно до ст. 137, 141ЦПК України, що є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; та відповідають критеріям розумності та пропорційності
Також, відповідно дост.141ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 2147,20 грн., оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 4501 та вчинений 03.08.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , коштів в розмірі 54991,19 гривень на користь публічного Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».
Стягнути з публічного Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 12820 гривень 00 копійок.
Стягнути з публічного Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 10500 гривень 00 копійок.
Стягнути з публічного Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» накористь держависудовий збіру розмірі2147гривень 20копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: публічне Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»», адреса: м.Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829;
- третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 14, нежилі приміщення №1 по №13 (груп прим №28);
- третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, офіс 35-Б.
Повне рішення складено 08 листопада 2023 року.
Суддя: Р. В. Дехта
Судове рішення № 114744784, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 08.11.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/7053/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: