Рішення № 11474228, 28.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.10р.Справа № 25/34-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ПОЖМАШ ЮГ",

м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітрейд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 325 891,87 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: Шибеко Д.В. - дов. № б/н від 01.12.09р.

від відповідача: Маслов Д.В. - дов. № б/н від 11.02.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми боргу у розмірі 1 920 509,04 грн., збитків у розмірі 72 762,58 грн. (реальні збитки) та 231 517,3 грн. (упущена вигода), пені у розмірі 28 044,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 55 694,76 грн. та 3 % річних у розмірі 17 363,50 грн. за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р. та договором № 1 переводу боргу від 10.07.2009р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо поставки обумовленої кількості товару, що була оплачена позивачем, постачання товару неналежної якості, внаслідок чого позивачеві були заподіяні збитки за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р., зобов’язання постачальника, за яким прийняті відповідачем на підставі договору № 1 переводу боргу від 10.07.2009р.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що договір № 1 переводу боргу від 10.07.2009р. є неукладеним, отже не є підставою для виникнення між сторонами будь-яких прав та обов’язків; позивачем не виконані свої зобов’язання встановлені розділом 4 договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р., що унеможливило здійснення поставки; позивачем не доведено належними доказами постачання неякісного товару та відповідно заподіяння внаслідок цього збитків.

У судовому засіданні по справі оголошувались перерви з 16.02.2010р. по 11.03.2010р. та з 11.03.2010р. по 30.03.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2009р. між ТОВ «ТД ПОЖМАШ ЮГ»та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ 2009»було укладено Договір купівлі-продажу № 01-М100_1,2_0,1, відповідно до якого Продавець (ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ 2009») зобов'язався передати у власність Покупцеві (ТОВ «ТД ПОЖМАШ ЮГ») Мазут топочний, марки М-100, ГОСТ 10585-99, а Покупець сплатити та прийняти нафтопродукти російського походження в кількості 6 000 МТ+-5% на суму 11 400 000,00 грн., згідно умовам договору.

Згідно з п. 2.3.1.2. Договору № 01-М100_1,2_0,1 Покупець направив грошові кошти в банк Продавця в розмірі 50% від вартості партії товару, що поставляється. Відповідно до п. 1 заявки на перевозку вантажів № 1 від 08.05.2009р., яка є невід'ємною частиною договору, партією товару є кількість товару в розмірі 2500+-5% МТ. Свої зобов'язання Покупець виконав та перерахував платіжним дорученням № 30 від 08.05.2009р. передплату в розмірі 2 375 000,00 грн (два мільйони триста сімдесят п'ять тисяч гривень, 00 копійок), що являє собою 50% від вартості партії товару.

Але в порушення п. 2 заявки на перевезення вантажів № 1 від 08.05.2009 року в строк до 31.05.2009р. Продавцем не відвантажено та не поставлено мазут топочний М-100 ГОСТ 10585-99, в кількості 6 000 МТ на суму 11 400 000,00 грн.          

Таким чином, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ 2009»було порушено умови договору № 01-М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р. в частині строків постачання продукції.

З метою виконання договірних зобов'язань, між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ 2009»(Первинний боржник) і ТОВ «УНІТРЕЙД» (Новий боржник) за згодою ТОВ «ТД ПОЖМАШ ЮГ»(Кредитор) та ТОВ ПНПП «Укренергопром»(Комісіонер Первинного боржника), було укладено договір переводу боргу № 1 від 10.07.2009 року (далі - договір переводу боргу).

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Договір переводу боргу укладений за участі кредитора, недійсним судом не визнавався та не розривався, а відтак є правомірним та чинним в силу ст. 204 ЦК України.

За наведених обставин твердження відповідача про неукладеність договору переводу боргу та відповідно не створення ним правових наслідків, що встановлено у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2010р. у справі № 14/165-10 за позовом ТОВ «УНІТРЕЙД» до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ 2009», ТОВ ПНПП «Укренергопром» та ТОВ «ТД ПОЖМАШ ЮГ» про визнання недійсним договору переводу боргу № 1 від 10.07.2009 року, яким у позові було відмовлено, судом відхиляється.

При цьому, суд також враховує, що в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України єдиним правовим наслідком неукладеності договору, внаслідок відсутності передбачених законом істотних умов, є його недійсність, яка встановлюється судом. Не потребує судового визнання недійсним лише нікчемний правочин, недійсність якого встановлена законом, чого не має в даному випадку. Згідно ж ст. 216 ЦК України, не створює правових наслідків лише недійсний (нікчемний) правочин. Договір переводу боргу фактично виконувався сторонами, що також свідчить про його укладення та породження ним відповідних прав та обов’язків сторін.

Таким чином, внаслідок укладення договору переводу боргу відповідач набув прав та обов’язків боржника за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р. та договором переводу боргу, які підлягають виконанню в силу загальних положень про зобов’язання.

Так, згідно з п. 1.3 договору переводу боргу, Відповідач приймає на себе зобов'язання передати у власність Позивача мазут топочний марки М100 по ГОСТ 10585-99 (далі - Товар) в розмірі 1390 МТ (1250 МТ - на суму 2375000 грн, та 140 МТ відповідно п. 1.4) відповідно до умов договору № 01-М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р.

В п. 1.4 договору переводу боргу зазначається, що Позивач зобов'язаний продати 140 МТ мазуту толочного і грошові кошти від продажу направити Відповідачу для проведення оплат по розмитненню товару, сплати ПДВ, транспортних витрат, оплати послуг ТехПД і дод. зборів ж/д. станції Конотоп з доставки з кордону, сплати витрат після екології, сертифікації, відбору проб. У свою чергу Кредитор здійснював необхідні платежі, в загальній сумі 173 913,14 грн (сто сімдесят три тисячі дев'ятсот тринадцять гривень 14 копійок), що підтверджується відповідними платіжними дорученням та не заперечується Відповідачем, не отримавши при цьому необхідних 140 МТ товару.

Отже, Позивачем, в період з липня по серпень 2009 року, на рахунок Первинного боржника було перераховано грошові кошти в розмірі 2 375 000,00 гривень, та на рахунок Відповідача була здійснена доплата за товар в сумі 173 913,14 гривень, а Відповідачем на виконання своїх зобов’язань за договором переводу боргу було передано товар в кількості 330,739 МТ на суму 628 404,10 гривень, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Відповідно до вищезазначеного ТОВ «Унитрейд»не здійснило поставку на користь ТОВ «ТД ПОЖМАШ ЮГ»товару у кількості 919,261 МТ вартістю 1920509,04грн. з урахуванням доплати за товар (2375000,00грн. + 173913,14грн. –628404,10грн. = 1920509,04грн.), що також сторонами не заперечується.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Так, згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 1.1. договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р. та заявкою на перевезення вантажу № 1 від 08.05.2009р. було передбачено постачання товару на протязі травня 2009р.

Разом з цим, договором переведення боргу, який було укладено вже у липні 2009р. (10.07.2009р.), строк постачання відповідачем товару позивачу встановлений не був. Пунктом 5.2. договору переводу боргу було встановлено, що строк дії договору встановлюється з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору до 31.12.2009р. Такий же строк дії договору було встановлено і п. 11.1. договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, відповідач мав виконати свої зобов’язання по постачанню товару у строк до 31.12.2009р., чого останнім здійснено не було. З 01.01.2010р. дія договорів припинилася, але сплачені позивачем на виконання своїх зобов’язань кошти за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р. та договором переведення боргу відповідачем позивачу повернуті не були (доказів не надано).

В силу ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи вищевикладене, припинення дії договору купівлі-продажу та переводу боргу, а також те, що відповідач набув прав та обов’язків боржника за договором № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р., яким були одержані від позивача грошові кошти в оплату товару, який не було поставлено, відповідач зобов’язаний повернути позивачу сплачені ним за товар грошові кошти у сумі 1920509,04грн., де 1 746595,90грн. –вартість оплаченого але не поставленого товару та 173913,14грн. - кошти сплачені за розмитнення товару та його доставці від митниці, який також не було поставлено позивачу.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 1920509,04грн. В решті ж позову щодо стягнення збитків у розмірі 72 762,58 грн. (реальні збитки) та 231 517,3 грн. (упущена вигода), пені у розмірі 28 044,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 55 694,76 грн. та 3 % річних у розмірі 17 363,50 грн., суд вважає за необхідне відмовити, зважаючи на наступне.

Позивач в обґрунтування заподіяння йому збитків посилається на постачання йому товару не належної якості, що призвело до зменшення ціни цього товару та не одержання прибутку від його продажу іншій особі.

Так, як зазначає позивач, 20.07.2009 року, з метою отримання прибутку, ТОВ «ТД ПОЖМАШ ЮГ»з МПП „ЛЕОН” було укладено договір № 341 купівлі-продажу нафтопродуктів. На виконання умов цього договору ТОВ «ТД ПОЖМАШ ЮГ»до МПП «ЛЕОН» було передано товар в кількості 237,632 МТ, який, в свою чергу, був отриманий від ТОВ «Унитрейд».

03.09.2009 року, на адресу ТОВ «ТД ПОЖМАШ ЮГ»була надіслана претензія від МПП «ЛЕОН», в якій було зазначено, що мазут, марки М100, переданий ТОВ „ПОЖМАШ ЮГ” не відповідає нормам ДСТУ 4058 - 2008 за змістом вологи, а також була пред'явлена вимога щодо зміни умов Договору № 341 в частині ціни договору, на що ТОВ «ПОЖМАШ ЮГ»вимушено було погодитися, внаслідок чого вартість переданих МПП «ЛЕОН» 330,739МТ товару склала 555641,52грн., що на 72762,58грн. менше ніж вартість цього товару, за якою була придбана у відповідача –628404,1грн. Первісна ж вартість товару, що була погоджена з МПП «ЛЕОН» складала 859921,4грн., тобто упущена вигода склала 231517,3грн.

На підтвердження постачання товару не належної якості, позивач посилається на претензію МПП «ЛЕОН»від 03.09.2009р. та протокол аналізу, складений 14.08.2009р. Старобешівською ТЕЦ ВАТ „Донбасенерго”, яка була кінцевим покупцем товару.

Між тим, надані позивачем докази поставки неякісного товару не є належними в розумінні ст. 34 ГПК України та умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р.

Так, згідно з п. 6.7. цього договору, у випадку, якщо товар був одержаний не у відповідності з заявленими характеристиками паспорту якості заводу-виготовлювача, покупець зобов’язаний повідомити продавця про це в письмовій формі на протязі 8-ми календарних днів після дати вивантаження товару.

За п. 6.8. договору, претензії повинні відправлятися покупцем продавцю по факсу або електронній пошті. Дата відправки буде вважатися датою пред’явлення претензії. Оригінал претензії відправляється в адрес продавця заказним листом.

Якщо покупець не проінформує продавця на протязі 8-ми календарних днів після одержання товару в письмовій формі з доданням усіх необхідних копій документів, підтверджуючих невідповідність якості товару, дана партія товару визнається сторонами такою, що відповідає якості і будь-які претензії не приймаються.

Відповідно до п. 6.11. договору, зі спливом 8-ми календарних днів, претензії по якості та кількості не приймаються. Претензії заявлені по якоїсь партії товару не є підставою для відмови покупця від приймання та оплати товару по іншим поставкам, здійсненим по договору.

Як вже зазначалось протокол аналізу поставленого відповідачем позивачу товару було складено Старобешівською ТЕЦ ВАТ „Донбасенерго” - 14.08.2009р. Позивач одержав відповідну претензію від МПП «ЛЕОН»- 03.09.2009р., а сам звернувся до відповідача з відповідною претензією за № 1-2509 про відмову від прийняття неякісної продукції, повернення сплачених коштів, відшкодування збитків та сплату пені лише 25.09.2009р., тобто після спливу встановленого договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р. строку заявлення претензій. Також, всупереч п. 6.11. договору, позивач у претензії відмовився від постачання і наступних партій товару.

Отже, враховуючи приписи п.п. 6.7., 6.8., 6.11., не надання позивачем належних доказів постачання позивачем неякісного товару та звернення з претензією з пропуском строку на її заявлення, у позивача були відсутні правові підстави для відмови від прийняття товару та пред’явлення вимоги про повернення сплачених за товар коштів по договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р., якій припинив свою дію лише 01.01.2010р.

Відповідно є безпідставними позовні вимоги позивача про відшкодування збитків у загальному розмірі 304279,88грн., які позивач пов’язує з постачанням товару не належної якості, що не доведено позивачем належними доказами, а також про стягнення інфляційних втрат у розмірі 55 694,76 грн. та 3 % річних у розмірі 17 363,50 грн., які нараховані позивачем за період з 09.10.2009р. по 26.01.2010р. на суму 1920509,04грн., оскільки у зазначений період у відповідача було відсутнє перед позивачем грошове зобов’язання по сплаті зазначених коштів, що унеможливлює застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин.

Також, є безпідставними позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення відповідачем термінів постачання продукції, що передбачено п. 7.3. договору № 01-М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р., за період з 01.01.2010р. по 26.01.10р. у сумі 28 044,69грн., оскільки як вже зазначалось договір переводу боргу не встановлює конкретного строку поставки товару, яка мала бути здійснена у строк до 31.12.2009р. Позивачем же нараховано пеню за прострочення поставки товару після припинення дії договору, тобто за відсутності у відповідача зобов’язання щодо його поставки у січні 2010р. Відповідальність же у вигляді неустойки згідно з ст.ст. 549, 552, 631 ЦК України, застосовується за порушення зобов’язання, яке мало місце під час дії договору.

Окрім того, позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним необхідних дій, встановлених п.п. 4.1.3., 4.1.4. договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 01М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р. При цьому, суд враховує, що заявка від 08.05.2009р. подавалася ним первісному продавцю та передбачала здійснення постачання товару у травні 2009р. Згідно ж з п. 4.1.10 договору купівлі-продажу, продавець розпочинає відвантаження товару за умов виконання покупцем своїх зобов’язань згідно договору та наявності погодженого плану перевезення вантажів. Отже, не постачання відповідачем товару обумовлено і не виконанням позивачем своїх зобов’язань, встановлених договором та відмовою від прийняття товару по договору, що виключає покладення на відповідача відповідальності у вигляді застосування неустойки за не поставлення товару.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача судові витрати, сплачені позивачем за розгляд справи слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітрейд" (49057, м. Дніпропетровськ, вул. Гаражна, д. 51, р/р 26007000086264 в ВАТ «СЕБ Банк», м. Київ, МФО 300175, ЄДРПОУ 30458099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ПОЖМАШ ЮГ" (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, д. 92, оф.159, р/р 26005301071182 в ЗФ ВАТ «ВТБ Банк», МФО 313742, ЄДРПОУ 35802755) основний борг у сумі 1920509,04грн. та судові витрати по сплаті держмита у сумі 19205,09грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 194,70грн., видати наказ.

В решті позову –відмовити.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано 27.09.2010р.