Рішення № 11474059, 28.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.10 р.Справа № 13/176-10 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 320 043, 86 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Яковенко П.А.- представник, довіреність від 28.12.2009р. №83/10

від відповідача : Потеремець Т.І.-представник, довіреність від 04.01.2010р. №157/9

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ (далі –Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства “Виробниче об’єднання Південий машинобудівний завод імені О. М. Макарова”, м. Дніпропетровськ (даілі –Відповідач) про стягнення 5320 043,86 грн. за договором від 29.09.2008 р. №06/08-1797 ТЕ-4 на поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за період поставок з листопада 2008 року по квітень 2009 року, з яких: 3862 889,15 гривень основного боргу, 392 678,13 гривень пені, 824 945,27 гривень інфляційних витрат, 239 531,31 гривень - 3 % річних. Позивач просить також стягнути судові витрати у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на договір №06/08-1797 ТЕ-4 від 29 вересня 2008 року з додатковими угодами 1 та 2, акти приймання передачі від 30 листопада 2008 р., від 31 грудня 2008 р., від 31 січня 2009 р., від 28 лютого 2009 р., від 31 березня 2009 р., від 30 квітня 2009 р.

Відповідач заперечував проти позову, надав суду відзив (а.с. 37-40) в якому просив суд відмовити у задоволення позову в повному обсязі.

Також Відповідач надав суду клопотання про зменшення штрафних санкцій (а.с. 59) та клопотання про розстрочення виконання судового рішення у разі задоволення позову строком на три роки (а.с. 60).

Відповідач надав суду контррозрахунок суми позову (а.с. 73-77) що зробив з свого боку, та надав суду арифметичну звірку штрафних санкцій, де зазначив про помилки Позивача у розрахунку штрафних санкцій (а.с. 103-106).

За клопотанням сторін ухвалою суду від 17.08.2010 р. продовжувався строк розгляду справи до 13.09.2010 р.

За клопотанням сторін ухвалою суду від 07.09.2010 р. продовжувався строк розгляду справи до 27.09.2010 р.

Позивач наполягав на своїх розрахунках суми позову та надав суду письмові пояснення (а.с.126-129) з приводу заперечень Відповідача, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

встановив:

29 вересня 2008 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України»(постачальник) та державним підприємством “Виробниче об’єднання Південий машинобудівний завод імені О. М.Макарова” (покупець) було укладено договір №06/08-1797 ТЕ-4 на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі - Договір).

Згідно умов п. 1.1 договору, постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі зазначеному у статті 2 цього договору.

Також сторони уклали додаткову угоду №1 від 05 листопада 2008 р. та додаткову угоду №2 від 24 грудня 2008 р. до Договору. Строк дії Договору, з урахуванням змін до п. 11.1 Договору викладених у Додатковій угоді № 2, сторони зазначили до 30 квітня 2009 р.

За умови п. 4.4 Договору приймання передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу фактично спожитого газу із зазначенням його ціни та вартості.

Пунктом 6.6 Договору передбачено порядок та строки розрахунків за спожитий газ, та зазначено, що остаточний розрахунок за спожитий газ здійснюється на підставі акту прийому передачі до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 Договору передбачена пеня за несвоєчасне виконання обов’язків передбачених п. 6.1 договору покупцем газу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Пунктом 7.10 Договору сторони погодили, що нарахування постачальником неустойки здійснюється за шість місяців, які передують моменту звернення з претензією або позовом.

Пунктом 9.3 Договору строк позовної давності та стягнення неустойки за Договором встановлюється сторонами тривалістю у три роки.

На виконання умов договору позивач за період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р. передав відповідачу природний газ на загальну суму 13718981,45 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу від 30.11.2008 р., 31.12.2008 р., 31.01.2009 р., 28.02.2009 р., 31.03.2009 р., 30.04.2009 р.

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, здійснивши оплату за отриманий природний газ у сумі 9856092,30 грн.

Згідно акту звірки розрахунків від 18.06.2010 р., станом на 30.04.2010 р. відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 3862889,15 грн.

Відповідно до вимог п. 6.1 договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач надав розрахунок позовних вимог відповідно до якого:

-          сума основного боргу –3862 889,15 гривень,

-          пеня - 392 678,13 гривень,

-          інфляційні витрати - 824 945,27 гривень ,

-          3 % річних - 239 531,31 гривень,

-          всього на суму 5320043,86 грн.

Таки чином, згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, пунктів 7.2, 7.10 договору, позивач нарахував пеню за період з 23.12.2009 р. по 23.06.2010 р. (182 дні) у розмірі 392678,13 грн.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, передбачено що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

В зв’язку з тим, що відповідач не виконав вчасно умови оплати, позивач нарахував на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості інфляційні витрати за період з грудня 2008 р. по березень 2010 р. у розмірі 824945,27 грн., та 3% річних за період з 11.12.2008 р. по 23.06.2010 р. у розмірі 239531,31 грн.

Розглянувши матеріали справи, надані докази та пояснення позивача та клопотання відповідача, суд вважає що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно вимог ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за письмовою домовленістю сторін.

Обсяг, ціна та вартість природного газу поставленого Позивачем та прийнятого Відповідачем підтверджується актами передачі приймання природного від 30 листопада 2008 р., від 31 грудня 2008 р., від 31 січня 2009 р., від 28 лютого 2009 р., від 31 березня 2009р., від 30 квітня 2009 р.

Заявлена позивачем сума основного боргу співпадає із сумою зазначеною Відповідачем у розрахунку наданого суду із письмовим перерахуванням штрафних санкцій Відповідачем, таким чином, сума основного боргу яка підлягає стягненню є обґрунтованою, визнаною обома сторонами, підтверджена матеріалами справи та зібраною судом первинною документацією та складає 3862 899,15 гривень.

На час прийняття рішення у справі відповідач доказів сплати заборгованості перед позивачем не надав.

Проаналізувавши наданий Позивачем розрахунок пені за період з 23.12.09 р. по 23.06.2010 р., суд знаходить обґрунтованим та розмір нарахованої пені складає 392 678,13 гривень. При цьому суд вважає клопотання Відповідача щодо зменшення суми пені обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині зменшені суми пені на 50 відсотків, з огляду на докази та обґрунтування надані Відповідачем. Таким чином, сума пені яка підлягає стягненню складає 196 339,07 грн.

Інфляційні витрати Позивача заявлені у позові за період з грудня 2008 р. по березень 2010 р. складають 824 945,27 грн.

Три відсотки річних за період з 11.12.2008 р. по 23.06.2010 р. арифметично склала 239 531,31 грн. та підлягає стягненню.

Заперечення Відповідача викладені у відзиві, щодо відсутності повноважень особи яка підписала позов, та щодо відсутності виникнення зобов’язань з оплати за спожитий газ спростовуються матеріалами справи, наданими доказами та поясненнями Позивача.

Документи які підтверджують повноваження особи яка підписала позов були перевірені в судовому засіданні, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 10, 14 на звороті.)

Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем належних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню. Одночасно з тих же підстав заперечення відповідача суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. При цьому суд, користуючись правами, наданими йому ст.83 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наявність світової фінансової кризи, тяжкого фінансового становища відповідача внаслідок неналежного фінансування з державного бюджету ; зменшує розмір неустойки ( пені ), що підлягає стягненню з відповідача, до 196 339,07 гривень, та частково задовольняє клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, розстрочивши виконання рішення суду на один 1 рік.

Відповідно до ст.ст. 259, 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1; код ЄДРПОУ 14308368) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1; код ЄДРПОУ 31301827) основний борг у розмірі 3862 889,15 грн. (три мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят дев’ять грн. 15 коп.), пеню - 196 339,07 грн. (сто дев’яносто шість тисяч триста тридцять дев’ять грн. 07 коп.), інфляційні витрат - 824 945,27 грн. (вісімсот двадцять чотири тисячі дев’ятсот сорок п’ять грн. 27 коп.), 3 % річних - 239 531,31 грн. (двісті тридцять дев’ять тисяч п’ятсот тридцять одна грн. 31 коп.), витрати на сплату державного мита - 25 500, 00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу - 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити частково.

Розстрочити виконання судового рішення на 1 рік, з 01.10.2010 року до 01.10.2011 року шляхом сплати кожного місяця по 426 975,40 грн. (чотириста двадцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 40 коп.)

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення підписано -27.09.2010 р.