Рішення № 11473755, 27.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.10р.Справа № 17/62-10(32/8/43-08(32/207-07)) За позовом Приватного підприємства "Прогрес", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 108 020 грн. 67 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Шевченко В.В., довір. б/н від 26.08.09р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2009 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2009 року скасовано, справу №22/238-07 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Приватне підприємство "Прогрес" (надалі - позивач) у червні 2006 року звернулось до господарського суду із позовом у якому, з урахуванням остаточних уточнених позовних вимог внесених заявами від 26.08.10р. та 30.08.10 р., просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" (надалі - відповідач) суму 81371,51 грн. основного боргу, 63662,91 грн. інфляційних втрат, 13797,62 грн., а всього 158832,04 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по договору підряду № 2-09 від 02.09.2004 року.

Між тим, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.09р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.09р. у справі № 32/8/43-08(32/207-07) позов задоволено повністю, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача суму 81371,51 грн. основного боргу, 20945,88 грн. інфляції, 5703,28 грн. 3% річних та судові витрати на підставі ст.ст. 625, 837 Цивільного кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.10р. у справі № 32/8/43-08(32/207-07) названу вище постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду від 21.05.09р. –скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно розпорядження голови господарського суду справу № 32/8/43-08(32/207-07) передано судді Суховарову А.В., внаслідок чого ухвалою від 08.02.10р. зазначену справу прийнято до провадження та присвоєно № 17/62-10(32/8/43-08(32/207-07)).

Також, під час нового розгляду спору по суті, враховуючи обставини та підстави скасування рішень попередніх інстанцій наведених у постанові ВГСУ від 12.01.10р., суд дійшов безумовного висновку, що за наявними у справі матеріалами господарський суд не в змозі визначити питання щодо дійсної вартості наданих підрядних робіт за умовами спірного договору підряду, тому що для роз’яснення цих питань необхідні спеціальні знання. Так, ухвалою від 16.03.10р. у даній справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, а експертів зобов’язано встановити суму заборгованості по укладеним між сторонами договорам № 12/05 від 12.05.03р., № 2/09 від 02.09.04р., № 15/11 від 15.11.04р. станом на початок першого кварталу 2010 року.

20.07.10р. Дніпропетровським НДІСЕ зроблено висновок судово-економічної експертизи № 818/819-10, з урахуванням якого продовжувався розгляд даної справи.

В той же час, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення з боку відповідача зобов’язання щодо необхідності проведення позивачу оплати вартості виконаних робіт на підставі акту форми КБ-2в протягом 5 (п’яти) днів, згідно п. 2 спірного договору.

Відповідач у призначене судове засідання не з’явився, про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, відповідні докази наявні в матеріалах справи.

Однак, у відзиві частково заперечує проти позовних вимог, де посилаючись на акт звірки від 09.08.05р. вважає підтвердженою заборгованість відповідача за спірним договором у сумі 2681,68 грн., тоді як у доповненнях до відзиву на позов вказує, що заборгованість відповідача у сумі заявленого основного боргу документально не підтверджується та нараховані інфляційні та 3% річних безпідставні, тобто позов не визнає та просить відмовити в задоволенні повністю.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

Встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.08р. між ВАТ "Свемон –Дніпро" (замовником) та ПП "Прогрес" (підрядником) було укладено договір підряду № 2-09 (далі - Договір), згідно з умовами якого підрядник на замовлення відповідача у грудні 2004 року виконав останньому підрядні роботи з улаштування приміщень, монтажу пожежної та охоронної сигналізації по об’єкту ВОЛЗ "Вуглик", де згідно акту виконаних робіт форми КБ-2в загальна вартість становить 141303,60 грн., що підтверджується наданими позивачем до справи доказами (довідкою про вартість виконаних підрядних робіт; актом приймання виконаних підрядних робіт, а.с. 10-14, том І), а також не заперечується відповідачем.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі вказаного договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно п. 2 Договору, замовник повинен оплатити вартість виконаних підрядних робіт протягом 5 (п’яти) днів на підставі акту форми КБ-2в.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-          суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-          кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В той же час, судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом спірного часу між сторонами було укладено декілька договорів підряду, адже крім договору № 2-09, зокрема, договір № 15/11 від 15.11.04р. та договір № 12/05 від 12.05.03р., що насамперед і має місце при новому розгляді даного спору.

У зв’язку із чим, а також з метою встановлення реальної заборгованості відповідача за договором № 2-09 перед позивачем, фахівцями Дніпропетровського НДІСЕ проведено судову економічну експертизу, за наслідками чого 20.07.10р. складено експертний висновок за № 818/819-10, який є в матеріалах справи.

Так, за результатами названого вище експертного висновку встановлено, що вартість підрядних робіт по договору № 2-09 від 02.09.04р. виконані позивачем на суму 137064,49 грн., за які відповідачем в свою чергу частково проводились оплати, а саме: 30000,00 грн. 21.09.04р.; 23468,29 грн. 04.02.05р.; 5000,00 грн. 18.02.05р., тому загальний розмір заборгованості складає суму 78596,20 грн., яка замовником в порушення умов п. 2 спірного договору не сплачена.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 цього ж кодексу передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми

Водночас, як вбачається з встановлених обставин експертизи та підтверджується матеріалами справи в акті форми КБ-2в (а.с. 11-14, том І), підписаного сторонами у справі, відсутня календарна дата його підписання, тобто не має можливості встановити належний та відповідний фактичним обставинам момент настання у відповідача зобов’язань по сплаті залишкової вартості виконаних позивачем підрядних робіт.

Проте, суд вважає за доцільне вказати на те, що позивачем 21.03.07р. була направлена в адресу відповідача претензія № 21/03 (а.с. 18, том І), яка була отримана останнім 28.03.07р., про що свідчить поштове повідомлення про отримання кореспонденції (а.с. 20, том І).

Таким чином, господарський суд при здійснені перерахунку остаточно уточненого та нарахованого на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України розміру індексу інфляції та 3%, дотримувався визначених ст. 530 ЦК України положень (дата отримання названої вище вимоги - 28.03.07р. + 7 днів = 04.04.07р.), отже і визнає обґрунтованим перерахований розмір таким, що підлягає примусовому стягненню з відповідача у сумі 51067,86 грн. інфляції за період з квітня 2007 року по квітень 2010 року та у сумі 8074,96 грн. 3% річних за період з 05.04.07р. по 06.09.10р.

Приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, у тому числі пропорційному розподілу підлягають і витрати понесені на проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 7; ЄДРПОУ 23945329) на користь Приватного підприємства "Прогрес" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 4; ЄДРПОУ 32688148) суму 78596,20 грн. (сімдесят вісім тисяч п’ятсот дев’яносто шість грн. 20 коп.) основного боргу, 8074,96 грн. (вісім тисяч сімдесят чотири грн. 96 коп.) 3% річних, 51067,86 грн. (п’ятдесят одна тисяча шістдесят сім грн. 86 коп.) індексу інфляції, 1377,39 грн. (одна тисяча триста сімдесят сім грн. 39 коп.) державного мита, 102,33 грн. (сто дві грн. 33 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Прогрес" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 4; ЄДРПОУ 32688148) на користь Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 7; ЄДРПОУ 23945329) суму 1 218,79 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 79 коп.) витрат по відшкодуванню проведеної судової економічної експертизи.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –____