Ухвала суду № 114729984, 06.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 листопада 2023 року № 640/14308/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Мельник Т.М., за участю представника позивача та представника відповідача - ДПС України, розглянувши в місті Києві в судовому засіданні клопотання представника ДПС України про здійснення розгляду справи за участі представника ДПС України в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ" до ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ" з позовом до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/14308/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10 липня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/14308/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

10 липня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 дану позовну заяву прийнято до свого провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 клопотання представника позивача про об`єдання справ в одне провадження задоволено. Адміністративні справи № 640/14308/22 та № 640/14488/22, - об`єднано для спільного розгляду в об`єднаному провадженні у справі - № 640/14308/22. Адміністративну справу №640/14488/22 приєднано до матеріалів адміністративної справи № 640/14308/22.

Представником відповідача - ДПС України подано відзив на позовну заяву в якому останній просив здійснити розгляд справи за участі представника ДПС України.

В судовому засіданні 06.11.2023 представник позивача заперечував, щодо задоволення клопотання. Представник відповідача ДПС України просив клопотання задовольнити. Представник ГУ ДПС у м. Києві в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином, жодних заяви чи клопотання до суду не надав.

По суті заявленого клопотання суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ч. 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 листопада 2006 року (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND), суд вказав на те, що: «Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...».

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача - ДПС України на те, що дана справа має резонансний характер, оскільки останнім не було надано до суду належних, об`єктивних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, при цьому, це основний аргумент, на який посилається представник відповідача, для переходу розгляду справи в загальне провадження.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача - ДПС України про проведення судового засідання з повідомлення (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Представник відповідача - ДПС України у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що представником відповідача - ДПС України взагалі не було надано будь-яких належних та об`єктивних доказів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В той же час, суд звертає увагу, що в разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність такого переходу, будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, відповідач - ДПС України не позбавлений можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Дослідивши клопотання представника ДПС УКраїни, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, а також враховуючи, що в Україні уведено воєнний стан, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та дійшов висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Керуючись положеннями статей 241, 243, 248, 258, 262 КАС України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ДПС України про здійснення розгляду справи за участі представника ДПС України - відмовити.

Подальший розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лиска І.Г.