Ухвала суду № 114727684, 30.10.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/24707/23

Провадження № 2/760/10740/23

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

30 жовтня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Разборн-Адв», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироненко Олена Федорівна, ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал товариства та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Представник АТ «Райффайзен Банк» - адвокат Хуторянець О.В. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Разборн-Адв», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф., ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов А.В., в якому просить

- визнати недійсним рішення №2/2020 загальних зборів учасників ТОВ «Разборн-Адв» від 10.06.2020 року, підписи на рішенні нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф. 10.06.2020 року за реєстром №582, 583, 584, в частині рішення ОСОБА_1 щодо додаткового внеску в не грошовій формі у вигляді нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним акт приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал ТОВ «Разборн-Адв» у не грошовій формі від 11.06.2020 року, укладений між ТОВ «Разборн-Адв» та ОСОБА_1 , підписи на акті нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф. 11 червня 2020 року за реєстром №594, 595.;

- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52797152 від 23.06.2020 року, номер відомостей про речове право: 37012596, дата державної реєстрації: 22.06.2020 року;

- стягнути з ТОВ «Разборн-Адв» та ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» сплачений судовий збір в розмірі 5368 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на наступне.

Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у параграфі 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до вимог ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, просить визнати недійсним рішення №2/2020 загальних зборів учасників ТОВ «Разборн-Адв» від 10.06.2020 року в частині рішення ОСОБА_1 щодо додаткового внеску в не грошовій формі у вигляді нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , а також визнати недійсним акт приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал ТОВ «Разборн-Адв» у не грошовій формі від 11.06.2020 року, укладений між ТОВ «Разборн-Адв» та ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі статтею 80 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Згідно з частинами першою та другою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Отже, спір про визнання недійсним рішення вищого органу господарського товариства - ТОВ «Разборн-Адв» щодо корпоративних прав ОСОБА_1 належить до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору.

Враховуючи викладене, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Одночасно суд роз`яснює позивачеві його право звернутись з відповідною вимогою в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 2, 19, 255, 256, 258-260, 353-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Разборн-Адв», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироненко Олена Федорівна, ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал товариства та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо або через відповідний суд до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова