Рішення № 114720441, 06.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2023Справа № 910/12967/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 39816845)

до Товариства з обмеженою відповідальності «Онур Конструкціон Інтернешнл» (вул. Саперно-Слобідська, буд. 22, літ. А, нежитлове приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 309, м. Київ, 03028; ідентифікаційний код 32851616)

про стягнення 19 256, 14 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулась Державна служба України з безпеки на транспорті (далі за текстом - Укртрансбезпека, Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності «Онур Конструкціон Інтернешнл» (далі за текстом - ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», Відповідач) про стягнення 19 256, 14 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що в ході рейдової перевірки на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зупинено транспортний засіб марки MAN, TGX 26.440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки OZTURK, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Після проведення габаритно-вагового контролю вказаного вище транспортного засобу разом з напівпричепом виявлено перевищення нормативно вагових параметрів у зв`язку з чим Позивачем нараховано Відповідачу плату за проїзд великогабаритного транспортного засобу в розмірі 582, 33 євро, що еквівалентно 19 256, 14 грн та відповідно прийнято постанову про застосування до Відповідача адміністративно-господарського штрафу № 220614 від 03.11.2020 в розмірі 17 000 грн.

Станом на дату звернення до суду з позовом Позивачем плату не сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 позовну заяву залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу Відповідача.

01.09.2023 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 06.09.2023 направлялася на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача поштовим повідомленням № 0105494865846, яке згідно трекінгу з сайту АТ «Укрпошта» отримано Відповідачем 13.09.2023.

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/12967/23 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, 14.09.2020 на підставі направлення на рейдову перевірку № 012011 від 14.09.2020 на 417 км а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки зупинено транспортний засіб марки MAN, TGX 26.440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки OZTURK, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу транспортний засіб марки MAN, TGX 26.440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належить ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», напівпричеп марки OZTURK, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить Представництву «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат».

Працівниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, TGX 26.440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки OZTURK, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на строєнну вісь складало 24.620 т при допустимих 22,000 т, фактичне навантаження на загальну масу склало 45,360 т, при допустимих 40,00 т, що підтверджується копією талона про зважування від 14.09.2020.

Зважування проводилося на повіреному засобі вимірювальної техніки згідно свідоцтва № П33М874505820 від 22.04.2020.

За результатами перевірки складено довідку № 0007308 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.09.2020, акт № 00232267 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14.09.2020, а ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 582,33 евро, що еквівалентно 19 256,14 грн (курс НБУ станом на 14.09.2020 за 1 евро = 33,0674), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0023267 від 14.09.2020.

Позивач звертався до Відповідача із повідомлення № 72085/37/24-20 від 21.09.2020 про необхідність здійснити оплату нарахованої плати за проїзд у строк до 14.10.2022.

Вказане повідомлення отримано Відповідачем 24.09.2020 згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102228098832.

Докази зворотного матеріали справи не містять.

За вказане порушення прийнято постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 220614 від 03.11.2020.

Зазначені вище дії працівників Управління Укртрансбезпеки у Харківській області щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд Відповідачем не оскаржувались.

З огляду на те, що Відповідачем в добровільному порядку не сплачено нараховану плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем нарахованої плати в зазначеному розмірі, а також не містить заперечень по суті заявлених позовних вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Положеннями статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

Постановою КМУ від 27.06.2007 № 879 визначено Порядок здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі за текстом - Порядок №879).

Порядком № 879 визначається механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 879 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 4 Порядку №879).

Згідно пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 (далі за текстом - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

У свою чергу положенням пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 закріплено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують встановлені даним пунктом максимальних значень.

Як зазначається у частині 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та згідно пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил № 30 слідує, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Як встановлено судом вище, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області 14.09.2020 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, TGX 26.440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки OZTURK, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на строєнну вісь складало 24.620 т при допустимих 22,000 т, фактичне навантаження на загальну масу склало 45,360 т, при допустимих 40,00 т.

Пунктом 30 Порядку № 879 визначено формулу для розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яка справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В.

Крім того, Позивач звертає увагу на положення пункту 31 Порядку № 879 (в рекції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким закріплено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Так, пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту.

Пунктом 311 Порядку № 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

- до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

- більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Дослідивши доданий до позову розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0023267 від 14.09.2020 суд дійшов висновку, що останній проведений відповідно до затвердженої формули пунктом 31 Порядку № 879, а обрахований таким чином розмір плати за проїзд становить П = (0,20+0,57+0) х 412 х 3 (коефіцієнт) = 582, 33 євро є вірним.

Пунктами 26 та 27 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 14.09.2020, курс гривні до євро складав 33, 0674 грн., а тому загальний розмір плати за проїзд, нарахованої Відповідачу становить 19 256, 14 грн, який станом на дату винесення рішення не сплачено, що є підставою для його стягнення до державного бюджету.

При цьому судом враховано, що матеріали справи не містять доказів повідомлення Відповідачем про сплату ним зазначених коштів та повідомлення про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

За таких обставин, враховуючи що Відповідачем не надано документів, які б підтверджували право Відповідача на рух дорогами загального користування з перевищенням нормативно вагових параметрів, позов підлягає задоволенню.

Суд погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві, що визначена плата за проїзд, не сплачена перевізником у встановлені чинним законодавством строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих до матеріалів справи доказів, з огляду на відсутність доказів належної сплати Відповідачем нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Онур Конструкціон Інтернешнл» (вул. Саперно-Слобідська, буд. 22, літ. А, нежитлове приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 309, м. Київ, 03028; ідентифікаційний код 32851616) на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 19 256 (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн 14 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Онур Конструкціон Інтернешнл» (вул. Саперно-Слобідська, буд. 22, літ. А, нежитлове приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 309, м. Київ, 03028; ідентифікаційний код 32851616) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 39816845) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 06.11.2023

Суддя Антон ПУКАС