Рішення № 114714459, 06.11.2023, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1312/23

Провадження № 2/390/612/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі Міхневич А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 464283571 у розмірі 36957,75 грн та за кредитним договором № 3597500313/624121 в розмірі 15940,00 грн, а всього на загальну суму 52897,75 грн та судових витрат у справі.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 464283571, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (п.4.2. договору). Відповідно до реєстру боржників № 127 від 29.03.2021 до договору факторингу № 28/111-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за цим договором. 20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 464283571 у розмірі 36957,75 грн, з яких: 11499,90 грн заборгованість за основним боргом; 25457,85 грн заборгованість за відсотками. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме з 21.10.2022 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 , у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 464283571 у розмірі 36957,75 грн.

Крім того, 28 січня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» то ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3597500313/624121. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п.7 кредитного договору. 21.01.2022 між ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 21012022, відповідно до умов якого ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до реєстру боржників від 21.01.2022 до договору факторингу № 21012022 від 21.01.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3597500313/624121 в розмірі 15940,00 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за основним боргом; 11940,00 грн заборгованість за відсотками. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме з 21.01.2022 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 , у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3597500313/624121 у розмірі 15940,00 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами у загальному розмірі 52897,75 грн та судові витрати по справі в сумі 2684,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. 13.09.2023 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

11.10.2023 до початку розгляду справи по суті від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов визнає в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 26.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 464283571, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на умовах строковості, зворотності, платності в сумі 4000,00 грн, строком на 30 днів (з можливістю продовження строку), а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором, додатках до нього та Правил надання грошових коштів у позику. За користування кредитом позичальник сплачує проценти щоденно за дисконтною процентною ставкою 622,20 % річних, що становить 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування ним, тощо.

Договір та додатки до нього (Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту) підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.9, 10-12 на звороті).

20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022 (а.с.13-14).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 позивач набув право вимоги заборгованості по кредитному договору № 464283571, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості за основною сумою боргу 11499,90 грн, сума заборгованості за відсотками 25457,85 грн, загальна сума заборгованості 36957,75 грн (а.с.15).

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 21.10.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. А тому, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору, на момент подання позову останній має непогашену заборгованість перед позивачем у розмірі 36957,75 грн, з яких: 11499,90 грн заборгованість за основним боргом; 25457,85 грн заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 464283571 від 26.12.2020 за період з 21.10.2022 по 30.06.2023 (а.с.16).

Заборгованість за цим кредитним договором відповідачем до теперішнього часу не погашена.

Також, 28.01.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3597500313/624121, відповідно до якого банк надає позичальнику фінансовий кредит в сумі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 26.02.2021, а за користування кредитом позичальник сплачує 894,25 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,45 % на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Договір та додатки до нього (Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту) підписано електронним підписом позичальника R87532 (а.с.21-22, 23).

21.01.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21012022 (а.с.24-26).

На виконання вказаного договору факторингу між сторонами 21.01.2022 підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (а.с.27).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №21012022 від 21.01.2022 позивач набув право вимоги заборгованості по кредитному договору № 3597500313/624121, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості за основною сумою боргу 4000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 11940,00 грн, сума заборгованості разом 15940,00 грн (а.с.28).

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 21.01.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. А тому, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору, на момент подання позову останній має непогашену заборгованість перед позивачем у розмірі 15940,00 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за основним боргом; 11940,00 грн заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 3597500313/624121 від 28.01.2021 за період з 21.01.2022 по 30.06.2023 (а.с.29).

Заборгованість за цим кредитним договором відповідачем до теперішнього часу не погашена.

Відповідно до п.6 ч.1ст.3 ЦК Україниоднією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи невчиненням нею процесуальних дій.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови оппонента.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважаєтьсявчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Зі змісту статтей 1046, 1047 ЦК України випливає, що договір позики за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію».

Електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 3 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частина 5ст.11ЗУ «Проелектронну комерцію»передбачає,що пропозиціяукласти електроннийдоговір (оферта)може включатиумови,що містятьсяв іншомуелектронному документі,шляхом перенаправлення(відсилання)до нього. Особі,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір(оферта),має надаватисябезперешкодний доступдо електроннихдокументів,що включаютьумови договору,шляхом перенаправлення(відсилання)до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 6ст.11ЗУ «Проелектронну комерцію»відповідь особи,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір,про їїприйняття (акцепт)може бутинадана шляхом: надсиланняелектронного повідомленняособі,яка зробилапропозицію укластиелектронний договір,підписаного впорядку,передбаченомустаттею 12цьогоЗакону; заповненняформуляра заяви(форми)про прийняттятакої пропозиціїв електроннійформі,що підписуєтьсяв порядку,передбаченомустаттею 12цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України"Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, суд вважає, що між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , та між ТОВ «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, оскільки кредитні договори було укладено та підписано в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію», сторонами узгоджено питання щодо розміру відсотків, які підлягають стягненню у разі неповернення боргу у строк дії договору.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

У ч.1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно дост.512ЦК Україникредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок: 1)передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги); 2)правонаступництва; 3)виконання обов`язкуборжника поручителемабо заставодавцем(майновимпоручителем); 4)виконання обов`язкуборжника третьоюособою. Кредитору зобов`язанніможе бутизамінений такожв іншихвипадках,встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Тлумачення ч.1 ст. 512ЦКУкраїни дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); б) дарування (ч.2 ст. 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частина 1 ст.516 ЦК України передбачає, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що укладені між сторонами договори відповідають вимогам чинного на той час законодавства та вільному волевиявленню сторін, під час укладення договорів кредиту ОСОБА_1 був ознайомлений з їх умовами, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договорів електронним підписом, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Висновок суду ґрунтується на тому, що відповідачем порушені умови договорів, в результаті чого утворилась заборгованість.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб і може бути прийнято судом.

В ч.1 ст.141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тому суд вважає, що позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , тобто 1342,00 грн, а також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1342,00 грн.

Такий висновок суду узгоджується із нормами, передбаченими ст. ст.141, 142 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 207, 512, 514, 516, 526, 549, 551, 611, 625, 626,628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 142, 206, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 52897 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто сім) грн 75 (сімдесят п`ять) к., а саме: за кредитним договором № 464283571 у розмірі 36957,75 грн, з яких: 11499,90 грн заборгованість за основним боргом; 25457,85 грн заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 3597500313/624121 в розмірі 15940,00 грн, з яких: 4000, 00 грн заборгованість за основним боргом; 11940, 00 грн заборгованість за відсотками, та судові витрати по справі в розмірі 1342 (тисяча триста сорок дві) грн 00 к..

Повернути ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 1342 (тисяча триста сорок дві) грн 00 к., перераховані за платіжною інструкцією № 39731 від 04 липня 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄРДПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у AT «ТАСкомбанк»;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області О.О.Квітка