Вирок № 11471084, 30.09.2010, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1- 178/10 р

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року Лебединський районний суд

Сумської області

В складі : судді Подопригора Л.І.

при секретарі Єрмаковій Н.І.

з участю прокурора Гладкова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимий 21.09.1993 року за ст.ст.85 ч.3, 46-1 КК України ( в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою на 1 рік; 11.11.1999 року за ст.ст. 81 ч. 3, 45 КК України ( в редакції 1960) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України вважався судимий умовно з іспитовим строком 2 роки та 680 грн. штрафу; 08.06.2001 року за ст.ст. 141 ч.2, 43 КК України до 3 років позбавлення волі , на підставі ст. 43 частково приєднано не відбуте покарання по вироку суду від 11.11.199 року до відбуття покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та 680 грн. штрафу; 06.11.2007 року за ст.ст. 186 ч.3, 69 КК України ( в редакції 2001р.) до 2 років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 18.11.1996 року за ст.ст. 229-6 ч.2, 46-1 КК України( в редакції 1960р.) до 2 років позбавлення волі на підставі ст.46-1 КК України виконання вироку було відкладено на 2 роки; 31.10.1997 року за ст.ст. 229-6 ч.2, 43 КК України ( в редакції 1960р.) до 2 років позбавлення волі , на підставі ст. 43 КК України частково було приєднано покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком суду від 18.11.1996р. до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 06.02.2001 року за ст.ст.101 ч.1, 206 ч.3, 42 КК України ( в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 22.09.2004 р. за ст.ст. 307 ч.2, 71 ч.1 КК України ( в редакції 2001 р.) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, відповідно ст.71ч.1 КК України частково приєднано не відбуте покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком суду від 06.02.2001 року до 2 років позбавлення волі,

за ч. 1 ст.121, ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 27.09.2000року за ст.ст. 81 ч.3, 46-1 КК України( в редакції 1960р.) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України виконання вироку відкладено на 2 роки та штраф 680 грн.; 27.12.2001 року за ст.ст. 141 ч.2, 43 КК України 9 в редакції 1960)до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.43 КК України частково приєднано покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі та штрафу 680 грн. за вироком суду від 27.09.2000 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі та 680 грн. штрафу ,

за ч.2 ст.185 КК України ,-

В с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_1 07.05.2010 року об 11 годині діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення та вчинення крадіжки чужого майна, умисно, таємно від оточуючих пройшов на не охороняєму, частково огороджену територію складських приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_4, звідки за допомогою візка скоїв крадіжку металевого листа заліза розміром 50 х 100 см., товщиною 5 мм., загальною вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 118 від 15.06.2010 р. - 180 грн., чим завдав ОСОБА_4 майнову шкоду. Викраденим розпорядився на власний розсуд .

15.05.2010 року о 8 години підсудні ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення та вчинення крадіжки чужого майна, таємно від оточуючих діючи погоджено та разом пройшли на не охороняєму, частково огороджену територію складських приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_4, звідки повторно викрали металевий лист розміром 100 х 100 см., товщиною 5 мм., загальною вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 118 від 15.06.2010 р. - 250 гривен, чим завдали ОСОБА_4 майнової шкоди. Викраденим розпорядилися на власний розсуд .

16.05.2010 року о 10 години підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, повторно, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення та вчинення крадіжки чужого майна, таємно від оточуючих діючи погоджено та разом пройшли на не охороняєму, частково огороджену територію складських приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_4, звідки викрали металеву драбину, виготовлену з металевих труб загальною довжиною 9 м., діаметром 32 мм. та арматури загальною довжиною 7,5 м., діаметром 10мм., вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 118 від 15.06.2010 р. - 251 гривен, чим завдали ОСОБА_4 майнової шкоди. Викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Крім того, 23 липня 2010 року о 22 годині підсудний ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного спяніння в подвірї господарства по місцю проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_3, після вживання алкоголю, на грунті неприязних стосунків, що виникли внаслідок сварки, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_5 три удари кулаками рук в область голови та обличчя, від чого останній впав на бетонну поверхню подвіря, після чого підсудний наніс потерпілому ще три удари кулаками рук в область голови, та удар пяткою лівої ноги в живіт під грудну клітину, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 202 від 13.08.2010 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя. В подальшому ОСОБА_2 помітивши, що при падінні потерпілого у останнього з кишені випав мобільний телефон, яким вирішив заволодіти. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне збагачення та заволодіння чужим майно ОСОБА_2 одразу, умисно, повторно, за відсутністю громадян, які б могли бачити його злочинні дії, викрав належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Nokia N73» вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи №182 від 03.08.2010 р. - 600 грн., чим завдав потерпілому майнової шкоди. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і пояснив, що 07.05.2010 року близько 11 години перебуваючи на території складських приміщень, а саме де раніше знаходилася склади ПП ОСОБА_4, яка була огороджена частково помітив, що під одними із дверей складу, два металевих листа, які вирішив викрасти. Один металевий лист заховав його неподалік від складу в траву, інший спробував віднести на пункт прийому металобрухту, але лист був важким і він взявши у своєї знайомої ОСОБА_6 візок, повернувся і завантавижши лист на візок відвіз його на пункт здачі металу, де продав, а виручені кошти витратив на власні потреби. З вартістю викраденого згоден.

15.05.2010 року близько 8 години він зустрівся разом зі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і запропонував їм підти викрасти металевий лист з території складських приміщень. Вони погодилися. Всі разом пішли на територію складських приміщень, що по вул.. Залізнична і викрали металевий лист, який він раніше сховав у траві, та здали його на пункт прийому металу. Отримані кошти від продажу розподілили між собою. З вартістю викраденого він згоден.

16.05.2010 року близько 10 години разом з ОСОБА_2 З метою викрадення металевої драбини вони прийшли територію складських приміщень ОСОБА_4, де від естакади викрали металеву драбину, виготовлену з металевих труб та арматури та перенесли її на пункт прийому металобрухту, де продали. Виручені кошти поділили між собою. Отримані гроші він витратив на власні потреби. З вартістю викраденого згоден. У скоєному щиро розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та пояснив, що 15.05.2010 року близько 8 години він з братом зустрівся з ОСОБА_1 і останній запропонував викрасти лист металевий з території складських приміщень, яке належить ОСОБА_4, на АДРЕСА_4. Вони погодились і всі разом пішли до складського приміщення, де викрали металевий лист, що лежав у траві та здали його на пункт прийому металу. Гроші отримані за даний металевий лист поділили між собою та витратили їх на власні потреби.

16.05.2010 року близько 10 години вони знову зустрілися з ОСОБА_1 і в розмові домовилися викрасти металеву драбину, яку бачили на території складу, де напередодні викрадали лист заліза. Прийшовши на місце вони викрали від естакади металеву драбину, яку віднесли та здали на пункт прийому металу. Отримані гроші поділили між собою.

23.07.2010 р. о 21 годині 30 хвилин він зустрівся з ОСОБА_1 і разом з ним ми пішли до магазину «Бриз», що по вул.Вокзальна в м.Лебедин, щоб купити пляшку пива. Біля магазину вони зустріли знайомого ОСОБА_1 ОСОБА_5 і останній запропонував купити горілки та піти до нього додому, щоб там випити. Вони погодились Купивши пляшку горілки прийшли на АДРЕСА_3, де розпили спиртне. Пот ім. він поччув, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 почалася сварка під час якої ОСОБА_5 наніс декілька ударів по голові ОСОБА_1. Він підбіг до них і став між ними та почав заспокоювати ОСОБА_5, але той наніс йому два удари руками в щелепу і один раз в грудну клітину. Після чого він також почав бити ОСОБА_5 і наніс йому два чи три удари в голову кулаками рук від чого той упав на спину, на тротуарну плитку, що в подвірї його господарства і ще два чи три рази вдарив його кулаками рук по обличчю, а потім наніс один удар пяткою лівої ноги в область грудей та живота. Потім підбіг ОСОБА_1 і відтягнув його від ОСОБА_5 В той час він побачив на тротуарній плитці мобільний телефон марки «Нокія» чорного кольору, який, як він бачив, випав з кармана потерпілого, коли той упав. Непомітно від ОСОБА_5 та ОСОБА_1 він забрав той телефон, поклав собі в кишеню. Разом з ОСОБА_1 залишили господарство потерпілого. Про те, що він викрав телефон ОСОБА_1 не говорив. Свою вину у вчиненому визнає повністю, щиро розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою визнав повністю та пояснив, що 15.05.2010 року близько 8 години він з братом зустрівся з ОСОБА_1 і останній запропонував викрасти лист металевий з території складських приміщень, яке належить ОСОБА_4, на АДРЕСА_4. Вони погодились і всі разом пішли до складського приміщення, де викрали металевий лист, що лежав у траві та здали його на пункт прийому металу. Гроші отримані за даний металевий лист поділили між собою та витратили їх на власні потреби.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудних дійшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України так як він скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Також дії підсудного ОСОБА_2 суд також кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначені покарання підсудному ОСОБА_1суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинення злочину особою, що раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, а також те, що підсудний вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, його характеристику, відсутність тяжких наслідків від злочину, добровільне відшкодування збитків.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі, але дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, вважає можливим, застосувавши ст.. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

При призначені покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинення злочину особою, що раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, а також те, що підсудний вину свою визнав повністю.

Враховуючи наявність обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, а саме те, що підсудний вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, його характеристику, думку потерпілого, добровільне відшкодування збитків по фактам крадіжок, суд вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі, але призначаючи покарання за злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, застосувати ст. 69 КК України, визначити його нижче від найнижчої межі, встановленого санкцією статті за цей злочин, оскільки саме таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним залишити тримання під вартою.

При призначені покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинення злочину особою, що раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, а також те, що підсудний вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, його характеристику, відсутність тяжких наслідків від злочину, добровільне відшкодування збитків.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі, але дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, вважає можливим, застосувавши ст.. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого до підсудного ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 1513,64 грн., суд вважає підлягає задоволенню. В судовому засіданні було встановлено, що внаслідок неправомірних дій підсудного потерпілий потребував тривалого лікування, на що були витрачені кошти . Позов визнаний підсудним. Відповідно до вимог ст.. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов потерпілого до підсудного ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 гривень суд вважає підлягає задоволенню. В судовому засіданні було встановлено, що внаслідок неправомірних дій підсудного потерпілому спричинені моральні переживання у звязку з ушкодженням здоровя, тривалістю страждань, порушенням нормального циклу життя. Враховуючи всі обставини, вимоги ст.. 1167 ЦК України, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, визнання розміру шкоди підсудним, суд визначає розмір стягнення цієї шкоди в сумі визначеній потерпілим.

Цивільний позов прокурора району в інтересах держави в особі фінансового відділу Лебединської райдержадміністрації до підсудного ОСОБА_2 про відшкодування витрат понесених державою на стаціонарне лікування потерпілого суд вважає підлягає до задоволення. В судовому засіданні було встановлено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Лебединської центральної районної лікарні з 25 липня по 05 серпня 2010 року(11 ліжкоднів) і на його лікування були витрачені державні кошти в розмірі 2079 грн. 78 коп. Відповідно до вимог ст.1206 ЦК України особа , яка вчинила злочин, зобов”язана відшкодувати витрати, витрачені закладом охорони здоров”я на лікування потерпілого від цього злочину.

Понесені судові витрати по справі суд вважає необхідним стягнути з підсудного ОСОБА_1 по проведенню товарознавчої експертизи в сумі 187,80 грн., з підсудного ОСОБА_2 по проведенню товарознавчої експертизи в сумі 258 грн., дактилоскопічної 515,52 грн., а всього 773,52 грн.; з підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 в долевому порядку по проведенню товарознавчої експертизи в сумі 258 грн., дактилоскопічної експертизи 515, 52 грн.

Речові докази по справі два паперові конверти з відбитками слідів рук, паперовий конверт зі змивом речовини бурого кольору, паперовий конверт з контрольним змивом з тротуарної плитки, паперовий конверт з пластиліновим сліпком сліду знаряддя зламу, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України в Сумській області, суд вважає необхідним знищити, оскільки цінностей вони собою не являють; джинсові брюки та футболку, належні потерпілому ОСОБА_5, що зберігаються там же, суд вважає необхідним повернути ОСОБА_5 за належністю, мобільний телефон « Нокія», що зберігається у потерпілого ОСОБА_5, суд вважає необхідним йому повернути за належністю; візок, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, суд вважає необхідним їй повернути на належністю.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 299, 323-324 КПК України,-

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання по цьому закону, у вигляді позбавлення волі строком на два роки. Застосувавши ст.. 75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 2 ст. 185 ч 2 КК україни та призначити покарання:

За ч. 1 ст. 121 КК України, примінивши ст.. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на три роки;

За ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки;

На підставі ст.. 70 ч 1 КК України, за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на ТРИ роки.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою.

Міру покарання рахувати з 29 липня 2010 року.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання по цьому закону, у вигляді позбавлення волі строком на один рік. Застосувавши ст.. 75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на відшкодування майнової шкоди 1513,64 грн., на відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Лебединськой районної державної адміністрації р\р 31417544700214 ОКПО 23636456 МФО 837013 КБК 24060300 « Інші надходження» в ГУДКУ в Сумській області 2079,78 грн., витрачених державою на лікування потерпілого.

Стягнути на користь Науково- дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100 на рахунок 31256272210011 , банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013 понесені судові витрати по справі з засудженого ОСОБА_1 по проведенню товарознавчої експертизи в сумі 187,80 грн., з засудженого ОСОБА_2 по проведенню товарознавчої експертизи в сумі 258 грн., дактилоскопічної 515,52 грн., а всього 773,52 грн.; з засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 в долевому порядку по проведенню товарознавчої експертизи в сумі 258 грн., дактилоскопічної експертизи 515, 52 грн., всього 773,52 грн., тобто по 257,86 грн.

Речові докази два паперові конверти з відбитками слідів рук, паперовий конверт зі змивом речовини бурого кольору, паперовий конверт з контрольним змивом з тротуарної плитки, паперовий конверт з пластиліновим сліпком сліду знаряддя зламу, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України в Сумській області, знищити; джинсові брюки та футболку, належні потерпілому ОСОБА_5, що зберігаються там же, повернути ОСОБА_5 за належністю, мобільний телефон « Нокія», що зберігається у потерпілого ОСОБА_5, вважати повернутим за належністю; візок, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, вважати повернутим на належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту оголошення, а засудженим ОСОБА_2 з часу вручення копії вироку через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя