Ухвала суду № 114695468, 03.11.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4194/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, за участі секретаря судового засідання Адамчук Т.М. розглянув заяву про відстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задоволено. Зокрема, визнано протиправними дії Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; зобов`язано Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (а.с.57-62).

Зазначене вище рішення суду набрало законної сили 21.10.2023 року.

Завідувачем СЮЗ УДМС у Кіровоградській області, на стадії виконання судового рішення, до суду подано заяву, що зареєстрована канцелярією суду 24.10.2023 року, у якій просить суд відстрочити виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року у справі №340/4194/23 до закінчення дії воєнного стану на території України.

Так, представник відповідача в заяві про відстрочення виконання судового рішення зазначає, що підставою для звернення із вказаною заявою стало введення на території України воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022). З метою запобігання викраденню і використанню у злочинних цілях бланків паспортів громадянина України, що знаходились на зберіганні в УДМС, а також їх захопленню особами, що можуть їх використати для нанесення шкоди національній безпеці України, вказані бланки для забезпечення їх централізованого і надійного зберігання евакуйовані за межі Кіровоградської області.

Ухвалою від 24.10.2023 року заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2023 року об 14 год. 00 хв. (а.с.73).

Позивачка заперечила проти вказаної заяви відповідача, подавши суду відповідні письмові заперечення.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено частиною 4 статті 229 КАС України.

Розглянувши заяву представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов до таких висновків.

Стаття 124 Конституції України і стаття 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частинами 4, 5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд зобов`язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку - заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами, як це встановлено статями 72, 77 КАС України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд убачає, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Про введення воєнного стану від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено: з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб (Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022); з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб (Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022); з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022); з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022); з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 07.11.2022 №757/2022); з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 06.02.2023 №58/2023); з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 01.05.2023 №254/2023); з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 26.07.2023 №451/2023).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

Відповідно до частини 1, 2 статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Згідно статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Згідно частини 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Отже, окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень в умовах воєнного стану встановлюються законом.

Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не встановлені жодні обмеження щодо видачі паспорта громадянина України під час воєнного стану.

Тому, запровадження воєнного стану не може слугувати підставою для обмеження права позивача на отримання документа, що посвідчує його особу - паспорта громадянина України у формі книжечки, більш того - право на отримання якого встановлене рішенням суду.

Об`єктивною та загальновідомою обставиною є факт відсутності бойових дій з 24.02.2022 року по сьогоднішній день на території Кіровоградської області.

22.03.2022 р. Державною міграційною службою України прийнято наказ №57 "Про передачу бланків паспорта громадянина України зразка 1994 року з балансу територіальних органів на баланс та книг обліку надходження і витрачання бланків паспортів" відповідно до п.1 якого, наказано передати з балансів територіальних органів ДМС на баланс залишки бланків паспорта громадянина України зразка 1994 року згідно актів приймання-передачі/накладних (вимог), сформованих відповідними територіальними органами.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 наказу №57 начальникам ГУ ДМС, УДМС в областях, ЦМУ, ДМС у м. Києві та Київській області наказано забезпечити до 25.03.2022 в установленому законодавством порядку передачу бланків паспорта громадянина України зразка 1994 року з балансу підпорядкованого територіального органу ДМС на баланс згідно актів приймання-передачі/накладних (вимог), сформованих відповідними територіальними органами.

Разом з тим, заявником не надано доказів (актів приймання-передачі/накладних (вимог), тощо) того, що дійсно бланки паспортів громадянина України, що знаходились на зберіганні в УДМС, були евакуйовані за межі Кіровоградської області.

Також судом враховується і те, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно підпункту 10 пункту 4 цього Положення ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення ДМС з метою організації своєї діяльності надає територіальним органам та територіальним підрозділам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності.

Окрім того, заявником не надано доказів відмови ДМС України у наданні методичної та практичної допомоги щодо організації виконання своїх безпосередніх функцій з метою виконання рішення суду у цій справі, яке набрало законної сили.

Відповідно, заявник (відповідач) не позбавлений можливості сформувати запит на отримання бланку паспорту з метою виконання даного судового рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, у спірному випадку обставини перенаправлення бланків паспортів та посилання на неможливість його видачі особі беззаперечно порушують необхідних баланс між діями суб`єкта владних повноважень та наслідками таких дій для такої особи, а саме - позбавлення її права легітимної ідентифікації задля реалізації своїх безпосередніх прав, як то, права на здобуття освіти, права на працю, тощо, безпосередньою умовою для реалізації яких є посвідчення особи, встановлене законом, яким, в у такому виключному випадку, є паспорт громадянина України.

Суд зауважує, що чинне законодавство, і рішення суду визначає беззаперечне право особи на отримання паспорта громадянина України. Особиста ж ініціатива органу суб`єкта владних повноважень, яким у даному випадку є Державна міграційна служба України, що виразилась в одноособовому вирішенні питання щодо зберігання бланків паспортів поза межами територіальної доступності органу за відсутності відповідного нормативного акту, який би давав йому таке право, та вирішила аргументувати свою бездіяльність щодо невиконання рішення суду своїми діями щодо перебування таких бланків в іншій області (не повідомивши суд в якій), не узгоджена з вимогами чинного законодавства та не може бути прийнята судом в якості обґрунтованої, легітимної причини неможливості виконання рішення суду про зобов`язання видати паспорт особі, яка досягла 16 років.

Відтак, суд вважає, що вирішивши питання про передачу бланків паспортів іншим територіальним органам Державної міграційної служби України, відповідач беззаперечно передбачив легітимну та реальну можливість виконання зобов`язань, в тому числі, і встановлених рішенням суду, перед громадянами України, що досягли 16 років, та які отримують на разі документ, що встановлює особу та підтверджує громадянство України - паспорт громадянина України.

Враховуючи вищевикладене, підстави, на які посилається заявник щодо відстрочення виконання згаданого судового рішення, не дають підстав для висновку про істотність ускладнення чи неможливість виконання судового рішення, а відповідно заява заявника про відстрочення виконання рішення суду у цій адміністративній справі не підлягає задоволенню відповідно до вимог статті 378 КАС України.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 293-297, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви завідувача СЮЗ Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про відстрочення виконання рішення суду у справі №340/4194/23 - відмовити.

Копію ухвали суду невідкладно надіслати сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК