Рішення № 114691109, 06.11.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року Справа № 160/23528/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняДивнич Д.І. за участі: представника позивача представника відповідача Богдан Л.М. не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не списання податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення рішення по адміністративним штрафам та іншим санкціям форма «790» від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року у сумі 17000 грн.

зобов`язати відповідача прийняти рішення про списання податкового боргу ОСОБА_1 , який виник на підставі податкового повідомлення рішення по адміністративним штрафам та іншим санкціям форма «790» від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року у сумі 17 000 грн. як безнадійний.

покласти на відповідача судовий збір 1073,60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий борг позивача, який виник на підставі податкового повідомлення рішення по адміністративним штрафам та іншим санкціям форма «790» від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року у сумі 17 000 грн. став безнадійним, оскільки минули строки давності передбачені статтею 102 ПК України. Однак податковий орган не здійснює дії спрямовані на списання податкового боргу позивача.

Ухвалою суду від 14.09.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Податковий борг позивача, який виник на підставі податкового повідомлення рішення по адміністративним штрафам та іншим санкціям форма «790» від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року у сумі 17 000 грн. не став безнадійним, оскільки не минули строки давності, передбачені статтею 102 ПК України. Також позивачем не надано заяву про списання безнадійного податкового боргу. Відповідач не може надати суду копії податкового повідомлення рішення від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року у сумі 17 000 грн., оскільки воно відсутнє у податкового органу через закінчення строку зберігання документів.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Податковий борг позивача на суму 17000 грн. виник на підставі податкового повідомлення рішення по адміністративним штрафам та іншим санкціям форма «790» від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року.

Відповідач не надав суду копію податкового повідомлення рішення по адміністративним штрафам та іншим санкціям форма «790» від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року, як йог докази направлення та отримання позивачем, оскільки останнє відсутнє через закінчення строку зберігання документів. Також відповідач не надав суду доказів вжиття заходів стосовно стягнення податкового боргу з позивача, а саме: рішення суду.

Однак податковий борг продовжує обліковуватися у відповідача у його електронних базах даних, роздруківка з яких міститься у матеріалах справи.

Предметом позову у даній справі є питання чи є податковий борг позивача безнадійним відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно п.п.4.1.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

У відповідності до пунктів 36.1, 36.2 та 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.14.1.175 ст. 14 ПК України).

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу (п.56.17 ст. 56 ПК України).

Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.14.1.152 ст. 14 ПК України).

Контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (п.19-1.1.24 ст. 19 ПК України).

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (п.20.1.29 ст. 20 ПК України).

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п.101.1 ст. 101 ПК України).

Згідно вимог п.101.2 ст. 101 ПК України під терміном безнадійний розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п.102.4 ст.102 ПК України).

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.101.5 ст. 101 ПК України).

За вказаних обставин суд доходить до висновку, що за кожним податком і збором у платника податку виникає безумовний обов`язок сплатити суму такого податку чи збору у порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплати в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі не сплати податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення безнадійного, тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватися тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених п. п. 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 ст. 101 ПК України.

Однак у відповідності до вимог абзацу 10 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

За вказаних обставин предметом встановлення у даній справі є:

дата виникнення податкового боргу у позивача згідно податкового повідомлення рішення по адміністративним штрафам та іншим санкціям форма «790» від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року у сумі 17 000 грн., тобто коли податкові зобов`язання позивача стали узгодженими;

строк сплати податкового боргу позивачем;

ініціювання відповідачем в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу стягнення податкового боргу шляхом звернення з позовом до суду і існування рішення суду про стягнення податкового боргу з позивача.

Судом під час розгляду справи встановлено, що податковий борг виник на підставі податкового повідомлення рішення від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01; позивач не скористався процедурою адміністративного та/або судового оскарження вказаного вище податкового повідомлення рішення; у відповідності до вимог п. 287.5 ст. 287 ПК України строк сплати протягом 10 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; строк давності 1095 днів для ініціювання відповідачем стягнення податкового боргу сплив у другій половині 2018 року; рішення суду про стягнення податкового боргу відсутнє.

За вказаних обставин судом під час розгляду справи встановлено, що податковий борг позивача згідно податкового повідомлення рішення від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 на суму 17000 грн. є безумовно безнадійним, оскільки сплив строк давності 1095 днів.

Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.07.2022 № 220 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 220), у підпункті 5 пункту 2 розділу ІІ якого визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.

Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу (пункт 3 розділу II Порядку № 220).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 220 судом встановлено, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №220). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв всупереч вимогам Порядку № 220, самостійно не списавши податковий борг у розмірі 17000 грн., що виник на підставі податкового повідомлення рішення від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01, який має статус безнадійного.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи відповідача про втручання в його дискреційні повноваження, зобов`язуючи його списати податковий борг, виходячи з наступного.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на вищенаведене, оскільки борг у розмірі 17000 грн., що виник на підставі податкового повідомлення рішення від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01, є безнадійним, бездіяльність відповідача у списанні податкового боргу є протиправною та можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, то зобов`язання відповідача прийняти рішення про списання такого безнадійного боргу є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

За вказаних обставин позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Стосовно витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні позивач подав заяву про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані у строк, встановлений ч.7 ст. 139 КАС України.

За вказаних обставин суду відповідності до частини 6 статті 246 КАС України вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 20.10.2023 року на 09:15 год. та зобов`язати позивача надати суду належним чином засвідчені докази понесення витрат на правничу допомогу до 13.11.2023 року включно.

Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не списання податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення рішення по адміністративним штрафам та іншим санкціям форма «790» від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року у сумі 17 000 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення про списання податкового боргу ОСОБА_1 , який виник на підставі податкового повідомлення рішення по адміністративним штрафам та іншим санкціям форма «790» від 09.07.2015 року № 8837/04-66-22-01 (код платежу 21081103) від 2015 року у сумі 17 000 грн. як безнадійний.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 20.11.2023 року на 09-15 год. та зобов`язати позивача надати суду належним чином засвідчені докази понесення витрат на правничу допомогу до 13.11.2023 року включно. Судове засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, зала № 10.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 листопада 2023 року.

Суддя С.В. Златін