Рішення № 11468739, 29.09.2010, Лисичанський міський суд Луганської області

2-6624/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі Бандуровій В.І.,

з участю представників відповідача Тюпало Т.О., Лимарева А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про скасування дисциплінарного і матеріального стягнення, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що наказом відповідача №89-А від 27.05.10. на нього було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани та матеріальне стягнення у вигляді утримання 480 грн..

Вважає цей наказ в частині накладення на нього стягнень незаконним та просить скасувати його. Позов мотивує тим, що разом з водіями ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за ним був закріплений автомобіль ІЖ-27175 д.н.з.НОМЕР_1, на якому 22.05.2010. відмовив компютер. За вказівкою головного інженера Лимарева А.М. машина була направлена на СТО. Ремонт коштував 960 грн.. Машина 12.05.10. пройшла технічний огляд, зауважень не було. Окрім того, не доведена сама матеріальна шкода, бо вона встановлена не у передбаченому законодавством порядку. Наказ не містить посилання на конкретне порушення трудових обовязків, коли вони були допущені. З акту дефектації вбачається, що пошкодження були викликані заводським дефектом та зношенням.

Не доведена вина позивача, застосована не передбачена солідарна відповідальність. Суми стягнуті з компенсаційних виплат.

Позивач позов підтримав, пояснення дав, аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідача Тюпало Т.О. позов не визнала, суду усно та письмово пояснила, що шкода нанесена сплатою за ремонт автомобіля, який був закріплений за відповідачем та інш.. ОСОБА_5 працював нетривалий час, тому з нього шкода не стягнута. Акт дефектації не містить даних щодо транспортного засобу, на який він складений. Усно відповідач пояснював, що "спростив" схему запалювання.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, пояснення представника Тюпало Т.О. підтримав. Доповнив, що підчас перевірки автомобіля встановив несправність та заборонив його експлуатацію, але відповідач разом з другим водієм самостійно без дозволу відвезли його на СТО. Звідти змогли забрати тільки після оплати ремонту.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: трудова книжка позивача; накази №89-А від 27.05.10.; акт виконаних робіт і рахунок-фактура №13 від 26.05.10.; акт дефектації від 24.05.10.; письмові заперечення; довідки про перебування на балансі, розмір середнього заробітку і утримання; акт державного технічного огляду КТЗ від 25.03.10.; робоча інструкція водія; платіжне доручення №464 від 31.05.10.; інструкція з охорони праці; свідоцтво про реєстрацію ТЗ; табель обліку робочого часу; акт огляду технічного стану автомобіля від 26.05.10.; службові записки

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, свідка, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що наказом директора комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" №89-А від 27 травня 2010 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, та з нього було утримано в рахунок погашення матеріальної шкоди 480 грн.

На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

За ст.147 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується тільки порушення трудової дисципліни. При цьому порушення трудової дисципліни повинно виражатися у порушенні посадових інструкцій, дисциплінарних статутів, положень тощо.

Згідно ст.135-1 ч.1 КЗпП розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Відповідно до ст.135-3 ч.3 КЗпП України розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.

З наказу №89-А від 03.08.09. не вбачається, порушення якого саме пункту робочої інструкції допущено позивачем, не вказаний час скоєння порушення, що має значення для обчислення строків накладення дисциплінарного стягнення. Також, в наказі відсутнє мотивування звільнення від матеріальної відповідальності водія ОСОБА_5 та покладення матеріальної відповідальності на позивача і ОСОБА_4 у рівних частках, тоді як згідно наказу позивач не тільки не утримував автомобіль у належному технічному стані, а ще й пошкодив невідоме майно.

Окрім того, матеріальна відповідальність покладена на позивача не на підставі передбачених ст.135-3 КЗпП України бухгалтерських документів та розрахунків, а рахунку-фактури №13 від 26.05.10., яка була оплачена відповідачем тільки 31 травня 2010 року, тобто після застосування до позивача матеріальної відповідальності.

З оскаржуваного наказу і трудової книжки позивача вбачається, що він ознайомлений з наказом і звільнений 28 травня і 02 червня 2010 р.. Згідно довідки утримання було проведено за травень і червень 2010 року, тобто з порушенням передбаченого ст.136 ч.2 КЗпП тижневого строку звернення до виконання розпоряджень про відрахування із заробітної плати позивача.

Тому оскаржений наказ в частині накладення дисциплінарного стягнення і застосування матеріальної відповідальності підлягає визнанню незаконним, а незаконно утримана сума стягненню на користь позивача.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на акт дефектації від 24 травня 2010 рок, бо в ньому якості власника автомобілю зазначений ПП ОСОБА_6, відсутнє посилання не тільки на номерний знак автомобілю, але й на його модель.

Не доведене позивачем і утримання шкоди за рахунок компенсаційних платежів та застосування солідарної, а не часткової матеріальної відповідальності.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 51 грн. і 8,5 грн. за задоволенні вимоги майнового і немайнового характеру, а всього 59,5 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про скасування дисциплінарного і матеріального стягнення, стягнення грошових коштів задовольнити.

Наказ №89-А від 27 травня 2010 року в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення та утримання з ОСОБА_3 матеріальної шкоди визнати незаконним.

Стягнути з Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" на користь ОСОБА_3 480 (чотириста вісімдесят) грн..

Стягнути з Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" на користь держави судовий збір в розмірі 59 (пятдесят дев'ять) грн. 50 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" на користь УДК в м. Лисичанську Луганської області: р/р 31211259700051, код 24180679, МФО 804013 витрати за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги.

Суддя: