Рішення № 114668125, 04.10.2023, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3948/23

Провадження № 2/456/1018/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Зозуляк К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, садівничі товариства власників Довголуцького масиву «Сади» про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Олексишин І.Б. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , на території Грабовецько-Дулібівської ТГ, садово-городнє товариство «Діброва», в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, що включає в себе земельну ділянку площею 0,0541 га у межах згідно з планом, розташованої на території Грабовецької сільської ради Стрийського району Львівської області, для індивідуального садівництва, кадастровий № 4625381200:18:000:0003; садовий будинок АДРЕСА_2 , садово-городнє товариство «Діброва». Позивачка зверталась до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Чернилевської М.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0541 га у межах згідно з планом, розташованої на території Грабовецької сільської ради Стрийського району Львівської області, для індивідуального садівництва, кадастровий №4625381200:18:000:0003. Щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок, то нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 4625381200:18:000:0003, який залишився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Підставою для відмови стало те, що спадкоємець не подав правовстановлюючих документів на спадкове майно, а тому позивачка звертається до суду з даним позовом, так як позбавлена можливості оформити спадщину в позасудовому порядку.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

Третя особа садівничі товариства власників Довголуцького масиву «Сади» правом подачі пояснень щодо позову не скористалася.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2023 року головуючим суддею визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 34/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, садівничі товариства власників Довголуцького масиву «Сади» про визнання права власності в порядку спадкування за законом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 24.08.2023. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 35/.

Ухвалою від 24.08.2023 підготовче судове засідання відкладено на 13.09.2023 /а.с. 41/.

01.09.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву /а.с. 48-49/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.09.2023 закрито підготовче провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, садівничі товариства власників Довголуцького масиву «Сади» про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та призначено справу до судового розгляду на 04.10.2023 /а.с. 116/.

Розгляд справи по суті відбувся 04.10.2023 без участі сторін.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Олексишин І.Б. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його та позивачки відсутності. Позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідача Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області подав клопотання, в якому просив розглянути дану справу за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечив проти їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, щодо задоволення позову не заперечив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 18 січня 2017 року зроблено актовий запис № 129 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 /а.с. 10/.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, що включає в себе земельну ділянку площею 0,0541 га у межах згідно з планом, розташовану на території Грабовецької сільської ради Стрийського району Львівської області, для індивідуального садівництва, кадастровий № 4625381200:18:000:0003; садовий будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 326 від 24.05.2023 /а.с.17/.

Згідно з технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_3 , на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , садовий будинок «А-2» (1990 року побудови) має наступні характеристики, а саме: складається з 3-х кімнат і кухні, загальною площею 61,9 кв.м. До зазначеного садового будинку належать позначені на плані: веранда «а1», сходи «а2», сарай «Б», навіс «В», сарай «Г», ворота «№ 1», огорожа «№ 2», хвіртка «№ 3», огорожа «№ 4». Інвентаризаційна вартість - 184865 грн /а.с. 18-22/.

Також судом встановлено, що на замовлення ОСОБА_1 було проведено технічне обстеження садового будинку «А-2» з господарськими будівлями та спорудами. За результатами технічного обстеження садового будинку літ. «А-2» (заг. пл. 61,9 кв.м), сараю літ. «Б», навісу літ. «В», сараю літ. «Г», що розташовані за адресою: садово-городнє товариство «Діброва», будинок АДРЕСА_1 , встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації /а.с. 23-30/.

Згідно з довідкою № 401 від 05.07.2023, виданою садівничим товариством власників Довголуцького масиву «Сади», ОСОБА_1 є членом садово-городнього товариства «Діброва», де знаходиться садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, побудований у 1990 році, на земельній ділянці площею 0,0541 га з кадастровим номером 4625381200:18:000:0003 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 31/.

Судом встановлено та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.06.1964, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 20.07.1985, паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області 28.11.1996, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 , відтак відноситься до спадкоємців першої черги спадкування за законом. Інших спадкоємців за законом на майно ОСОБА_2 немає /а.с. 5-9/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 1026, спадщина, на яку видано це свідоцтво ОСОБА_1 , складається із земельної ділянки площею 0,0541 га у межах згідно з планом, розташованої на території Грабовецької сільської ради Стрийського району Львівської області, для індивідуального садівництва, кадастровий № 4625381200:18:000:0003 /а.с. 11-15/.

Судом встановлено, що постановою приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Чернилевської М.М. від 31.05.2023 позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 на садовий будинок АДРЕСА_2 , садово-городнє товариство «Діброва», що позбавляє позивачку можливості належним чином реалізувати свої спадкові права /а.с. 16/.

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок АДРЕСА_2 , після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва (втратила чинність), якою не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних жилих будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Земельна ділянка площею 0,0541 га була виділена ОСОБА_2 для індивідуального садівництва та належала їй на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю І-ЛВ № 000761, виданого Довголуцькою сільською радою народних депутатів 12.11.1997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 703 /а.с.85-88/.

На виділеній земельній ділянці ОСОБА_2 побудувала садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, рік побудови 1990.

На замовлення позивачки ФОП ОСОБА_3 було виготовлено технічний паспорт на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ,відповідно до якого садовий будинок «А-2» має наступні характеристики, а саме: складається з 3-х кімнат, допоміжних приміщень (1 кухня, коридор, коридори зі сходами) загальною площею 61,9 кв.м. До зазначеного садового будинку належать позначені на плані: веранда «а1», сходи «а2», сарай «Б», навіс «В», сарай «Г», ворота «№ 1», огорожа «№ 2», хвіртка «№ 3», огорожа «№ 4» /а.с. 18-22/.

У технічному паспорті на спірний садовий будинок та господарські будівлі зазначено 1990 рік побудови. Тобто, спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами побудовано до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а померла ОСОБА_2 набула за життя право власності на нього, яке переходить у порядку спадкування за законом відповідно до вимог статей 1216, 1218 ЦК України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як роз`яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, згідно з ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Суд погоджується з аргументами позивачки, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які в своїй сукупності є достатніми.

Таким чином, враховуючи, що позивачка отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на садовий будинок АДРЕСА_2 , садово-городнє товариство «Діброва», не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі такого, представники відповідача та третьої особи позовні вимоги визнали, проти задоволення позову не заперечують, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов`язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. А тому, враховуючи відсутність у прохальній частині позову вимог позивачки про стягнення на її користь з відповідача понесених судових витрат, суд вважає за можливе залишити витрати зі сплати судового збору за позивачкою.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_3 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області 28.11.1996; РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 61,9 кв.м з наступними характеристиками: садовий будинок «А-2», веранда «а1», сходи «а2», сарай «Б», навіс «В», сарай «Г», ворота «№ 1», огорожа «№ 2», хвіртка «№ 3», огорожа «№ 4», що розташований на території Грабовецько-Дулібівської ТГ Стрийського району Львівської області, садово-городнє товариство «Діброва», в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2023 року.

Суддя Л.В.Гула