Рішення № 11465611, 18.08.2010, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа 2-467/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року смт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Моніча Б.С.

при секретарі: Пилипчук Ю.В.

з участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Кравчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП ДАК «Хліб України» Черняхівський комбінат хлібопродуктів про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів в звязку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Згідно поданої позовної заяви ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 4184,13 грн. заборгованості по заробітній платі станом на 01.07.2007 року, 13677,91 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2007 року по 01.02.2009 року, 3659,10 грн. компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати за період з липня 2007 року по січень 2009 року, заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2009 року по теперішній час в розмірі 5963,92 грн.

В обґрунтування предявленого позову зазначив, що працював у відповідача з 29.12.2006 року по 16.03.2009 року монтажником 4 розряду санітарно-технічних систем та устаткування дільниці водопостачання, а з 16.03.2009 року по даний час працює сторожем хлібоприймальної дільниці. Відповідачем заробітна плата сплачувалася несвоєчасно, в звязку з чим виникла заборгованість. Також просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн., яку обґрунтовував тим, що не отримуючи заробітну плату зазнавав значних душевних та психічних втрат, страждань.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлений позов в повному обсязі. Представник відповідача позов визнала частково, вважала за необхідне стягнути заборгованість по заробітній платі згідно довідок підприємства. В задоволенні інших позовних вимог просила відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які ствердили, що позивач працював у відповідача в період з липня 2007 року по 16.03.2009 року та виконував свої трудові обовязки, дослідивши та зясувавши всі обставини справи на підставі наявних у ній доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю і право на своєчасне одержання винагороди за неї захищається законом. Частиною 3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95ВР визначено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобовязань щодо оплати праці. Статтею 24 цього ж закону визначено строки виплати заробітної плати, яка виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і що своєчасність та обсяги її виплати не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів і їх черговості. Аналогічні положення містить ст.115 КЗпП України. Стаття 110 КЗпП України, крім того, зобовязує власника підприємства регулярно повідомляти працівника про розміри його заробітної плати.

З трудової книжки позивача вбачається, що він працював у відповідача на вказаних ним у позовній заяві посадах у вказані періоди часу (а.с.10). Разом з тим, ним не подано до суду належних доказів про те, що з липня 2007 року йому не виплачувалася заробітна плата. Навіть за умови доведення цього факту, суд не в змозі нарахувати йому заробітну плату за період з 01.07.2007 року по 01.02.2009 року, оскільки не має будь-яких даних про розмір його заробітної плати у вказаний період. Надану позивачем довідку про заробітну плату ОСОБА_5 суд теж не може взяти до уваги, оскільки не доведено, що ОСОБА_5 перебував на аналогічній посаді, що і позивач (а.с.5).

Відповідно до ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданими відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається правами на власний розсуд.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60, ч.3 ст.27 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази мають бути надані до або під час попереднього судового засідання.

Суд сприяв сторонам у реалізації їхніх прав, в попередньому судовому засіданні визначав юридичні факти, які необхідно встановити для вирішення спору згідно п.3 ч.6 ст.130 ЦПК України, детально розяснював визначений порядок подання доказів та строки їх подання. Незважаючи на це, інших доказів до суду сторонами не подано.

Враховуючи, що єдиними обєктивними даними про заборгованість перед позивачем є довідки, надані відповідачем, суд стягує на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірах, що вказані у цих довідках, а саме: 4184,13 та 5963,92 грн. (а.с.7).

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 26.12.2008 року №491-IV, «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 передбачено порядок та підстави проведення індексації доходів громадян, у тому числі і заробітної плати з метою часткового або повного відшкодування їм подорожчання споживчих товарів та послуг.

Згідно ст.34 Закону України «Про оплату праці» в разі затримки заробітної плати всі роботодавці зобовязані нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати. Згідно ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку із порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Сума компенсації розраховується відповідно до п.4 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку із порушенням строків їх виплати», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 як добуток суми нарахованої але невиплаченої працівнику заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обовязкових платежів) та приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації ділений на 100.

В матеріалах справи відсутні дані про нарахований, але не виплачений позивачу дохід за відповідні місяці роботи (після утримання податків і обовязкових платежів), а тому суд не в змозі розрахувати компенсацію втрати частини доходів, в звязку з чим відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.

Між тим суд погоджується, що протиправними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, оскільки невиплата заробітної плати очевидно погіршила його матеріальне становище, змусила змінювати звичний спосіб життя, шукати засобів для існування, та стягує цю шкоду з відповідача в розмірі 1000 грн. , оскільки така сума відповідає глибині фізичних та душевних страждань позивача, завданих протиправною поведінкою відповідача, принципам розумності та справедливості.

В звязку із частковим задоволенням позову суд стягує з відповідача судові витрати в розмірі 109 грн. 98 коп. (1%х 10148,05+8,50) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 27, 60, 88, 212-216, 293, 295 ЦПК України, ст.ст.231, 233, 238 КЗпП України, вищенаведеними нормами законодавства, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про стягнення 4184,13 грн. заборгованості по заробітній платі станом на 01.07.2007 року, 13677,91 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2007 року по 01.02.2009 року, 3659,10 грн. компенсації втрати частини доходів у звязку із порушенням строків їх виплати за період з липня 2007 року по січень 2009 року, заборгованості по заробітній платі за період з жовтня 2009 року по теперішній час в розмірі 5963,92 грн., моральної шкоди в розмірі 3000 грн. задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ДП Черняхівський комбінат хлібопродуктів ДАК «Хліб України», 12301, смт.Черняхів, вул.Індустріальна, 42, р/р 2600511045, код ЄДРПОУ 00953094, МФО 311528 в Райффайзен банк «Аваль» на користь ОСОБА_1, прож. АДРЕСА_1, такі кошти:

- заборгованість по заробітній платі в розмірі 10148 (десять тисяч сто сорок вісім) грн. 05 коп. (без утримання податків та обовязкових платежів);

- моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

а всього стягнути 11 тис. 148 грн. 05 коп.

В решті позову відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір в розмірі 109 грн. 98 коп. на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок 31211259700604, отримувач УДК у Черняхівському районі, код 22062444, МФО 811039, банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, на користь ТУ ДСА України в Житомирській області.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

В разі неподання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після закінчення строку для її подання.

Головуючий суддя: (підпис) Б.С.Моніч

Копія: вірно

Суддя: