Ухвала суду № 114654600, 02.11.2023, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3004/2023 Справа № 641/4909/23

У Х В А Л А

02 листопада 2023 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу № 641/4909/23

позивач: ТОВ "АН "Рестріелт"

відповідач: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "АН "Рестріелт" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 13443,10 грн та судові витрати.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.08.2023 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

02.11.2023 року представником позивача адвокатом Овсяником С.А. подано заяву про відмову від позову, в якій він просить закрити провадження за позовною заявою ТОВ "АН "Рестріелт" в зв`язку з тим, що відповідач після відкриття провадження по справі добровільно сплатив борг. Також просить вирішити питання про розподіл судового збору та стягнення витрат на правову допомогу.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що позивач відмовився від позову, про що подав відповідну письмову заяву, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від цього позову та закрити провадження у справі.

Частиною другою ст. 255 ЦПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначений положеннями ст. 142 ЦПК України. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Верховний Суд у Постанові від 21 квітня 2021 року у справі №199/9188/16 звернув увагу на те, що ст. 255 ЦПК України визначені окремо підстави закриття провадження у справі: якщо відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої); якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої). Верховний Суд вказав на те, що правовий аналіз зазначеної норми (ч.3 ст. 142 ЦПК України ) дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви ТОВ "АН "Рестріелт" згідно платіжного доручення № 625 від 11.08.2023 року сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Враховуючи, що позивач відмовився від цього позову, і його відмова прийнята судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачеві з державного бюджету 50% сплаченого судового збору (1073,60 грн.) та стягнення з відповідача на користь позивача 50% сплаченого судового збору (1073,60 грн.).

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 4377,31 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:

1. Договір № 14/07-23-1 про надання правничої допомоги від 14.07.2023 року, укладений між ТОВ "АН "Рестріелт", в особі директора Мігунова В.І. та адвоката Овсяника С.А.;

2. Акт № 7 приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 11.08.2023 року, відповідно до якого адвокат Овсяник С.А. надав ТОВ "АН "Рестріелт" наступні послуги: ознайомлення з наданими документами, що підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_1 , витрачений час 0,5 год. на складання позовної заяви та подання її до суду, вартістю 3000 грн.; компенсація витрати адвоката за отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вартістю 33 грн.; додаткова винагорода виконавцю 1344,31 грн.

3. Копію квитанції № 1992719742890263 від 02.08.2023 року, згідно якої встановлено, що за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав було сплачено 33 грн.

Приймаючи до уваги, обсяг виконаної адвокатом роботи, її складність, поведінку відповідача щодо погашення заборгованості у добровільному порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 50% витрат на правову допомогу (2188,66 грн.).

Керуючись ст. ст. 13, 49, 142. 255, 260, 261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 задовольнити.

Прийняти відмову ТОВ "АН "Рестріелт" від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Закрити провадження по справі за позовною заявою ТОВ "АН "Рестріелт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Слобідському районі м. Харкова Харківської області повернути ТОВ "АН "Рестріелт" судовий збір у розмірі 1073 (тисяча сімдесят три) грн. 60 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 625 від 11.08.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АН "Рестріелт" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 (тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 66 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С. О. Ященко