Рішення № 114646304, 24.10.2023, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/389/23 Справа №447/1466/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

24.10.2023 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

позивачка ОСОБА_1

представник позивачки ОСОБА_3

відповідач ОСОБА_2 .

Процесуальні дії у справі.

19.05.2023 до суду подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини. В обґрунтування позову покликалися на те, що з 07.09.2013 по 15.04.2020 вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Від подружнього життя у них народилася дочка - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що вона абсолютно одноосібно, без участі батька дитини, займається її вихованням, навчанням, фізичним, моральним і психічним розвитком, тобто забезпечує своїй дочці по справжньому якісне, корисне, цікаве, здорове і різноманітне дитинство, забезпечує якісне та достойне навчання дитини, її соціальне становлення тощо. Відповідач ніколи не брав участі в житті дитини. Він безпідставно самоусунувся від процесу її виховання, забезпечення та соціального становлення тощо. ОСОБА_2 ніколи добровільно не надавав кошти на утримання дитини. Лише в примусовому порядку з нього стягуються аліменти на утримання дочки на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05.01.2021.

З 26.02.2021 позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 . В результаті подружнього життя в них народилась дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони всі є офіційно зареєстрованими в АДРЕСА_1 , однак з моменту повномасштабного вторгнення росії на територію України виключно в інтересах безпеки та спокою дітей вони вимушені були змінити місце проживання і до сьогодні без реєстрації фактично проживаємо в АДРЕСА_2 , в квартирі котру орендують, що стверджується копією відповідного договору оренди квартири, а також висновком органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 02.05.2023. Незалежно від місця фактичного проживання для доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 завжди було створено максимально комфортні умови для її проживання, навчання, розвитку тощо. З вересня 2022 року ОСОБА_4 навчається в Ужгородському греко-католицькому приватному ліцеї «ТЕОБЕНД». За час навчання дочка зарекомендувала себе як здібна, старанна, дисциплінована, працелюбна, вмотивована учениця. Дитина добре усвідомлює свої обов`язки. За весь період її навчання опікою дівчинки займається мати ОСОБА_1 . Активно цікавиться успіхами та вчасно реагує на зауваження та рекомендації вчителя щодо навчання та виховання доньки. Для виховання та розвитку дитини в квартирі створено належні умови. У дитини є окрема кімната, яка облаштована спальним місцем та місцем для навчання, ігровою зоною, шафою для одягу, одягом та взуттям по сезону. Стосунки, традиції в сім`ї ОСОБА_7 - доброзичливі, традиційні, мама належним чином виконує батьківські обов`язки. Батько малолітньої дитини не приймає участі у її вихованні. ЇЇ чоловік, ОСОБА_5 відноситься до ОСОБА_4 як батько, а донька відповідає йому взаємністю та прихильністю тощо.

Оскільки, відповідач по справі на її чисельні неодноразові прохання добровільно вирішити в позасудовому порядку, виключно з метою якнайкращого забезпечення інтересів спільної дитини, питання визначення місця її проживання з матір`ю не реагує, тому, вона вимушена звертатись до суду із даного приводу.

23.05.2023 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 23.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ували про відкриття провадження, копію позовної заяви з доданими до такої документами було надіслано відповідачу на зареєстроване місця його проживання і такі були ним отримані 30.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду.

08.06.2023 відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказав, що заперечує проти позову про визначення місця проживання дитини, в повному обсязі заявлених позовних вимог, оскільки спору щодо визначення місця проживання дитини між сторонами немає. Під час розірвання шлюбу вони з позивачкою дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня донька. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 зловживанням своїми батьківськими правами щодо дитини, що створює ситуацію правової невизначеності та непрогнозованості. Він сплачує аліменти на утримання дитини, заборгованість відсутня, цікавиться життям доньки, вітає її з днем народження, відвідував навчальні заклади, у яких навчалась його донька, для з`ясування у педагогів про стан розвитку дитини. Так, як колишня дружина забороняє йому у спілкуванні з донькою, подав клопотання, щодо встановлення днів та годин зустрічей з дитиною.

Піклуючись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток надав: нотаріально посвідчений дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 для можливості навчання доньки у м.. Львові (ліцей № 28 Львівської міської ради) та нотаріально посвідчену згоду на тимчасові виїзд дитини за кордон без згоди батька та дозволу на оформлення документів.

Вважає, що позивачка систематично зловживає своїми батьківськими правами, маніпулює донькою та створює ситуацію правової невизначеності та не прогнозованості, порушує право на піклування про дитину. Законодавством України забороняються будь-які зловживання своїми батьківськими правами щодо дитини, а батьківське виховання та піклування про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток має здійснюватися виключно в її інтересах, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

14.09.2023 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка та їх представник ОСОБА_3 позовну заяву підтримали, дали суду пояснення аналогічні позовній заяві та просили таку задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував та з підстав вказаних у поданому до суду відзиві на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд встановив:

Батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15.04.2020 справа № 447/269/20 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано.

26.02.2021 ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.02.2021.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована разом з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею за вищезазначеною адресою фактично проживають без реєстрації її чоловік ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та їх спільна донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями довідок про реєстрацію місця проживання особи.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 05.01.2021 справа № 447/2262/20 зобов`язано ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 395 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27.08.2020.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ученицею Ужгородського греко-католицького приватного ліцею «ТеоБенд». Згідно з характеристикою 30.01.2023 року № 01-08/06 ОСОБА_10 навчається в даному навчальному закладі з вересня 2022 року. За час навчання дівчинка зарекомендувала себе як здібна учениця, старанна, дисциплінована, працелюбна. Дитина добре усвідомлює обов`язки, вмотивована до навчання. За весь цей час опікою дівчинки займається мати, ОСОБА_1 . Вона приділяє належну увагу вихованню та навчанню доньки. Цікаво організовує дозвілля дитини в колі однокласників у позаурочний час. Активно цікавиться успіхами та вчасно реагує на зауваження та рекомендації вчителя щодо навчання та виховання доньки.

Відповідно до висновку № 317/23/02-14 від 02.05.2023 органом опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому встановлено, що доцільним буде визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою її місця проживання.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. 161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно із ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучатися зі своєю матір`ю.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують право дитини не розлучатися з обома батьками усупереч їх бажанню, за винятком випадків, якщо в разі компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно ухвалити рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що вирішують питання соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітнього. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України вбачається висновок, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що "Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло".

Так, суд враховує висновок орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 02.05.2023, згідно якого встановлено, насамперед враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доцільним буде визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою її місця проживання.

З огляду на наведені обставини, зокрема, ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, проживання дитини на даний час із матір`ю, яка створила належні матеріально-побутові умови для проживання дитини, піклується про її навчання та виховання, виявляє до дитини увагу та турботу, враховуючи думку батька дитини, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення умов, необхідних для повноцінного фізичного, психічного і духовного розвитку малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід визначити її місце проживання із матір`ю.

Окрім цього, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 1073,60 грн. судового збору.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визначити місце проживання дитини - дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073 ( одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа - орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, місцезнаходження: пл.. Поштова 3, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 04053699.

Повний текст рішення складено 03.11.2023.

Суддя Головатий А. П.