Рішення № 114623961, 02.11.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 листопада 2023 р. Справа № 120/13417/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Служба відновлення та розвитку Інфраструктури у Вінницькій області (далі служба, позивач) із адміністративним позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відділ, відповідач), в якому просило :

- визнати дії неправомірними;

- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу від 22.08.2023 року та 28.08.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку Інфраструктури у Вінницькій області не виконано через відсутність такої посади в штатному розписі. При цьому зазначено, що начальник Служби погоджує штат із Державним агентством, відтак, до отримання такого погодження не є можливим поновлення на посаді ОСОБА_1 . Окремо вказано, що строк виконання рішення виконавцем в постанові від 22.08.2023 р. встановлено 10 днів, при цьому 28.08.2023 р. винесено постанову про накладення штрафу за повторне не виконання рішення суду хоча 10 - денний термін встановлений виконавцем не збіг.

Ухвалою суду від 04.09.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивачем не виконано рішення суду, при цьому останньому відмовлено в роз`ясненні .

Ухвалою від 18.09.2023 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 .

19.10.2023 р. надійшли пояснення третьої особи, в яких зазначив, що рішення суду не виконано в повному обсязі, а отже постанови про накладення штрафу є правомірними.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.08.2023 року відкрито виконавче провадження ВП № 72494470 щодо виконання виконавчого листа № 127/33297/21 від 09.08.2023 року, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку Інфраструктури у Вінницькій області.

Пунктом 2 цієї постанови позивача повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

16.08.2023 р. позивачем направлено лист за вих. №1155 до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому останній зазначив, що посада провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку Інфраструктури у Вінницькій області, на якій слід поновити ОСОБА_1 , відсутня в штатному розписі. Також зазначив, що поновлення можливо після отримання Службою відновлення та розвитку Інфраструктури у Вінницькій області від Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України погодження на збільшення чисельності штату Служби.

18.08.2023 р. відкладено виконання виконавчих дій до 01.09.2023 р. у зв`язку із зверненням боржника за роз`ясненням рішення.

22.08.2023 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про накладення на Службу відновлення та розвитку Інфраструктури у Вінницькій області штрафу № 72494470 в сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. Даною постановою встановлено новий термін виконанння рішення суду - 10 робочих днів.

28.08.2023 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про накладення на Службу відновлення та розвитку Інфраструктури у Вінницькій області штрафу № 72494470 в сумі 10200 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.

Не погоджуючись із цими рішеннями відділу примусового виконання рішень, позивач звернувся із позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-19) передбачено , що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статі 3 Закону № 1404-19, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України .

Статтею 5 Закону № 1404-19 визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону № 1404-19 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-19 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-19, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Із вище процитованих норм слідує, що підставою для застосування штрафу є невиконання судового рішення у встановлений виконавцем строк рішення саме за відсутності поважних причин, тобто штраф - це міра відповідальності за невиконання рішення суду.

Так, судом встановлено, що позивач не виконав рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку Інфраструктури у Вінницькій області з підстав відсутності такої посади в штатному розписі.

На думку суду, така причина не є поважною. Більш того, суд вказує на те, що позивачем не надано доказів, що ним вживались заходи для виконання судового рішення, зокрема, чи направлено відповідні листи до Державного агентства щодо внесення змін до штатного розпису .

Відтак, постанова про накладення штрафу від 22.08.2023 р. винесена за наявності на те правових підстав , а тому та не підлягає скасуванню.

Разом з тим, оцінюючи постанову про накладення штрафу від 28.08.2023 р., то тут суд вказує на те, що в п. 2 встановлено строк виконання -10 робочих днів.

При цьому, в ході розгляду справи третьою особою надано постанову про виправлення помилки у даному процесуальному документі, зокрема в постанові про накладення штрафу від 22.08.2023 р. змінено строк виконання судового рішення з 10 до 3 робочих днів.

Однак суд акцентує увагу, що дана постанова про виправлення помилки направлена позивачу , про що свідчить витяг із Журналу вихідної кореспонденції лише 06.09.2023 р., тобто після прийняття постанови про накладення штрафу від 28.08.2023 р.

Відтак, суд доходить висновку, що позивач не був обізнаний на дату прийняття постанови про накладення штрафу від 28.08.2023 р. про зміну строку виконання рішення суду, а отже прийняття постанови про накладення штрафу за повторне не виконання рішення суду саме 28.08.2023 р. є передчасним.

За таких обставин враховуючи вищенаведене , беручи до уваги, що в постанові від 23.08.2023 р. державним виконавцем змінено термін виконання судового рішення зазначений в постанові від 22.08.2023 р., однак така не доведена до відома позивача, відповідно, останній не міг своєчасно виконати рішення суду в триденнйи термін, суд доходить висновку, що постанова від 28.08.2023 р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Разом з тим оцінюючи вимогу про визнання неправомірними дій, суд зазначає наступне.

Оцінка дій відповідача щодо прийняття конкретного рішення у виконавчому провадженні досліджується в межах прийняття рішення і саме через такий спосіб захисту як скасування рішення суб`єкта владних повноважень, права позивача будуть відновлені. У той час, коли самі по собі дії щодо застосування штрафу не порушують права, свободи та інтереси позивача, адже не мають юридичного наслідку, а відтак, не створюють підстав для їх захисту. А отже, адміністративний позов у досліджуваній частині задоволеню не підлягає.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб`єктом владних повноважень або судові витрати СВП, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем є суб`єкт владних повноважень і відсутність його витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експерти, підстави для відшкодування судового збору, - відсутні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 р. у справі №120/1110/23 .

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.08.2023 р. у ВП 72494470.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області (вул. Листопада Антона, 2-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 25845655)

Відповідач: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Соборна, 15 А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40143408)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення сформовано 2.11.2023 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна