Рішення № 114623959, 26.10.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 жовтня 2023 р. Справа № 120/12901/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю секретаря судового засідання: Корчевського М.Ю.

представника позивача: Колісника Б.О.

представника відповідача: Соколовської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля"

до: Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля» (далі - позивач, ПрАТ «ПК «Поділля») до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідач ) із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкових повідомлень - рішень :

- від 06.07.23р. №24234000702 форма «ВЗ»;

- від 24.07.23р. №26234000702 форма «В4.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що податковим органом проведено перевірку, за наслідком якої складено акт, в якому зафіксовано виявлені порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1 та п.200.4 ст.200 ПК України., а саме, завищення суми від"ємного значення з ПДВ тасуму ПДВ.

Позивач із такими висновками не погоджується та вказує, що через технічний збій в роботі програмного забезпечення «АРТ ЗВІТ» 20.04.23р. було допущено описки при заповненні додатку №3 до декларації з ПДВ. При цьому, допущені позивачем помилки (описки) в таблиці 2 жодним чином не вплинули на вірність розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Більш того, актом перевірки не встановлено неправильності розрахунку суми бюджетного шкодування податку на додану вартість, а встановлено лише невірне зазначення у рядках 118, 123, 131, 133, 144,145, 146,152,159,177, 184,185, 186,188, 189 таблиці 2 Додатку №3 до декларації з ПДВ індивідуальних податкових номерів контрагентів позивача, звітних періодів та сум від`ємного значення за ці періоди.

При цьому, позивачем подано уточнений розрахунок з податкових зобов"язань, який податковим органом прийнято. Відтак, на думку позивач спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 25.08.2023 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 18.09.2023 р.

08.09.2023 р. надійшов відзив, в якому, цитуючи висновки акту перевірки, відповідач вказав на правомірність прийнятих рішень. Окремо вказав, що ставить під сумнів самостійне виявлення помилок підприємством.

11.09.2023 р. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав на те, що наведені у відзиві доводи жодним чином не спростовують помилковість висновків акту перевірки та не підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Протокольною ухвалою суду від 18.09.2023 р. прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову згідно якої позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 24.07.23р. №26334000702 форма «ВЗ» та №26234000702 форма «В4». Також цим судовим рішенням оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.09.2023 р.

Протокольною ухвалою від 28.09.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.10.2023 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав просив задовольнити з підстав вказаних у ньому.

Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити, вказуючи на правомірність прийнятиї податкових повідомлень - рішень.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

В період з 22.05.23р. по 09.06.23р. Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 р. від`ємного значення з ПДВ, за наслідком якої складено акт від 14.06.23р. №303/34-00-07-02/33143011, в якому зафіксовано порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1 та п.200.4 ст.200 ПК України.

Зокрема вказано, що підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д 3): на рахунок платника у банку», податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року на суму 228 125,63 грн. Також вказано, що завищено від`ємне значення на суму 6 157 654,00 грн.

Вказані висновки податковим органом зроблено виходячи з того, що в Додатку №3 до декларації з ПДВ за березень 2023 року ПрАТ «ПК «Поділля» вказано в рядку 55 таблиці 2 суму від`ємного значення, що виникла в період , що не настав а саме 3 місяць/квартал 2033 року в розмірі 338 075,51 грн. Також в Додатку №3 до декларації з ПДВ за березень 2023 року ПрАТ «ПК «Поділля» в таблиці 2 у рядках 118, 123, 131, 133, 144, 145, 146, 152, 159, 177, 184, 185, 186, 188, 189 вказано контрагентів сума від`ємного значення ПДВ, по яких була заявлена до бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за лютий 2023 року

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 06.07.23р. №24234000702 форма «ВЗ», яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні 228 126 грн.;

-від 24.07.23р. №26234000702 форма «В4», яким зменшено суму від`ємного значення ПДВ розмірі 6 157 654,00 грн.

В подальшому рішення від 06.07.23р. №24234000702 форма «ВЗ», яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні 228 126 грн. , відкликано та прийнято податкове - повідомлення рішення від 24.07.23р. №26334000702.

Не погоджуючись ізцими рішеннями позивач звернувся до суду із позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог,суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до п. 198.1 - 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 200.1 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно п. 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості.

Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість є встановлення в ході перевірки результатів діяльності платника податків безпідставного завищення відповідного показника.

В контексті наведеного, оцінюючи спірні рішення суд вказує наступне.

Як видно зі змісту акту перевірки висновки про завищення відємного значення грунтуються на тому , що в рядку 55 таблиці 2 вказано суму від`ємного значення, що виникла в період , що не настав, а саме 3 місяць/квартал 2033 року в розмірі 338 075,51 грн. Також в Додатку №3 до декларації з ПДВ за березень 2023 року ПрАТ «ПК «Поділля» в таблиці 2 у рядках 118, 123, 131, 133, 144, 145, 146, 152, 159, 177, 184, 185, 186, 188, 189 вказано контрагентів сума від`ємного значення ПДВ, по яких була заявлена до бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за лютий 2023 року.

Разом з тим, суд акцентує увагу на тому, що некоректне заповнення інформації щодо контрагентів платника (ІПН) саме по собі не призвело до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

Відповідні позиції щодо наявності помилок в деклараціях викладені в постанові ВС від 10 вересня 2019 року у справі №826/11818/13-а.

Окремо суд вказує на те, що розділом V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок заповнення податкової декларації.

Пунктом 4.6 розділу V цього Порядку встановлено правила заповнення розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунки з бюджетом за звітний період».

Відповідно до пункту 5 розділу V цього Порядку, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Зі змісту затвердженого цим Порядком додатку 3 слідує, що у ньому платникам слід вказувати залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду). При цьому, вказана сума такого залишку має зазначатись як загалом, так і частково - по попереднім періодам, у яких вона виникала, із зазначенням відповідних сум.

Отже, як видно, сума відємного значення зазначена в Додатку 3 переноситься до рядка 20.2 декларації.

Як видно із Додатка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування, зокрема таблиці 1 та таблиці 2 сума від`ємного значення складає 97 906 642, а сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 45 089 002.

В Декларації з податку на додану вартість за березень 2023 р. в графі 20 сума від`ємного значення склала 97 906 642, а сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 45 089 002.

Більш того, в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань, в якому уточнено зобов`язання за березень 2023 р., сума від`ємного значення склала 97 906 642, а сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 45 089 002.

Відта,к суд доходить висновку, що позивачем не було допущено завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, а лише допущено технічні помилки під час заповнення Додатка 3 до декларації з податку на додану вартість , а саме - у табличній частині в колонці № 2 допущено помилку у зазначенні року, у яких виникло від`ємне значення, замість 2023 року помилково вказано 2033 рік та не вірно зазначено ІПН котрагентів і суми від`ємного значення, що своїм наслідком не вплинуло на розрахунки з бюджетом та на розмір від`ємного значення, що підтверджено даними податкової декларації та документами податкового обліку.

Таким чином, відповідачем не підтверджено та не обґрунтовано склад податкового правопорушення позивача. Відсутність складу податкового правопорушення, покладеного контролюючим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, доводить протиправність визначення грошового зобов`язання з ПДВ і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції контролюючого органу про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Допущення позивачем технічної помилки під час заповнення звітної декларації не можна вважати неправомірним заниженням товариством податку на прибуток, оскільки, помилка полягала виключно у неправильному заповненні рядку декларації та не стосувалася зміни бази та об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідач не спростував, що вищевказана арифметична помилка в сукупності із іншими даними призвела до заниження податкових зобов`язань.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позивачем не було допущено порушень положень пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту та декларування суми від`ємного значення, яке враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за січень 2021 року.

Так, зокрема, у постанові від 11.09.2018 у справі №810/3697/16 Верховний Суд дійшов висновку, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 (справа №812/1294/17), від 28.08.2018 (справа №810/2744/13-a), від 10.09.2019 у справі №826/11818/13-а, від 15.06.2020 (справа №440/17/19).

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 812/1294/17 зазначив, що «помилкове зазначення позивачем звітного (податкового) періоду, у якому виникло значення - травень місяць, не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017 року.

Допущена позивачем помилка при зазначені звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість у червні 2017 року не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017 року, що доводить безпідставність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням».

У постанові від 15.06.2020 по справі №440/17/19 Верховний Суд зазначив, що «Ураховуючи, що реальність вищевказаних господарських операцій податковим органом під сумнів не ставиться, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що некоректне заповнення реквізитів контрагентів платника (ІПН) саме по собі не призвело до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні».

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 по справі №826/11818/13-а зазначив, що «підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість є встановлення в ході перевірки результатів діяльності платника податків безпідставного завищення відповідного показника».

Оскільки помилкове зазначення позивачем звітного (податкового) періоду не вплинуло на розрахунки позивача з бюджетом, то зменшення суми від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду є в цьому випадку необґрунтованим.

Тобто, податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення ПДВ.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладених у постановах від 03.05.2018 у справі №820/4177/17, від 31.07.2018 у справі №824/2675/14-а.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв`язку з допущеною платником податку помилкою при подачі декларації, що виразилась у неправильному зазначені звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, є безпідставним.

Відтак, спірні рішення прийняті за відсутності на те правових підстав, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судовий збіор понесений позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Окремо суд вказує, що в судовому засіданні представником позивача заявлено про те, що вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу, викладену у поданому клопотанні, не підтримує та необхіднось у такому відшкодуванні відсутня.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.07.23р. №26334000702 форма «ВЗ» та від 24.07.23р. №26234000702 форма «В4».

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» (вул. Порошенка О.Героя України, буд.74А, смт.Крижопіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33143011) судовий збір в сумі 26 840 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Шевченка, буд.15/1, м. Одеса, код ЄДРПОУ 44104032).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (вул. Порошенка О.Героя України, будинок 74А, смт. Крижопіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33143011)

Відповідач: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Шевченка, 15/1, м.Одеса, код ЄДРПОУ 44104032 )

Повне рішення суду буде складено : 06.11.2023 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна