Рішення № 114586383, 27.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33179/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Ситику Р.В.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

третьої особи: не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання права власності за договором інвестиційної діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - відповідач-1, ПрАТ «ХК «Київміськбуд»), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (далі - відповідач-2, Департамент) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ), в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представника позивача зазначає, що 05.06.2006 року між позивачем, третьою особою (далі - Інвестори) та відповідачем-1 (далі - Компанія) було укладено інвестиційний контракт № 16-405/Д87 (про інвестування у нежитлове будівництво) (далі - інвестиційний контракт від 05.06.2006 року № 16-405/Д87), відповідно до умов якого Компанія, з урахуванням права на забудову та сукупності технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків виробничого досвіду зобов`язується своїми силами і засобами за рахунок коштів Інвесторів збудувати і передати Інвесторам нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 186,96 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Об`єкт), а Інвестори зобов`язаються забезпечити відповідне фінансування об`єкту на загальну суму 2 157 518,00 грн. та оформити його власність на умовах цього контракту. Так, 24.10.2006 року на виконання п.п. 2.1.2 інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, між позивачем, третьою особою та відповідачем-1 було складено акт прийому-передачі вбудовано-прибудованих приміщень інвестору, відповідно до якого ПрАТ «ХК «Київміськбуд» передало, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 прийняли нежитлове приміщення № 4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (ж/б на розі АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ). Вказує, що з метою реєстрації права власності на об`єкт, позивач 31.10.2017 року звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію права на нежитлове приміщення АДРЕСА_6 . Проте рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 06.11.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення, оскільки: відповідно до відомостей з Державного реєстру прав, право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_6 вже зареєстроване за іншою особою; позивачем не зазначено розміри часток Інвесторів; позивачем не подано документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; встановлено невідповідність площі нерухомого майна в інвестиційному контракті та технічному паспорті. Позивач вважає, що ним були здійснені всі заходи, спрямовані на набуття права власності на спірне нежитлове приміщення, проте реєстрація права власності на вказане приміщення не відбулася не з його вини. Так, по-перше, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.01.2018 року № 110925380 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно взагалі відсутні відомості щодо реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення; по-друге, п.п. 2.2.5. інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, визначено розміри часток Інвесторів, а тому відсутня необхідність надання додаткових документів про розподіл часток на об`єкт нерухомого майна; по-третє, позивачем було подано документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; по-четверте, п. 1 акт прийому-передачі вбудовано-прибудованих приміщень інвестору від 24.10.2006 року підтверджено, що Інвестори у повному обсязі сплатити вартість нерухомого майна. Вказує, що обставини, які на думку відповідача-2 унеможливлюють реєстрацію права власності за позивачем на нежитлове приміщення були відсутні, тому права позивача щодо реєстрації права власності були порушені, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Посилаючись на зазначені обставини, положення ст. 41 Конституції України, ст.ст. 328, 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2019 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання права власності за договором інвестиційної діяльності, та підготовче засідання у справі призначено на 27.11.2019 року.

22.08.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-1 проти позову заперечував, оскільки відповідно до п.п. 3.1 інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, Інвестори здійснюють інвестування 186,96 кв.м. загальної площі об`єкту на суму 2 157 518,00 грн., в тому числі, ПДВ, за ціною 11 540,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі згідно графіку, визначеного п.п. 3.1.1. інвестиційного контракту, а решту загальної площі об`єкта - після обмірів БТІ м. Києва та отримання технічного паспорту на об`єкт. Так, актом прийому-передачі вбудовано-прибудованих приміщень інвестору від 24.10.2006 року Інвесторам було передано об`єкт проектної площі, а відповідно до технічного паспорту площа об`єкту інвестування складає 187,90 кв.м. Ураховуючи те, що технічний паспорт не спірне нежитлове приміщення було виготовлено 26.10.2016 року, то з цього дня Інвестори мали доплатити решту загальної площі об`єкта. Зазначає, що Інвесторів було повідомлено про необхідність здійснення розрахунку, проте умови контракту Інвесторами виконано у повному обсязі не було. Відтак, правові підстави для визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення за договором інвестиційної діяльності відсутні.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2019 року приєднано до матеріалів справи відзив відповідача-1 на позовну заяву та у зв`язку із неявкою третьої особи, щодо якої відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 26.03.2020 року.

09.12.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-2 проти позову заперечував, оскільки процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок). Так, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, державним реєстратором було встановлено суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, оскільки відповідно до Державного реєстру прав, право власності на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 вже зареєстровано за іншою особою. Крім того, у порушення вимог Порядку, позивачем, при зверненні до державного реєстратора не було подано визначеного Порядком переліку документів. За таких обставин, державний реєстратор, приймаючи рішення про відмову у реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення, діяв на підставі та в межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією України, Законами України.

19.03.2020 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Шестірікова А.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

26.03.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2020 року у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 08.07.2020 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.07.2020 року приєднано до матеріалів справи відзив відповідача-2 на позовну заяву та у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 12.11.2020 року.

22.10.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача-1 надійшли пояснення на позовну заяву, в якому останній зазначив про те, що позивачем, на виконання умов інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, сплачено різницю між проектною площею, вказаною у контракті та фактичною площею, яка була вказана у технічному паспорті на спірне житлове приміщення відповідно до контракту. Крім того, відповідач-1 просив розглядати справу за відсутності представника.

04.11.2020 року та 09.11.2020 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Шестірікова А.В. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 12.11.2020 року, за відсутності позивача та його представника, в якій останній просив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.11.2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання права власності за договором інвестиційної діяльності, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 04.03.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання було відкладено до 27.05.2021 року.

29.04.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

27.05.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Масленнікової Т.М. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій остання зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

В судове засідання 27.05.2021 року позивач та його представник не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача-1 в судове засідання 27.05.2021 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, одержане останнім 20.04.2021 року.

Представник відповідача-2 в судове засідання 27.05.2021 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, одержане останнім 20.04.2021 року.

Третя особа в судове засідання 27.05.2021 року не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена третій особі на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а третя особа про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що судова повістка третій особі вручена.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, представник позивача у заяві від 27.05.2021 року просила розглядати справу за відсутності позивача та його представника, а відповідач-1 у заяві від 29.04.2021 року просив розглядати справу за відсутності його представника, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 05.06.2006 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - Інвестори) та Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд» (далі - Компанія) було укладено інвестиційний контракт № 16-405/Д87 (про інвестування у нежитлове будівництво) (далі - інвестиційний контракт від 05.06.2006 року № 16-405/Д87), відповідно до умов якого Компанія, з урахуванням права на забудову та сукупності технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків виробничого досвіду зобов`язується своїми силами і засобами за рахунок коштів Інвесторів збудувати і передати Інвесторам нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 186,96 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Об`єкт), а Інвестори зобов`язаються забезпечити відповідне фінансування об`єкту на загальну суму 2 157 518,00 грн. та оформити його власність на умовах цього контракту (а. с. 14 - 15).

Відповідно до п.п. 2.1. інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, Компанія зобов`язана: збудувати об`єкт згідно з проектом, ДБН та технічною характеристикою; після виконання Інвесторами п.п. 3.1.1. цього контракту, передати Інвесторам об`єкт проектної площі за актом прийому-передачі; організувати проведення приймальної комісії по введення об`єкту в експлуатацію; для оформлення права власності на об`єкт надати Інвесторам наступні копії документів: рішення Київради про відведення земельної ділянки; дозвіл УДАБК КМДА на будівництво будинку (для вбудовано-прибудованих приміщень).

Згідно п.п. 2.2.1. - 2.2.4. інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, Інвестори зобов`язані: дотримуватися порядку фінансування об`єкту, зазначеного в п. 3 цього контракту; після виконання Інвесторами п.п. 3.1.1. цього контракту та виконання Компанією п.п. 2.2.3. самостійно погодити в райдержадміністрації функціональне призначення об`єкту; за власні кошти замовити та погодити з авторами проекту будівельного комплексу і в службах міста проект нежитлового приміщення.

Відповідно до п.п. 3.1. інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, Інвестори здійснюють інвестування 186,96 кв.м. загальної площі об`єкту на 2 157 518,00 грн., в тому числі, ПДВ, за ціною 11 540,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі.

У п.п. 3.1.1. інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, сторони погодили графік розрахунків.

Згідно п.п. 3.1.2. інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, решту загальної площі об`єкту Інвестори мають сплатити після обмірів БТІ м. Києва та отримання технічного паспорту на об`єкт.

Як визначено у п.п. 2.2.5. інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, після оформлення акту прийому-передачі Інвестори зобов`язані: виконати за власні кошти будівельні та оздоблювальні роботи; встановити індивідуальні лічильники електроенергії, холодного та гарячого водопостачання; укомплектувати об`єкт необхідним обладнанням; замовити в БТІ м. Києва технічний паспорт; сплатити внесок пайової участі в створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та отримати в Головному управлінні економіки та інвестицій виконавчого органу Київської ради відповідну довідку; пред`явити об`єкт приймальній комісії; спільно з Компанією отримати акт про введення об`єкту в експлуатацію; оформити у Державному управлінні комунальної власності м. Києва свідоцтво про право власності на об`єкт у рівних долях, а саме: 1/2 - ОСОБА_1 ; 1/2 - ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки АТ «ХК «Київміськбуд» від 18.09.2006 року № 20/654, згідно з інвестиційним контрактом від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, вбудовано-прибудоване приміщення АДРЕСА_7 сплачено у розмірі 2 157 518,00 грн., в тому числі, ПДВ, та відповідає 186,96 кв.м. (а. с. 20).

24.10.2006 року між Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд», в особі віце-президента ОСОБА_3 , (далі - Замовник) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - Інвестори), що разом іменуються як Сторони, укладено акт прийому-передачі вбудовано-прибудованих приміщень Інвестору (далі - акт прийому-передачі вбудовано-прибудованих приміщень від 24.10.2006 року), відповідно до якого Замовник побудував та передає, а Інвестори сплатити 100% вартості та приймають нежитлове приміщення № 4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (ж/б на розі АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ) (а. с. 19).

Згідно п.п. 2-5 акту прийому-передачі вбудовано-прибудованих приміщень від 24.10.2006 року, приміщення побудовані згідно з існуючими будівельними нормами і укомплектовані необхідним технічним обладнанням; вказані приміщення мають загальну площу 186,96 кв.м.; загальна дійсна вартість приміщень складає 2 157 518,00 грн.; Інвестори набувають права власності на вказане приміщення після оформлення свідоцтва про право власності та реєстрації його в БТІ м. Києва.

Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення АДРЕСА_6 , виготовленого Київським бюро технічної інвентаризації станом на 26.10.2016 року (інвентаризаційна справа № 132619), загальна площа нежитлового приміщення становить 187,90 кв.м. (а. с. 16 - 19).

Листом ПрАТ «ХК «Київміськбуд» від 29.11.2017 року за № 04575/0/2-17, Інвесторів повідомлено про те, що ними не виконано п.п. 3.1. інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, а саме не сплачено решту загальної площі об`єкту після обмірів Київським бюро технічної інвентаризації та отримання технічного паспорту на об`єкт (а. с. 23).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2017 року № 37959287 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12).

Статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних , житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 627 ЦК України, ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» виконало свої зобов`язання перед позивачем, передбачені у п.п. 2.1. інвестиційного контракту від 05.06.2006 року № 16-405/Д87, а саме: збудувало об`єкт згідно з проектом, ДБН та технічною характеристикою; після виконання Інвесторами п.п. 3.1.1. цього контракту, передало Інвесторам об`єкт проектної площі за актом прийому-передачі; організувало проведення приймальної комісії по введення об`єкту в експлуатацію; для оформлення права власності на об`єкт надало Інвесторам наступні копії документів: рішення Київради про відведення земельної ділянки; дозвіл УДАБК КМДА на будівництво будинку (для вбудовано-прибудованих приміщень).

Отже, підстави вважати, що права ОСОБА_1 були порушені відповідачем-1 відсутні.

Згідно ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У ч. 1 ст. 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 680/214/16 та від 07.04.2020 року у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Правовідносини сторін договору про фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулюються Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Відповідно до ч. 5 ст. 7, ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

У статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Тобто після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію нежитлове приміщення як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник, зокрема, подає: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об`єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо) (у разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав); довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав); технічний паспорт на об`єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо); завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва): документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об`єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об`єкта нерухомого майна); документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна його адреса не змінилася) (п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868).

У п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 визначено перелік документів, необхідний для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно.

Положенням п. 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року, для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо). У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснювалось закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Так, встановивши, що право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_6 зареєстровано за іншою особою, державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняв рішення від 06.11.2017 року № 37959287 про відмову позивачу в державній реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Як визначено у п. 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 191650454 від 05.12.2019 року, власником нежитлових приміщень з № 1 по № 8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_4 (а. с. 77 - 81).

За таких обставин, підстави вважати, що відповідачем-2 були порушені права позивача відсутні.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на спірне нежитлове приміщення, позивачем не доведено, що відповідачами порушуються його права у розумінні ст. 15 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в позові відмовлено, а учасниками справи не надано доказів на підтвердження понесення судових витрат, то судові витрати, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні.

Враховуюче викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2, 6, 15, 18, 24, 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 15, 16, 317, 319, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання права власності за договором інвестиційної діяльності - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-1: Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», вул. Омеляновича-Павленка, буд. 4/6, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 23527052.

Відповідач-2: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, вул.. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 40452947.

Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 07.06.2021 року.

Суддя І.В. Григоренко