Ухвала суду № 1145826, 25.09.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2007 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Харченка В.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Іллічівську та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Одесі на постанову господарського суду Одеської області від 23 лютого 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року у справі №13/333-05-11889А за позовом державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт” до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську в Одеські області, третя особа – Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Одесі, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2005 року ДП “Іллічівський морський торгівельний порт” звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 27.10.2005 року за №0003082301/0.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ДП “Іллічівський морський торгівельний порт” посилається на ті обставини, що акт перевірки підприємства та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення винесені без врахування уточнюючого розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб. Окрім того, податковими органами не вірно застосовується законодавство України щодо регулювання правовідносин з приводу оподаткування певних витрат здійснених підприємством.

_______________________

Справа № К-23624/06                                                                                                                                               Доповідач: Леонтович К.Г.

В процесі розгляду справи до участі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в Одеській області, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Одесі.

Постановою господарського суду Одеської області від 23 лютого 2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями Державна податкова інспекція у м.Іллічівську та Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Одесі  звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, а також: Державна податкова інспекція у м.Іллічівську – прийняти нове рішення, яким відмовити у позові; Спеціалізована державної податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Одесі  – направити справу на новий розгляд. Обґрунтовуючи касаційні скарги заявники посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях ДП “Іллічівський морський торгівельний порт” просить залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення, як законні і обґрунтовані – без змін.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську та Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Одесі 18.10.2005р. планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Державним підприємством “Іллічівський морський торгівельний порт” за період з 01.07.2003р. по 31.12.2004р., було складено акт № 783/13-32.2/01125672/6.

В ході перевірки податкова служба, зокрема, встановила порушення ст.ст.2, 12, п.п.2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, які полягали в тому, що підприємство в листопаді, грудні 2003р. не утримало та не перерахувало до бюджету прибутковий податок з громадян з виплат за проживання та харчування громадян, які не мають трудових відносин з підприємством, з нагоди святкування 25 річниці Поромної переправи “Іллічівськ-Варна” та новорічних і різдвяних свят на загальну суму 1556грн.; також сплатило в 2003р. 6006грн., в 2004р. - 35865грн. вартість ритуальних обідів в зв'язку зі смертю працівників порту родичам померлих, як тим, що знаходяться в трудових відносинах з підприємством, так і тим, що не мають трудових відносин, але названі доходи в натуральній формі не ввійшли до складу сукупного оподаткованого доходу і це призвело до заниження прибуткового податку з громадян на 6449,75грн. Окрім того, податковою службою зазначено про порушення п.п.4.2.4 п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки підприємством не були включені суми страхових внесків за договорами добровільного страхування до складу сукупного оподаткованого доходу, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на 558758,89грн.

На підставі акту перевірки 27.10.2005р. ДПІ у м. Іллічівську було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003082301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 6119,38 грн. та штрафних санкцій по цьому податку в сумі 1144700,56грн.

Відповідно до ст.11 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій i фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.

Питання оподаткування прибутковим податком доходів громадян в розумінні названого Декрету розглядається лише за умови їх отримання безпосередньо конкретною фізичною особою, а в іншому випадку суб'єкт оподаткування відсутній.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при проведені позивачем святкових заходів були запрошені саме підприємства, а не конкретні фізичні особи, тому витрати по організації святкових заходів носять знеособлений характер – їх неможливо персоніфікувати. Крім того, опосередкована вартість святкового вечора визначена як усереднена (або середньозважена) вартість і не може бути показником для визначення доходу конкретної фізичної особи.

Тобто, позивач не мав ні можливості, ні підстав персоніфікувати громадян та утримувати прибутковий податок з громадян, оскільки невідомо які саме фізичні особи отримали дохід і з кого необхідно було утримати прибутковий податок.

Отже, відсутні підстав для підтвердження факту отримання доходу від участі в святкових заходах конкретними фізичними особами – платниками податків, а тому підстави для донарахування прибуткового податку в сумі 1556грн. відсутні.

Згідно ст.5 вищеназваного Декрету до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включається допомога на поховання, в тому числі яка надається за рахунок юридичних або фізичних осіб.

Підпунктом “б” п.п.4.3.21 п.4.3 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” передбачено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку працедавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону.

Допомога на поховання здійснена підприємством відповідно до Колективного договору між адміністрацією державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт” і трудовим колективом на 2001 - 2004р.р., яким передбачено виділення коштів на ритуальні обіди, в зв'язку зі смертю працівника.

Відповідно до Закону України “Про поховання та похоронну справу” від 10.07.2003р. з подальшими змінами в поняття поховання включає в себе організацію і проведення поховань померлих, а також надання ритуальних послуг. Чинним законодавством не обмежений перелік майна та послуг, які можуть надаватися як допомога на поховання, тому немає підстав стверджувати, що виділення коштів на ритуальні обіди не є допомогою на поховання.

Таким чином, підстави для нарахування прибуткового податку за 2003р. в сумі 1787,3грн., податку з доходів фізичних осіб за 2004р. в сумі 4662,45грн. відсутні.

Застосування штрафних санкцій в сумі 1114700,56грн. здійснено податковою службою, відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. При цьому в обґрунтування розміру штрафних санкцій відповідач і третя особа послались на те, що при складені зведеного акту планової комплексної перевірки від 18.10.2005р. були використані матеріали перевірки, проведеної в рамках завдання КМУ, згідно з якою було донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2003р. в сумі 224501,79грн. і за 2004р. в сумі 347848,49грн.

Між тим, при визначені розміру штрафних санкцій податковою службою не враховано, що 19.08.2005р. позивач надав до СДПІ по роботі з ВПП в м.Одесі уточнюючий розрахунок сум податку з доходів фізичних осіб за формою № 1ДФ і перерахував до бюджету платіжними дорученнями №№ 3799, 3800, 3813, 3814 від 18.08.05р. та 19.08.05р. податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 939940,00грн. в тому числі 5% штрафу.

Окрім того, відповідно до п. п. 17.1.9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції визначаються у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку. Згідно податкового повідомлення-рішення від 27.10.2005р. податкове зобов'язання визначено в сумі 6119,38грн., а штрафні санкції застосовані в сумі 1144700,56грн., що не відповідає приписам вищеназваного підпункту.

Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про неправомірність прийнятого ДПІ у м.Іллічівську податкового повідомлення-рішення та застосування до підприємства штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести  до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням  норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м.Іллічівську та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Одесі – відхилити.

Постанову господарського суду Одеської області від 23 лютого 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року у справі №13/333-05-11889А – залишити без змін.

Ухвала  остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді:                              (підписи)       

З оригіналом згідно: